Постанова № 73500860, 04.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 761/1390/15-ц

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/821/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар Лісовська А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року, постановлену під головуванням судді Гуменюк А.І., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №061-2914/840-0508 від 22 листопада 2007 року (т.1, а.с.2-4, 108-109).

В лютому 2016 року, заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов про визнання поруки за договором поруки №061-2914/840-0508-Р від 16 грудня 2011 року припиненою (т.2, а.с.32-35).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнятий судом та об'єднаний із первісним позовом в одне провадження для спільного розгляду (т.2, а.с.45-46).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою залишено без розгляду (т.2, а.с.163-165).

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, просили скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку ОСОБА_2 та її представника у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення її зустрічного позову без розгляду. Звертають увагу на те, що постановляючи ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, суд не вирішив в установленому порядку заяви про відвід та при постановленні ухвали, судом порушено таємницю нарадчої кімнати.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі (т.3, а.с.115).

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року,справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

У відповідності до частини 3 статті 3 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином, забезпечила явку до суду уповноваженого представника.

Адвокат ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, залу судового засідання покинув після видалення суду до нарадчої кімнати щодо вирішення чергових відводів через зайнятість в іншому судовому процесі.

Адвокат Костенко В.П. в інтересах ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

ТкаченкоН.В. в інтересах ПАТ «Універсал Банк» проти апеляційної скарги заперечувала, вказувала, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу від 21 червня 2017 року про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Оспорюючи такий висновок суду першої інстанції, ОСОБА_2 та її представник посилаються на необ'єктивне та неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, вказують на порушення судом правил нарадчої кімнати та ведення судового процесу без атрибутів судової влади - мантії та нагрудного знаку судді. Також, зазначають, що суд не спромігся навести мотивів щодо виключення будь-якого сумніву з приводу її небезсторонності. Вважають, що розгляд справи здійснювався неповноважним (незаконним складом суду).

При перевірці вищенаведених доводів скарги судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Зазначене правило встановлене з метою недопущення зловживання позивачем своїх процесуальних прав та має каральний характер, оскільки фактично є відмовою у розгляді справи за протиправну поведінку позивача.

Тому вказану норму можна застосовувати лише у випадках, коли зал залишає позивач особисто. Якщо ж такі дії вчиняє представник позивача - фізичної особи, підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

Відповідно до журналу судового засідання представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 залишив залу судового засідання у зв'язку із видаленням суду до нарадчої кімнати для вирішення питання про відвід (т.2, а.с.167).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення зали судового засідання представником сторони та безпідставно залишив зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду.

В той же час колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_2 та її представника щодо ведення судового процесу небезстороннім судом з огляду на наступне.

Статтею 20 ЦПК України 2004 року, який був чинним на час постановлення оскаржуваної ухвали, визначені підстави для відводу(самовідводу) судді. Суддя підлягав відводу(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 21 ЦПК України 2004 року.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

З матеріалів справи убачається, що при розгляді даної цивільної справи відвід головуючому судді Гуменюк А.І. заявлявся неодноразово. Всі заяви були розглянуті судом відповідно до вимог ст.24 ЦПК України 2004 року, будь-яких порушень при вирішенні заяв про відвід судом апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів розцінює таку поведінку сторони як обраний нею спосіб тиску на суд з метою отримання бажаного для себе рішення.

Розгляд же справи суддею без атрибутів судової влади - мантії та нагрудного знаку судді не свідчить про незаконність постановленого судового рішення, а є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором судом було ухвалено рішення.

Враховуючи викладене, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року слід скасувати, а справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою в частині зустрічного позову ОСОБА_2 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, суд покладає на відповідача понесені ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у загальному розмірі 640 грн. (т.3, а.с.1,29), зважаючи на його процесуальну поведінку при обговоренні питання про залишення зустрічного позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року скасувати.

Справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорока) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 квітня 2018 року.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль