
Справа № 165/2737/17 Провадження №11-кп/773/231/18 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В. Категорія: ч.2ст.186 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді – Гапончука В.В.,
суддів – Денісова В.П., Філюка П.Т.,
з участю
секретаря – Старенько Л.М.,
прокурора – Грицюка Р.П.,
захисника – Улибіна –ОСОБА_1,
обвинуваченого – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017030050000918 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 12 січня 2018 року щодо ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В:
Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 31 травня 2017 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,
засуджений
- за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку постановлено обчислювати ОСОБА_2 з моменту проголошення вироку, тобто з 12 січня 2018 року.
До набрання вироком законної сили застосований щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту залишено без змін.
Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна.
Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він будучи судимим вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 31 травня 2017 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн., судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливий злочин.
Так, ОСОБА_2 19 червня 2017 року близько 13 год., перебуваючи у м. Нововолинську на тротуарі, поблизу приміщення швидкої допомоги Нововолинської ЦМЛ, що знаходиться по вул. Пирогова, 1 у м. Нововолинську, з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном. шляхом ривка, повторно відкрито викрав вживану шкіряну жіночу сумочку чорного кольору, вартістю 255 грн., в якій знаходились: вживаний шкіряний гаманець коричневого кольору, вартістю 147 грн., із грошовими коштами в сумі 300 грн.; ключі від квартири у кількості двох штук, які для потерпілої не мають майнової цінності, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 702 грн.
Крім цього, ОСОБА_2 08 серпня 2017 року близько 10 год. 40 хв., перебуваючи у загальному коридорі під'їзду №3 будинку №17 по вул. Святого Володимира у м. Нововолинську, з корисливих мотивів та керуючись метою викрадення чужого майна, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та виразилось у спрямування сильнодіючої речовини-газу подразнюючої дії в сторону обличчя потерпілої, повторно, відкрито, шляхом ривка відкрито викрав із руки ОСОБА_4 гаманець із шкіри коричневого кольору, вартістю 103 грн., із грошовими коштами в сумі 160 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 263 грн.
Також, ОСОБА_2 15 серпня 2017 року близько 09 год. 20 хв., перебуваючи на сходовій клітці першого поверху першого під'їзду будинку №15 по вул. Маяковського у м. Нововолинську, з корисливих мотивів та керуючись метою викрадення чужого майна, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та виразилось у спрямування сильнодіючої речовини-газу подразнюючої дії в сторону обличчя потерпілої, повторно, відкрито, шляхом ривка викрав із руки ОСОБА_5 поліетиленовий пакет, який для потерпілої не має майнової цінності, у якому були: вживаний гаманець із шкірозамінника коричневого кольору, вартістю 103 грн., із грошовими коштами в сумі 125 грн.; два кілограми помідорів, вартістю 24 грн.; амбулаторна медична картка на ім'я ОСОБА_5, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 252 грн..
У поданій на вирок суду апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, вказує, що апеляційна скарга вноситься у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_2 внаслідок його м’якості, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, підтверджуються зібраними в справі доказами та ніким не оскаржується.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також не оспорюється.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_2 покарання судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційній скарзі прокурора.
Покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України у виді позбалення волі зі встановленням іспитового строку, призначено з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України.
При цьому, не заслуговують на увагу твердження прокурора, що при ухваленні вироку суд не врахував у повній мірі тяжкість вчинених злочинів та те, що обвинувачений вчинив злочини щодо жінок-пенсіонерів.
Так призначаючи покарання за ч.2 ст.186 КК України з застосуванням положень ст..69 КК україни у виді позбавлення волі та звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням суд, відповідно до ст.ст. 69, 75 КК України, врахувавши тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, сім'ю, не працює, вину визнав повністю, думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вказали, що ОСОБА_2 вибачився перед ними, шкоду відшкодував повністю у зв’язку з чим просили суд звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання із випробуванням, наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а тому вірно прийшов до висновку, що реальне відбування покарання не відповідатиме характеру злочинних дій та особі обвинуваченого, та підставно призначив основне покарання ОСОБА_2 менше мінімальної межі, передбаченої санкцією за ч.2 ст.186 КК України, у вигляді позбавлення волі і застосував у даному випадку положення ст.75 КК України.
До обставин, що пом’якшують покарання суд відніс щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання, суд не визнав.
Разом з тим встановлення судом тривалого іспитового строку дасть можливість правоохоронним органам здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.
Призначене ОСОБА_2 покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також відповідає принципам законності та справедливості.
Законних підстав для зміни чи скасування вироку по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України Апеляційний суд Волинської області
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 12 січня 2018 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Дата набрання законної сили 17.04.2018р.
Суддя В.В. Гапончук
помічник судді О.В. Курбай
Судове рішення № 73505807, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 17.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 165/2737/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: