Постанова № 73505701, 12.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4714/17 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/408/18 Категорія: 59 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар судового засідання – Вергун Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна іпотечна установа, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання протиправними записів про іпотеку за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позов мотивує тим, що 18.01.08 р. між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір про відкриття кредитної лінії № Ф1-08/58909-28, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити йому невідновлювальну кредитну лінію на умовах договору в розмірі 167900 грн. з оплатою по процентній ставці 16, 5 % річних. 18.01.08 р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та Кредит» та між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та Кредит» було укладено договори поруки № 58909-П1 та № 58909-П2, відповідно до умов яких поручителі зобов'язались солідарно з позичальником і у повному обсязі відповідати перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором. Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ним та банком 18.01.2008 року укладено іпотечний договір № 58909-3, відповідно до умов якого він передав банкові в іпотеку житловий будинок, загальною площею 89,4 кв.м, житловою площею 57 кв. м з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0643 га, по вул. Купріна, 3 у м. Ковелі Волинської області.

26.08.14 р. банк звернувся до Ковельського міськрайсуду Волинської області з позовом до нього та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

17.09.15 р. Правлінням Нацбанку України було прийнято постанову № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_4 та Кредит" до категорії неплатоспроможних". У зв'язку з цим, за умовами договору від 11.02.15 р. № 17/4 - В про відступлення права, укладеного між банком та Державною іпотечною установою (третьою особою у справі), з 17.09.15 р. право вимоги за кредитом перейшло до третьої особи. 17.10.15 р. отримав рекомендованим листом повідомлення третьої особи від 12.10.15р. №7 118/11/2 про відступлення права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги (факторингу), та вимогу сплати 129210 грн.64коп. „боргу" незалежно від судового рішення по справі № 159/5263/14-ц як подвійну вимогу. Це спонукало його звернутись до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення, відомості за якою було внесено 14.11.15р. до ЄРДР за № 12015030110001404 з попередньою правовою кваліфікацією: за ст. 190 КК України (шахрайство). Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.05.16 р. задоволено заяву банку про залишення без розгляду позову у справі про стягнення заборгованості з нього та поручителів. Третя особа Державна іпотечна установа, як новий кредитор, до суду з позовом про стягнення з нього боргу не зверталась, тим самим пропустивши строк звернення до суду (позовну давність). Зміни до іпотечного договору, укладеного ним з ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» не вносились. З Інформаційної довідки від 02.11.17 р. №102355323 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру/заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, він дізнався, що 29.09.15 р. відповідачем було внесено оспорюваний ним запис № 11391299 про іпотеку на підставі оспорюваного власного рішення №24878508 від 29.09.15 р., і іпотекодержателем зазначено третю особу.

Такі дії відповідача щодо перереєстрації іпотекодержателя вважає незаконними, оскільки факторинг не є універсальним правонаступництвом, вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ у натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу. Договір передачі прав вимоги за іпотечним договором суперечить положенням ст. 1078 ЦК України та згідно із ст. 228 ЦК України є нікчемним як такий, що порушує публічний порядок. Крім того, п. 37 Порядку державної реєстрації визначено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що згідно з п. 67 Порядку державної реєстрації, для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник також подає укладений в установленому законом порядку договір, відповідно до якого відбувається відступлення прав. Покликаючись на ч. 1 ст. 24 Закону України „Про іпотеку", зазначає, що, враховуючи, що договір факторингу не є договором про відступлення (купівлю) прав вимоги за договорами забезпечення виконання грошових зобов'язань, документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно в спірній ситуації має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до іпотечного договору. Однак, згідно відомостей Інформаційної довідки, оспорювані реєстраційні записи вчинено відповідачем на підставі власних дискреційних рішень.

Просив визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878508 від 29.09.2015 року. Визнати протиправним і скасувати внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запис від 29.09.2015 року № 11391299 про іпотеку до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878460 від 29.09.2015 року. Визнати протиправним та скасувати внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 запис від 29.09.2015 року №11391260 про іпотеку до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що 11.02.2015 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» та Державною іпотечною установою було укладено договір факторингу, внаслідок якого відбулося сингулярне правонаступництво, обмежене лише правом грошової вимоги нового кредитора до боржника, а на підставі іпотечного договору грошові зобов’язання не виникають. Правонаступництво права вимоги за іпотечним договором не відбулося. Договір факторингу не є договором про відступлення прав вимоги за договором забезпечення виконання зобов’язань, для такого правонаступництва мав би бути укладений додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до іпотечного договору. Нотаріус не мав права перереєстровувати іпотекодержателя за договором іпотеки. Перереєстрація іпотеки є першим етапом у схемі незаконного відчуження його майна, що передане в іпотеку, шляхом перереєстрації на інших осіб.

Відповідачем приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 подано відзив на подану позивачем апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що вимоги позивача є незаконними, вона діяла в межах своїх повноважень та на підставі Закону. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Третьою особою Державною іпотечною установою подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки доводи, викладені в ній, є необґрунтованими. Договір відступлення прав вимоги № 17/4-В, укладений між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» та Державною іпотечною установою не визнаний в судовому порядку недійсним, про його укладення позичальника було належним чином повідомлено, отже Державна іпотечна установа має всі права бути кредитором за кредитним договором, іпотечним договором та договором поруки. Умови кредитного договору позивачем не виконуються, вказаний кредитний договір недійсним не визнавався. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус, приймаючи рішення про державну реєстрацію обтяження за новим іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення прав вимоги та внісши відповідний запис до державного реєстру прав на майно, діяла законно, в межах наданих їй повноважень та відповідно до вимог законодавства.

Такі висновки суду є правильними, відповідають встановленим обставинам справи і нормам матеріального права.

Судом встановлено, що відповідачем 29.09.15 р. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878508, на підставі якого внесено запис від 29.09.2015 року № 11391299 про іпотеку до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878460 від 29.09.2015 року, на підставі якого внесений запис від 29.09.2015 року №11391260 про іпотеку до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно прийнятих рішень та внесених реєстраційних записів позивач як власник нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору у відповідному реєстрі зазначений відповідачем у спецрозділі Актуальної інформації про державну реєстрацію іпотеки 29.09.15 р. як боржник за основним зобов’язанням, яким є кредитний договір; іпотекодержателем зазначено третю особу.

18.01.08 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов’язався відкрити позивачу не відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності у розмірі 167900 грн. з оплатою по процентній ставці 16, 5 % річних. Пунктом 5 кредитного договору, у забезпечення виконання зобов’язань сторонами кредитного договору визначено, серед іншого, заставу нерухомості (іпотеку): житловий будинок із земельною ділянкою, що розташована у м. Ковелі Волинської області, по вул.Купріна, 3, заг. пл. 89, 4 кв. м., та земельна ділянка 643 кв. м. Позивач, як позичальник, зобов’язався при цьому укласти з банком договір застави (іпотеки) вказаної вище нерухомості до 18.01.08 р.

18.01.08 р. між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 89, 4 кв. м., житловою площею 57 кв. м. та земельну ділянку площею 0, 0643 га, що знаходяться в м. Ковелі Волинської області по вул. Купріна, 3.

Вказані вище договори не оспорювались та є чинними.

17.09.15 р. за постановою Нацбанку України № 612 ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних, що призвело до запровадження виконавчою дирекцією Фонду процедури виведення цього банку з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації. Ця обставина призвела до набрання 17.09.15 р. чинності договором відступлення права вимоги № 17/4 - В, що був укладений між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит» та Державною іпотечною установою 11.02.15 р., та посвідчений нотаріусом 11.02.15 р., зареєстрованим у реєстрі за № 616, у частині відступлення банком і набуття третьою особою всіх прав вимоги за кредитним договором, іпотечним договором, договорами поруки.

У повідомленні Державної іпотечної установи від 12.10.2015 року, яке вручене позивачу 17.10.2015 року, зазначено про набрання 17 вересня 2015 року чинності Договору відступлення права вимоги № 17/4-В, укладеного 11.02.2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 та кредит», посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 616 в частині відступлення Банком та набуття Державною іпотечною установою всіх прав вимоги за іпотечним кредитом, по якому він виступає позичальником, а саме за: кредитним договором, укладеним між ПАТ «ОСОБА_4 та кредит» та ОСОБА_1 18.01.2008 року, іпотечним договором, укладеним між ПАТ «ОСОБА_4 та кредит» та ОСОБА_1 18.01.2008 року, договорами поруки від 18.01.2008 року № 58909-П 1, № 58909-П2.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно зі статтею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна.

За змістом статті 1 ЗаконуУкраїни «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до змісту ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у його редакції, чинній на дату вчинення оспорюваних дій та прийняття оспорюваних рішень, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

Таким чином, Державна іпотечна установа відповідно до договору про відступлення прав вимоги, набула статусу іпотекодержателя і відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Вносячи запис про перереєстрацію обтяження за Державною іпотечною установою, нотаріус діяв в межах своїх повноважень, передбачених Законом, будь-яких порушень прав іпотекодавця вказаними діями допущено не було. Доводи апеляційної скарги про те, що між банком та Державною іпотечною установою сторонами був укладений договір факторингу, а не договір відступлення прав вимоги, внаслідок якого не відбулось правонаступництво прав за іпотечним договором, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом даної справи не є природа вказаного договору, а законність дій нотаріуса при здійсненні державної реєстрації відступлення. Позивач був ознайомлений з договором відступлення прав вимоги, вказаний договір ним не оспорювався і в судовому порядку недійсним не визнавався.

Судом не встановлено укладення між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» та Державною іпотечною установою саме договору факторингу і таких доказів позивач не надав.

У апеляційній скарзі позивач посилається на пропуск позовної давності Державною іпотечною установою для пред’явлення позову про стягнення боргу за кредитним договором, а тому не розглядалось і питання щодо позовної давності.

Доводи апеляційної скарги містять власне тлумачення позивачем норм цивільного законодавства і ці доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді: