Постанова № 73500838, 18.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 760/25470/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Коробенко С.В.

18 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Левенця Б.Б., Поліщук Н.В.

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року в справі за позовом Общєства с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» (Общество с ограниченной ответственностью «Диамед-Фарма»), ОСОБА_2 до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 від 16 січня 2006 року на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1»,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Общєство с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» (Общество с ограниченной ответственностью «Диамед-Фарма») звернулося до суду із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» та просило зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 від 16.01.2016 на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 відкрито провадження в справі за вищевказаним позовом.

В апеляційній скарзі Республиканское унитарное производственное предприятие «Белмедпрепараты» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на розгляд до Печерського районного суду м. Києва. Посилається на порушення судом правил підсудності. В обґрунтування своїх доводів вказує, що належним відповідачем є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за місцезнаходженням якого повинна розглядатися справа.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2396/2018У відзиві на апеляційну скаргу представник Общєство с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» (Общество с ограниченной ответственностью «Диамед-Фарма») просила відхилити апеляційну скаргу та ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що не порушено правил підсудності, оскільки позивач скористався своїм правом відповідно до норм цивільного процесуального права та звернувся до суду із позовом за місцезнаходженням Державної служби інтелектуальної власності, яка не є ліквідованою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

У судовому засіданні представник відповідача - Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просила скасувати ухвалу суду з передачею справи до суду першої інстанції.

Представник позивача Общєство с огранічєнной отвєтстєнностью «Діамєд-Фарма» - Шум О.М. заперечувала проти апеляційної скарги та просила останню залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Саламов О.В. в інтересах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України просив вирішити питання на розсуд суду.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом про час та місце слухання справи.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41«Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що форма та зміст позовної заяви, додані до неї документи дають для цього підстави.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Матеріали справи містять дані про те, що позов подано до трьох відповідачів, а саме: Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты».

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України (в редакції станом на 22.11.2017) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

На підставі викладеного можливо зробити висновок, що за наявності кількох відповідачів законодавець надав позивачу право визначати підсудність розгляду справи за місцезнаходженням одного з них на свій розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що місце знаходження Державної служби інтелектуальної власності України є м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва.

Таким чином, позивачі, скориставшись своїм правом, звернулися до суду з дотриманням встановленої законодавством альтернативної підсудності.

Враховуючи, що відкрито провадження у справі було за місцезнаходженням відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України з додержанням правил альтернативної підсудності, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі правильними.

За наведеного, суд першої інстанції діяв відповідно до вимог процесуального законодавства чинного на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи повинен відбуватися за місцезнаходженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи вищевикладені обставини.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Державна служба інтелектуальної власності України є неналежним відповідачем не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, враховуючи, що позивачі при пред'явленні позову дотрималися правил альтернативної підсудності та особисто на власний розсуд визначилися з колом відповідачів в рамках діючого законодавства.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Республиканского унитарного производственного предприятия «Белмедпрепараты» залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19.04.2018.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Б.Б. Левенець

Н.В.Поліщук