Рішення № 73498606, 12.04.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/23487/17

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2018 року , Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

З участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.

без участі позивача ОСОБА_1

без участі представника позивача ОСОБА_2

без участі представника відповідача ОСОБА_3

без участі представника третьої особи

розглянувши в відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2 до Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права на земельну частку в порядку спадкування у цивільній справі №426/23487/17

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом, в кому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої 26 березня 1997 року ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) загальною площею 10.63 умовних кадастрових гектарів, (в т.ч. ріллі (пай) №428 площею 6, 94 га) вартістю 246362, 22 гривень, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП ім. Мічуріна на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

В обґрунтування вимог вказав, згідно з уточненою позовною заявою представника позивача зазначено, що 26 березня 1997 року померла ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 10,63 в умовних кадастрових гектарів, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП ім. Мічуріна на Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області. Місцем відкриття спадщини є с.Свердлівка Сватівського району Луганської області останнє простійне місце проживання спадкодавця ОСОБА_4 Померла ОСОБА_4 на день своєї смерті, а саме 26.03.1997 року проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 в с. Свердлівка Сватівського району Луганської області. Спадкоємців за законом першої черги спадкодавець ОСОБА_4 не мала. Після смерті ОСОБА_4, сестра ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину і стала власником майна, яке залишилось після смерті сестри, але нотаріально не встигла оформити свої спадкові права, оскільки померла 21.01.2002 року. Відповідно до рішення Сватівського районного суду Луганської області від 30 березня 2004 року встановлено, що померла 21.01.2002 року ОСОБА_5 є рідною матір’ю ОСОБА_6 З довідки №359 від 09.06.2017 року, виданою Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області вбачається, що після смерті ОСОБА_4, яка померла 26 березня 1997 року, враховуються земельна частка (пай) по КСП імені Мічуріна №428 площею 6,49, яка на даний час знаходиться в оренді ПП «Колос» та фактично перейшла в управління та володіння спадкоємцю ОСОБА_6. Відповідної заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини ОСОБА_6 не подав, у зв’язку зі слабким станом здоров’я та переміщенням його за допомогою милиць. Державним нотаріусом Першої Сватівської нотаріальної контори 23.05.2016 року було направлено запит до Сватівського відділу Держгеокадастру на видачу Витягів з поземельної книги та про нормативно грошову оцінку земельної ділянки по сертифікату серії ЛГ№ 0072927(КСП ім. Мічуріна) зареєстрованого на ім’я ОСОБА_4, у відділі відсутній. За життя ОСОБА_6 звернувся з заявою до голови Сватівської РДА з заявою паро видачу дубліката сертифіката на ім’я ОСОБА_4 22.07.2016 року відповідно до розпорядження голови Сватівської РДА №330 від 15.07.2016 року в якому зобов’язано відділ Держгеокадастру у Сватівському районі видати дублікат сертифіката на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Мічуріна Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області на заміну втраченого ОСОБА_6 для оформлення спадщини. При звернені до відділу Держгеокадастру у Сватівському районі про отримання дубліката 02.07.2016 було встановлено, що бланки сертифікатів відсутні та не має можливості видати бланки сертифікатів ОСОБА_6 до завершення АТО, а також відповідно до відповіді від 07.09.2016 року Головного управління Держгеокадастру у Луганській області було по рекомендовано звернутися до суду про визнання права на земельну частку (пай). ОСОБА_6 помер 11.08.2016 року та вчасно не встиг вирішити питання в судовому порядку щодо реалізації свого права на спадщину. На день смерті ОСОБА_6 разом з ним проживала і була зареєстрована донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №11 від 19.07.1986 року. В зв’язку з вищевикладеним позивач вважає за доцільне звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, повідомлені були належним чином, представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляду справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача також в судове засідання не з’явився, повідомлений був належним чином, але звернувся до суду з заявою про розгляду справи без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник третьої особи - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав пояснення з приводу позовної заяви, причини не явки суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі суду не надавав. В своїх поясненнях представник третьої особи просить застосувати позовну давність у зазначеній цивільній справі, відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач згідно паспорту громадянина України серії АН № 622985 виданого Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 28 серпня 2007 року – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3.(а.с.46)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії III –ВЛ №439902.(а.с.48)

Згідно свідоцтво про шлюб, позивач ОСОБА_1, вступила 18.08.2007 року в шлюб з ОСОБА_7 та отримала прізвище «Матвієнко».(а.с.49)

Згідно свідоцтва про смерть серії I- ВЛ №557669, виданого 12 серпня 2016 року ОСОБА_6 помер 11.08.2016 року, актовий запис про смерть №20. (а.с.45)

26 березня 1997 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, актовий запис №07 від 01.04.1997 року виданого повторно.(а.с.38)

Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 10,63 в умовних кадастрових гектарів, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП ім. Мічуріна на Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Місцем відкриття спадщини є с.Свердлівка Сватівського району Луганської області останнє простійне місце проживання спадкодавця ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області №358 від 09.06.2017 року. (а.с.50)

З урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, до вимог позивача про визнання права на майно в порядку спадкування за законом мають застосовуватися положення ЦК УPCP 1963 року, оскільки на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Померла ОСОБА_4 на день своєї смерті, а саме 26.03.1997 року проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 в с. Свердлівка Сватівського району Луганської області. (а.с.50)

Спадкоємців за законом першої черги спадкодавець ОСОБА_4 не мала.

Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Після смерті ОСОБА_4, сестра ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину і стала власником майна, яке залишилось після смерті сестри, але нотаріально не встигла оформити свої спадкові права, оскільки померла 21.01.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕД №293965. (а.с. 40)

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців,

він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до рішення Сватівського районного суду Луганської області від 30 березня 2004 року встановлено, що померла 21.01.2002 року ОСОБА_5 є рідною матір’ю ОСОБА_6 (а.с.60)

З довідки №359 від 09.06.2017 року, виданою Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області вбачається, що після смерті ОСОБА_4, яка померла 26 березня 1997 року, враховуються земельна частка (пай) по КСП імені Мічуріна №428 площею 6,49, яка на даний час знаходиться в оренді ПП «Колос» та фактично перейшла в управління та володіння спадкоємцю ОСОБА_6.(а.с.51)

Відповідної заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини після померлої своєї матері ОСОБА_5 ОСОБА_6 не подав, у зв’язку зі слабким станом здоров’я та переміщенням його за допомогою милиць.

Відповідно до ст. 551 ЦК УРСР 1963 року , якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його

спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився

для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк, що

залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох

місяців.

Отже, до ОСОБА_6 перейшло право на спадщину після померлої ОСОБА_4

Державним нотаріусом Першої Сватівської нотаріальної контори 23.05.2016 року було направлено запит до Сватівського відділу Держгеокадастру на видачу Витягів з поземельної книги та про нормативно грошову оцінку земельної ділянки по сертифікату серії ЛГ№ 0072927(КСП ім. Мічуріна) зареєстрованого на ім’я ОСОБА_4, у відділі відсутній.(а.с.59, 58)

За життя, а саме 03.06.2016 року ОСОБА_6 звернувся з заявою до голови Сватівської РДА з заявою паро видачу дубліката сертифіката на ім’я ОСОБА_4С.(а.с.53)

22.07.2016 року відповідно до розпорядження голови Сватівської РДА №330 від 15.07.2016 року в якому зобов’язано відділ Держгеокадастру у Сватівському районі видати дублікат сертифіката на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Мічуріна Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області на заміну втраченого ОСОБА_6 для оформлення спадщини.(а.с.54)

При звернені до відділу Держгеокадастру у Сватівському районі про отримання дубліката 02.07.2016 було встановлено, що бланки сертифікатів відсутні та не має можливості видати бланки сертифікатів ОСОБА_6 до завершення АТО, а також відповідно до відповіді від 07.09.2016 року Головного управління Держгеокадастру у Луганській області було по рекомендовано звернутися до суду про визнання права на земельну частку (пай). (а.с. 52)

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_6, який помер 11.08.2016 року вчасно не встиг вирішити питання в судовому порядку щодо реалізації свого права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

На день смерті ОСОБА_6 разом з ним проживала і була зареєстрована донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №11 від 19.07.1986 року. (а.с.46)

Суд вважає за можливе, відповідно до чинного законодавства України, визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої 26 березня 1997 року ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) загальною площею 10, 63 умовних кадастрових гектарів, (в т.ч. ріллі (пай) №428 площею 6, 94 га) вартістю 246362, 22 гривень, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП ім. Мічуріна на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи.

Що стосується доводів представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області стосовно строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 71 ЦК Української РСР (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК Української РСР).

Аналогічні вимоги щодо загального строку позовної давності містить і ст.257 ЦК України. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач про порушення свого права дізнався лише 11.08.2016 року, коли помер її батько ОСОБА_6, крім того позивач мешкає в іншій області, а саме в Харківській області, для збирання необхідних документів для вирішення питання в усіх організаціях, установах, підприємствах та судових органах їй потрібен був час для надання довіреності представнику, у зв'язку з чим вона не пропустила строк позовної давності.

Також суд не приймає доводи третьої особи про те, що ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) по КСП ім. Мічуріна не реалізувала, оскільки не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), так як це спростовується п. 24 постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004, відповідно до якого член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, та визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,80,81, 258-259, 265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року ст.ст. 1218, ст.1225 ЦК України, ч.1 ст.81 ЗК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2 до Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання права на земельну частку в порядку спадкування- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після померлої 26 березня 1997 року ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) загальною площею 10, 63 умовних кадастрових гектарів, (в т.ч. ріллі (пай) №428 площею 6, 94 га) вартістю 246362, 22 гривень, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по КСП ім. Мічуріна на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_8