Постанова № 73496722, 10.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2575/18А Справа № 199/8467/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя та визнання права власності, –

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя та визнання права власності, повернуто позивачеві на підставі ст. 185 ЦПК України (а.с. 54).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали (а.с. 60-61, 77-80).

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 вказаної вище статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя та визнання права власності залишено без руху, у зв’язку з недотриманням при подачі позову вимог ст. 119 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, з наданням строку для усунення недоліків до 11.12.2017 року, але не більше 5 днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 48).

Отже, ухвала від 30 листопада 2017 року містить суперечливу інформацію щодо строку протягом якого позивачу належить усунути визначені суддею недоліки. Крім того, в ухвали не зазначені банківські реквізити для сплати судового збору та його розмір. Викладене свідчить про наявність суттєвих ускладнень для позивача при виконанні ухвали від 30 листопада 2017 року.

Матеріали справи не містять доказі щодо часу отримання позивачем вищевказаної ухвали від 30 листопада 2017 року.

28.12.2017 року представником позивача подано заяву в порядку виконання ухвали судді місцевого суду від 30 листопада 2017 року, до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору (а.с. 50, 51-52).

Згідно оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_2, місцевим судом прийнято до уваги представлену позивачем квитанцію про сплату судового збору, однак не зазначено які саме недоліки не було усунуто, враховуючи, що представником позивача було подано заяву про усунення недоліків.

Крім того, залишаючи позовну заяву без руху з підстав необхідності уточнення викладених обставин, позовних вимог та кола учасників у справі, суддя місцевого суду знехтував процесуальними правами позивача передбаченими ст. ст. 27, 31 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, та не взяв до уваги, що на підставі ч. 6 ст. 130 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, у попередньому судовому засідання суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів; у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, висновок місцевого суду про повернення позовної заяви є необґрунтованим, а тому колегія вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити.

Ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року– скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді