Вирок № 73504353, 20.04.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.04.2018 227/678/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року. м.Добропілля

Колегія суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Мацишин Л.С.,

суддів: Кошлі А.О., Тітової Т.А.,

за участю

секретаря судового засідання: Верній М.Г.,

прокурора: Шаховського Д.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в режимі відеконференції кримінальне провадження №22016050000000003 від 06 січня 2016 року, в порядку спеціального судового провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію, поняття якої визначено ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», під назвою «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»). Одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

На території України учасники даної терористичної організації займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких та особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Основною метою діяльності даної організації та її формувань є насильницька зміна і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР», встановлення своєї терористичної псевдо влади, вчинення терористичних актів, диверсій, військове протистояння правоохоронним органам та Збройним силам України, органам державної влади, фізичне знищення їх особового складу, залякування населення, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл ролей між її учасниками.

Так, на учасників політичного блоку покладаються наступні обов’язки:

- створення псевдо органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у ній та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно настроєних до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Луганська народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, направлених на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку покладались наступні обов’язки:

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов’язків працівниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об’єктів на території Донецької області;

- скоєння терактів та диверсій на території України;

- захоплення зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки, транспортних засобів та будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб задіяних в ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- вчинення дій, направлених на унеможливлення проведення виборів Президента України на території Донецької області;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

На учасників так званої судової системи «ДНР» відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов'язки:

- створення псевдо органів судової влади незаконного державного утворення «ДНР» та організація їх діяльності;

- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів судової влади «ДНР»;

- здійснення судочинства не передбаченими законодавством України судовими органами терористичної організації «ДНР».

Постановою незаконно утвореного органу «совета министров ДНР» № 27 – 2 від 17 серпня 2014 року, з метою здійснення псевдоправосуддя на захопленій терористичною організацією «ДНР» території Донецької області, затверджено і введено в дію «Уголовный Кодекс ДНР», а також взято за основу для використання в своїй злочинній діяльності «Уголовно-процесуальный Кодекс Украины 1960 года», який втратив свою юридичну силу на території України, у зв’язку із вступом нового КПК України 2012 року.

Постановою незаконно утвореного органу «совета министров ДНР» від 22 жовтня 2014 видано наказ «Про судову систему» №40-2, яким затверджено тимчасове положення (далі положення) про судову систему, відповідно до якого визначено структуру та повноваження судів терористичної організації «ДНР».

Зазначені незаконні нормативно-правові акти, видані представниками терористичної організації «ДНР», якими у своїй псевдо діяльності керуються прокурори та судді, що незаконно діють на території терористичної організації «ДНР» та підтримують її діяльність, приймались всупереч діючого законодавства України є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.

ОСОБА_2, являючись громадянином України, який має вищу юридичну освіту, розуміючи, що вищевказані нормативні документи є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та діючому законодавству України, після захоплення м. Харцизька Донецької області членами терористичної організації «ДНР», розуміючи протиправний характер своїх дій, 09 січня 2015 року на підставі указу голови терористичної організації «ДНР» № 03 призначений на посаду «судді Харцизького міжрайонного суду ДНР» та став виконувати свої обов’язки, тобто діючи умисно на території м. Харцизьк Донецької області, з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні, повалення її конституційного ладу та вчинення злочинів проти громадської безпеки, брав участь у діяльності терористичної організації під назвою «Донецька народна республіка» (далі «ДНР») та сприяв її діяльності.

ОСОБА_2, будучи суддею незаконно створеного Харцизького міжрайонного суду «ДНР», перебуваючи в приміщенні зазначеного суду в м. Харцизськ Донецької області по пров. Коні, 2, тобто на захопленій терористичною організацією «ДНР» території України, 07 травня 2015 року , 11 вересня 2015 року та 26 листопада 2015 року виніс незаконні постанови іменем «Донецької народної республіки» про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5С, яких засуджено вироками Апеляційного та Димитрівського міського судів Донецької області за особливо тяжкі злочини до позбавлення волі.

Також, ОСОБА_2, 04 серпня 2015 року будучи суддею незаконно створеного Харцизького міжрайонного суду «ДНР», перебуваючи в приміщенні зазначеного суду в м. Чистякове (Торез) Донецької області по вул. Пушкіна, 15, тобто на захопленій терористичною організацією «ДНР» території України, виніс незаконну постанову від іменем «Донецької народної республіки» про визнання та виконання на території «ДНР» вироку іменем України Торезького міського суду Донецької області від 11 червня 2013 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди та направив її супровідним листом на бланку незаконно створеного органу «Харцизького міжрайонного суду ДНР» ОСОБА_6 в м. Торез Донецької області.

Таким чином ОСОБА_2, будучи обізнаним у тому, що на території Донецької області діє терористична організація «ДНР», основною метою діяльності якої є насильницька зміна, повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України та створення нелегітимного державного утворення «ДНР», перебуваючи на посаді судді так званого «Харцизського міжрайонного суду «ДНР» – брав участь у судових засіданнях та приймав незаконні рішення про визнання і виконання на території терористичної організації «ДНР» судового рішення України, звільнення засуджених осіб, які відбували покарання за вироками ухваленими іменем України за законодавством, що суперечить основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України, тобто безпосередньо брав участь в діяльності терористичної організації «ДНР» та сприяв її діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з'явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали від 19 червня 2017 року здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.

На підставі зазначеного стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.258-3 КК України, тобто участь в терористичній організації, а так само інше сприяння діяльності терористичній організації.

Винуватість ОСОБА_2 в участі в терористичній організації, а так само інше сприяння діяльності терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду від 17 серпня 2016 року, з якого вбачається, що на електронному сайті «Миротворець» ОСОБА_2 відмічений як суддя Харцизького міжрайонного суду ДНР.

- Протоколом огляду від 13 лютого 2017 року, відповідно до якого оглянуто копія наказу Голови ДНР ОСОБА_8 про призначення на посаду судді Харцизького міжрайонного суду «ДНР» ОСОБА_2 №03. яким підтверджено факт призначення на посаду судді Харцизького міжрайонного суду «ДНР» ОСОБА_2 строком на три роки.

- Протоколом огляду матеріалів мережі Інтернет від 13 лютого 2017 року, з якого вбачається, що на сайті так званого «Верховгого суду ДНР» в графі «суди загальної юрисдикції і спеціалізовані суді» встановлена наявність в «ДНР» незаконно створеного Харцизького міжрайонного суду.

- Протоколом огляду від 17 серпня 2016 року, з якого вбачається, що на електронному сайті «Верховний суд ДНР» міститься наказ голови ДНР від 11 липня 2016 року «Про дострокове припинення повноважень», відповідно до якого наказано припинити достроково повноваження судді Харцизького міжрайонного суду ДНР ОСОБА_2

- Протоколом огляду від 13 лютого 2017 року, відповідно до якого оглянуто копії постанови Харцизького міжрайонного суду від 07 травня 2015 року, 26 листопада 2015 року, 11 вересня 2015 року, так званої ДНР, які підтверджують, що суддя Киріяк І.М. приймав рішення «іменем ДНР», зокрема, про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3, ОСОБА_5С, засуджених вироками апеляційного суду Донецької області, ОСОБА_4 засудженого Димитрівського міського суду Донецької області та про видачу виконавчого листа, визнанні і виконанні судового рішення України на території ДНР».

- Копією постанови винесеної іменем терористичної організації «Донецької Народної Республіки» від 07 травня 2015 року у справі № 1и/071/372/2015 відповідно якої, Харцизький міжрайонний суд м. Харцизька «Донецької Народної Республіки» у складі головуючого судді - Киріяка І.М., звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання по вироку Апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2004 року, умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 8 днів.;

- Копією постанови винесеної іменем терористичної організації «Донецької Народної Республіки» від 26 листопада 2015 року у справі № 1и/071/1500/2015 відповідно до якої, Харцизький міжрайонний суд м. Харцизька у складі головуючого судді Киріяка І.М., звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання по вироку Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2006 року, умовно-достроково на 4 роки 10 місяці 22 дні.

- Копією довідки №30205 про звільнення ОСОБА_5, який був засуджений 11 квітня 2006 року вироком апеляційного суду Донецької області за ст. 115 ч.2 п.4, ст. 185 ч.2 КК України до 15 років позбавлення волі, з якої вбачається що ОСОБА_5 відбув покарання з 17 жовтня 2005 року по 04 грудня 2015 року та звільнений на підставі постанови Харцизького міжрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2015 року на підставі ст. 79 КК ДНР.

- Копією листа начальника Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області № 23105 від 24 вересня 2015 року, з якої вбачається, що 22 вересня 2015 року до Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області на облік став ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, засуджений 27 квітня 2009 року Димитрівським міським судом Донецької області за ст. 115 ч.І КК України до 12 років позбавлення волі, який 11 вересня 2015 року звільнився з ВК-28 м. Тореза Донецької області, яка перебуває під контролем «ДНР»;

- Копія постанови винесеної іменем терористичної організації «Донецької Народної Республіки» від 11 вересня 2015 року, відповідно якої, Харцизький міжрайонний суд «Донецької Народної Республіки» у складі головуючого судді - Киріяка І.М. звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання по вироку Димитрівського міського суду Донецької області від 27 квітня 2009 року, умовно-достроково на 3 роки 11 місяців 1 день.;

- Копією довідки №30136 про звільнення ОСОБА_4, який засуджений 27 квітня 2009 року Димитрівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 115 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі та звільнений на підставі постанови Харцизького міжрайонного суду від 11 вересня 2015 року на підставі ст. 79 КК ДНР.

- Копією постанови винесеної іменем терористичної організації «Донецької Народної Республіки» від 04 серпня 2015 року, відповідно до якої, Харцизький міжрайонний суд м. Тореза «Донецької Народної республіки» у складі головуючого судді - Киріяка І.М., прийняв рішення про видачу ОСОБА_10 виконавчого листа №1/247/108/13 (0549/3557/2012), визнанні і виконанні вироку Торезького міського суду Донецької області від 11 червня 2013 року по кримінальній справі по обвинуваченю ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України в частині стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 53 667, 57 грн. і моральної шкоди в сумі 5 000 грн. на території ДНР.

- Рапортом ОСОБА_2 про звільнення його з займаної посади та органів прокуратури за власним бажанням від 26 вересня 2014 року та його послужним списком, що підтверджує, що він працював у органах прокуратури та йому було відомо про незаконність дій терористичної організації під назвою «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»),

- Рапортом о/у УЗЕ Донецької області, з якого вбачається, що встановлено повні анкенті дані ОСОБА_2

- Інформацією, що міститься в листі УСБ України в Донецькій області від 9 березня 2016 року №51/13-1200нт, відповідно до якої встановлено місце проживання ОСОБА_2 та його дружини та доньки, ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме Донецька область м.Іловайськ вул. Калініна, буд. 34.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши їх в сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв'язку та достатності для ухвалення обвинувального вироку, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в участі в терористичній організації та інше сприяння діяльності терористичній організації, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000р. зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст.2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому, суд враховує також Звернення Верховної ОСОБА_11 України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_11 Європи, Парламентської ОСОБА_11 НАТО, Парламентської ОСОБА_11 ОБСЄ, Парламентської ОСОБА_11 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної ОСОБА_11 України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

Так, Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз’яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

При цьому, під час судового розгляду справи суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_2, маючи юридичну освіту та пропрацювавши в органах прокуратури багато років, усвідомлював, що «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений приймав участь у діяльності вищевказаної терористичної організації.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, колегія суддів виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, обвинувачений винен в їх вчиненні та підлягає покаранню.

Суд не приймає доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України через те, що він не брав участі у розгляді даного кримінального провадження, а тому на його думку, суд не мав можливості встановлити всі обставини по справі та умисел обвинуваченого на вчинення інкримінованого йому злочину з огляду на наступне.

Так, дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_2 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист, а саме повістки про виклик до суду публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (Газеті Урядовий Кур'єр) та на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області і не могли посилатися за останнім місцем реєстрації обвинуваченого, так як обвинувачений зареєстрований за адресою у ІНФОРМАЦІЯ_4, яке не підконтрольне Україні, та поштові відправлення до м. Макіївка не пересилається.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_2, який є дорослою, право- та дієздатною людиною, маючи юридичну освіту та багаторічний досвід роботи в органах прокуратури, усвідомлював, що «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, діє на території України незаконно, та обіймаючи посаду судді незаконно створеного Харцизького міжрайонного суду та постановляючи рішення іменем терористичної організації «ДНР» і застосовуючи при цьому закони, які не є чинними на території України, таким чином підтвердив своїми діями реальність своїх намірів саме в участі у терористичній організації та сприянні у її діяльності, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, що підтверджує наявність у діях обвинуваченого наявність прямого умислу на вчинення інкримінованого йому злочину, а саме складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3КК України.

Оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_2 ознак суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, суд розцінює як спосіб захисту і як бажання уникнути кримінальної відповідальності, та вважає їх повністю спростованими дослідженими доказами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства є неможливим, через що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті обвинувачення, з застосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,368,370,373,374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев’ять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з дати його затримання та реального виконання покарання у виді позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику для вручення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Л.С. Мацишин

Судді : А.О. Кошля

ОСОБА_12,