Рішення № 73494487, 06.04.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/4332/16-ц

Провадження № 2/209/24/18

РІШЕННЯ

іменем України

"06" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу № 209/4332/16-ц(номер провадження 2/209/24/18) в м. Кам'янське за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Дніпровський районний у місті Кам'янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області , про визнання батьківства та про внесення до актового запису про народження дитини даних про батька,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом , в якому просить визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Дніпровський відділ РАЦС Кам'янського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості до актового запису про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1; змінити за прізвищем батька прізвище дитини ОСОБА_5 на "Родоманов"; змінити по-батькові дитини ОСОБА_5 на "Віталійович"; стягнути з відповідачки на його користь судовий збір.

В обґрунтування свого позову вказала, що 05.02.2014 року ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_4, з цього часу вони зустрічалися, між ними тривалий час були інтимні стосунки, кожні вихідні дні проводили разом в квартирі №56, розташованій за адресою: м.Кам’янське, вул.Матросова, буд.86/49, де проживає позивач зі своєю родиною: мамою ОСОБА_6, бабусею ОСОБА_7 та рідним дядьком ОСОБА_8. В лютому 2015 року на протязі двох тижднів позивач разом з відповідачкою співмешкали в орендованій квартирі, розташованій в буд.41-Б по вул .Дунайській в м.Кам’янське. 26.12.2015 року в період, коли вони підтримували між собою інтимні стосунки, не перебуваючи у шлюбі, у відповідачки народився син ОСОБА_5. Позивач вважає себе його батьком. Народження дитини було зареєстровано Дніпровським відділом РАЦС Кам’янського міського управління юстиції Дніпропетровської області відповідно до вимог частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Таким чином, за вимогою відповідачки позивач не був записаний батьком дитини у відомостях про народження, а сину відповідачка надала своє прізвище, ім’я та по- батькові були записані за її вказівкою. Так, позивач через представника по довіреності ОСОБА_2 звертався до Дніпровського відділу РАЦС Кам’янського міського управління юстиції з вимогою надати копію актового запису про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак отримав відмову. Позивач приїжджав до пологового будинку 9-ї міської лікарні м.Кам’янське, щоби побачитися зі своїм сином, регулярно приїжджав в гості до відповідачки, щоби побачитися і поспілкуватися з дитиною, купував йому одяг, харчування, дарував іграшки, приймав участь у вихованні дитини. З 02.11.2016 року по теперішній час дитина ОСОБА_5 у важкому стані знаходиться на стаціонарному лікуванні в Київському Українському центрі дитячої токсикології відділенні інтенсивної терапії гострих інтоксикацій з діагнозом «Гемолітико-уремічний синдром. Гостре ураження нирок. Гостра ниркова недостатність. Гостра дихальна недостатність». З 02.11.2016 року позивач та відповідач розірвали будь-які стосунки між собою, з цього часу відповідачка постійно перешкоджає спілкуванню позивача з дитиною. Позивач ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. У зв’язку з тим, що позивач, який вважає себе батьком дитини, однак у відомостях про народження не записаний як батько, має перешкоди у відвідуванні сина в лікарні,

отримуванні інформації про стан здоров’я і надання допомоги на лікування, у виконуванні

обов’язку піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток,

вимушений звернутися з позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав.

13 грудня 2016 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_4 до суду надала заперчення проти позову в яких зазначено, що позов вона не визнає, так як викладені в позову обставини та надані докази є надуманими та не відповідають дійсності. Вона з позивачем ОСОБА_1 дійсно знайома з початку 2014 року, вони зустрічались деякий час та мали інтимні стосунки. ОСОБА_9, в лютому 2015 року вона припинила будь-які відносини з ОСОБА_1 і тоді ж познайомилась з чоловіком, якого покохала і з яким мала намір створити родину. Від фактичних шлюбних відносин з ним вона завагітніла. ОСОБА_9, влітку 2015 року їй стало відомо, що його особисті обставини, які він приховував від неї, унеможливлюють створення їхньої сім’ї та народження дитини в законному шлюбі. Наприкінці літа 2015 року вона зустрілась із позивачем і він запропонував поновити їхні відносини. Вона не приховувала від нього, що вагітна від іншого чоловіка і буде народжувати дитину, але ця обставина не стала перепоною для їхніх зустрічей, однак ніяких серйозних намірів щодо створення сім’ї вони не мали. 26 грудня 2015 року у неї народився син ОСОБА_5 і серед друзів, які приходили її відвідати в пологовому будинку дійсно був і ОСОБА_1 В актовому записі про народження ОСОБА_5 №06 від 06 січня 2016 року, зробленого Дніпровським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ, батько дитини, згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, записаний з її слів, так як біологічний батько не міг визнати офіційно свого батьківства відносно дитини. Після народження сина, позивач протягом весни-літа 2016 року відвідував їх, стверджував, що відноситься до ОСОБА_5 як до рідного сина, пропонував жити однією сім’єю, потім надовго зникав, з’являвся також несподівано. При кожній появі він фотографувався з дитиною. Їй не дуже зрозумілими були його фотосесії з малюком, але він жартував та казав, що усиновить її сина і таким чином не буде призваний на військову службу. ОСОБА_9, з вересня 2016 року вона остаточно припинила спілкування з відповідачем. 31 жовтня 2016 року її син тяжко захворів та був направлений на лікування до національної дитячої лікарні «Охматдит» м. Києва, де було встановлено діагноз: гемолітико-уремічний синдром, гостре ураження нирок, гостра ниркова недостатність, гостра дихальна недостатність І стадії та призначено курс тривалого та дорогостоячого лікування. Безумовно, їй допомагали і допомагають батьки, але коштів сім’ї було недостатньо і вона звернулась до небайдужих людей, зробивши оголошення у соціальних мережах, з проханням надати матеріальну допомогу на лікування дитини, розмістивши номер своєї банківської картки. Коли вона разом із тяжкохворою дитиною знаходилась у лікарні, її батько, ОСОБА_10, виявив на сайті «Приватбанку» оголошення щодо збору грошових коштів на лікування та реабілітацію її сина з реквізитами ОСОБА_6 - матері позивача. Однак, оскільки до вищезазначеної особи та членів її сім’ї з проханням про допомогу ані я, ані члени її родини ніколи не звертались, згоди на відкриття рахунку для збору коштів на лікування її сина не надавали, на її рахунок не надходило жодних коштів, зібраних родиною ОСОБА_6, начебто, для лікування чи реабілітації її сина ОСОБА_11, її батько звернувся до Дніпровського відділку поліції із заявою про шахрайські дії зазначеної особи, яка ніякого відношення до їхньої родини не має. Після виписки із лікарні, вона також звернулась до прокуратури м. Кам’янське із заявою, як повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 і зараз проводиться досудове розслідування. Таким чином, захищає інтереси малолітньої дитини-інваліда, ім'ям якого прикривається ім’ям якого шахрайські дії сторонніх людей. Вона вважає, що саме їхні з батьком звернення до правоохоронних органів, стали підставою для ОСОБА_1 для звернення до суду з позовом про визнання батьківства, з метою уникнення кримінальної відповідальності.(а.с.43-45)

06 липня 2017 року ухвалою суду по справі було призначено судово-генетичну експертизу та провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.(а.с.73)

05.10.2017 року ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06 липня 2017 року було повернуто без виконання, в зв'язку з неявкою гр-ки ОСОБА_4 разом з дитиною 21.08.2017 року та 18.09.2017 року на експертизу. (а.с.81).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2017 року провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд на 30 жовтня 2017 року.(а.с.84)

04 грудня 2017 року ухвалою суду по справі було призначено повторно судово-генетичну експертизу та провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.(а.с.101)

08 лютого 2018 року ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 04 грудня 2017 року було повернуто без виконання, в зв'язку з неявкою гр-ки ОСОБА_4 разом з дитиною 29.01.2018 року на експертизу. (а.с.105).

Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд на 19 березня 2018 року.(а.с.109)

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні. В судовому засіданні пояснив, що з відповідачкою познайомився 05 лютого 2014 року , півтора роки зустрічалися, намагалися навіть жити однією сім'єю .В інтимних стосунках вони перебували з 15 травня 2014 року. Однак в зв'язку із тим, що ОСОБА_4 морально нестійка особа, то він не зміг з нею утворити родину. Мешкали по вул. Дунайській, 41-б- зйомне житло. Деякий час - серпень місяць , ОСОБА_4 мешкала у нього в квартирі. Марія завагітніла і вони розійшлися. ОСОБА_9 він все одно навідував її , надавав допомогу. Коли ОСОБА_9 народила дитину, то вони домовлялися, що вона запише його батьком дитини. ОСОБА_9 вона цього не зробила, і вони знову посварилися. Потім помирилися, він залишився ночувати у ОСОБА_9. Наранок дитині стало зле. Він наполягав викликали швидку допомогу, але ОСОБА_9 та її батьки відмовлялися це робити. Все одно викликали швидку. ОСОБА_12 забрали до реанімації. Він купував ліки, ковдру. Потім дитину перевели до лікарні Охматдет в м.Київ. Він разом із своєю матір'ю та матір'ю ОСОБА_12 разом їздили до лікарні. У розпизці він навіть писав, що він батько. ОСОБА_9 потім, коли він дзвонив дізнатися про стан диттини, лікарі йому повідомили, що їм мати дитини заборонила надавати інформацію щодо стану дитини. Він поїхав до Києва та все ж таки відвідав дитину. Оскільки дуже багато грошей потрібно було для лікування дитини, вони з ОСОБА_9 вирішили збирати гроші на лікування. ОСОБА_9 потім ОСОБА_9 самостійно збирала гроші. А він збирав гроші окремо. Збирали гроші колеги його матері, родичі. Гроші перераховували на картку Приват банку на рахунок його матері. Гроші він витрачав тільки на придбання ліків. Коли йому заборонили відвідувати дитину, він перестав витрачати гроші. Вони і по сей час знаходяться на картці, він нічого з ними не може зробити. В той же час ОСОБА_9 самостійно збирала гроші. Гроші вона також витрачала на лікування. Його мати організувала концерт своїх учнів . Вона працює у Центрі дитячої творчості. Гроші перераховували на картку. Він заперечує, що інша особа є біологічним батьком його дитини. В оголошенні про збір коштів не було даних про батька, оскільки він батьком не записаний офіційно, але всі знали, що він біологічний батько. Щодо кримінального провадженняя, то він гроші не витрачав, чекі всі в наявності, ніякого злочину він не здійснював. З пологового будинку ОСОБА_9 забирали її батьки, він не був присутній, оскільки не дуже добро спілкується з її батьками. Вона йому телефонувала із пологового будинку. Приходив він наступного дня до дитини до пологового будинку. Вважає , що зачаття дитині відбулося в кінці березня - початок квітня 2015 року. Крім того пояснив, що ОСОБА_9 дозволяла йому забирати дитину до себе додому. Просила інколи, щоб він побув із дитиною.

Представник позивача - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача- Кущ Л.О. в судовому засіданні пояснила, що відповідач категорично заперечує, що біологічним батьком дитини є позивач. Всі обставини викладені в запереченні проти позову, підтримує. Також відповідач зустрічалася із позивачем близько року з початку 2014 року. В тому числі мали і інтимні стосунки. ОСОБА_9 відповідач ніколи не вважала ці стосунки серйозними .Відповідач пояснила це тим, що позивач не був самостійною дорослою людиною. В лютому 2015 року вона зустріла дорослого чоловіка, в якого закохалася та бажала утворити родину. Тому з лютого 2015 року в жодних інтимних стосунках відповідач з позивачем не перебувала. Коли дізналася, що новий чоловік має вже родину, то вирішила залишити дитину від нього на згадку про кохання. Зустрілася відповідач з позивачем вже будучи вагітною від іншого чоловіка в кінці літа 2015 року. Позивач бажав поновити стосунки та готовий був визнати дитину. Після народження 26.12.2015 року сина, з оглядом на те, що батько дитини є одруженим чоловіком, то зареєструвала дитину як мати одиначка . Вважає, що батьком дитини не може бути зазначена особа, яка не є біологічним батьком дитини. ОСОБА_1 приходив до неї, грався із дитиною, фотографувався. Навіть пропонував записати його батьком дитини. ОСОБА_9 відповідач категорично відмовляла. Відповідач маючи надію на те, що біологічний батько дитини повернеться та визнає дитину, у вересні 2016 року припинила спілкування з позивачем повністю. Вона з позивачем ніколи не проживала однією сім'єю, не вели спільного господарства, не забирав дитину з пологового будинку, не утримував її та дитину. Вважає, що відповідач вміло зумів скористатися хворобою дитини для матеріального збагачення. І саме звернення відповідача до поліцйії стало причиною звернення позивача до суду з позовом про встановлення батьківства, щоб уникнути відповідальності. На даний час проводиться досудове розслідування з приводу шахрайських дій з боку позивача. Наявність підстав , які б свідчили про походження дитини від позивача немає.

Представник Дніпровського районного у місті Кам'янське відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи без представника відділу. (а.с.26).

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона мати позивача. Про відносини її сина з ОСОБА_9 вона дізналася у лютому 2014 року. Вони часто були у них вдома, майже кожні вихідні. Вона помічала, що дівчина відрізняється від інших своєю поведінкою. Вона питала у сина щодо відсутністю його в коледжі, викликали її для пояснень. Вона мала розмову із сином. Відносини її сина з ОСОБА_9 були впродовж 1,5 роки. Вони мирилися, сварилися. Навіть один момент вони знімали квартиру , мешкали разом. Вона питала у сина чи буде він створюватти родину із ОСОБА_9, на що він відповів, що буде намагатися. Потім вона побачила, що сварки між її сином та ОСОБА_9 стали частіші та актівніші. Марія любила активні відпочинки у клубах, кафе. Син висловлював їй претензії щодо спілкування з іншими хлопцями, вживання алкоголем . Потім сварка була дуже сильна, це було в кінці квітня - початок травня 2015 року і вони перестали спілкуватися. Потім вони дізналися, що ОСОБА_9 вагітна. Віталій ходив із ОСОБА_9 до лікарні під час вагітності. Після народження ОСОБА_5, її син відвідав пологовий будинок. Вона навіть придбала памперси, крем. Після виписки ОСОБА_9 з пологового будинку. Віталій не забирав дитину з пологового будинку, оскільки на той момент на ОСОБА_9 оказували вплив її батьки, тому ОСОБА_9 іноді забороняла її синові приходити до пологового будинку. Вона сама з березня кожні вихідні дні відвідувала ОСОБА_5. Питання щодо запису ОСОБА_1 сином ОСОБА_11 виникало постійно. ОСОБА_9 всіляко відмовлялася. Коли ОСОБА_5 захворив, ОСОБА_1 після приїзду з Києва, коли він знову збирався відвідати, то йому заборонили. Тому вони вирішили звернутися до суду за відновленням своїх прав як батька дитини. ОСОБА_12 вони брали додому, спілкуваалися, практично кожний тиждень . З приводу збирання коштів на лікування дитини. Коли вона перебувала у м. Києві та повідомила колег про причину. Її колеги самі запропонували допомогу, вони відкрили картку та на неї перераховували кошти. Це були кошти колег, родичів, батьків її учнів. Ці кошти були на скарбничці. Коли почався ажіотаж, то вони перевели ці кошти на її зарплатну картку. ОСОБА_9 з цієї картки почали знімати кошти по обслуговуванню картки. Вона з цього приводу зверталася до керівництва банку. Ці гроші на даний час все ще знаходяться на рахунку.

Свідок ОСОБА_13 пояснив в судовому засіданні , що він друг позивача ОСОБА_1 . Пояснив, що відносини ОСОБА_1 і ОСОБА_9 почалися в січні-лютому 2014 року. Продовжувалися вони близька 1,5 роки. Були сварки, кохання. Потім вони розійшлися. Марія завагітніла. Під час вагітності вони не підтримували відносини. Потім, коли ОСОБА_9 народила дитину, то ОСОБА_1 ходив до неї, гуляв із дитиною, купував речі.Він разом із ОСОБА_1 ходив за покупками речей для дитини. І так, періодично вони то спілкувалися, то переставали спілкуватися. У ОСОБА_9 просто був поганий характер.

Свідок ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні, що вона є тіткою відповідачки ОСОБА_4. Вказала, що ОСОБА_4 її племінниця. Вона для неї як рідна донька. Вона ділилася із тайнами та секретами. Марія сказала їй, що під час того як вона завагітніла, вона вже не зустрічалася із ОСОБА_1. На той час ОСОБА_4 зустрічалася з іншим чоловіком, але потім стало відомо, що він одружений. Знає, що ОСОБА_4 із ОСОБА_1 зустрічалися на початку 2014 року, станом на лютий 2014 року вони вже не зустрічалися. Чи були ці відносини серйозні, вона не знає. Після народження дитини, ОСОБА_4 казала, що ОСОБА_1 приходив та пропонував їй разом жити. Про серйозні наміри вона нічого не чула. ОСОБА_12 реєструвала зі своїх слів. Батько дитини не міг визнати офіційно дитину.

Суд, заслухавши пяснення сторін, заслухав пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14 , дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з копії свідоцтва про народження серії І-КИ № 564205 вбачається, що батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, записаний – ОСОБА_15, матір’ю – ОСОБА_4. (а.с.52).

Частина 1 ст. 135 Сімейного кодексу України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З копії актового запису про народження дитини № 06 від 06 січня 2016 року вбачається, що реєстрація народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вищевказаному актовому записі проведено відповідно до вимог частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою. (а.с.41)

Згідно ст. 128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. ст. 12, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнанні учасниками справи, не підлягають доказуванню. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до довідки від 02.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 не отримує соціальну допомогу .(а.с.49)

ОСОБА_5 дійсно має захворювання та потребує домашнього догляду(а.с.50,51, 53,54,57)

Відповідно до акту обстеження умов проживання 23.11.2016 року малолітнього ОСОБА_5 визначено, що для дитини матір'ю створені належні умови для проживання, виховання, розвитку.(а.с.56)

З наданих суду витягів із соціальних мереж, дійсно підтверджено, що на лікування дитини ОСОБА_5 , 26.12.2015 року оголошено збір коштів.(а.с. 58-63)

Однак, суд не дає оцінку даним доказам, щодо правомірності їх збирання, оскільки на даний час триває досудове розслідування за заявою ОСОБА_4 щодо шахрайських дій з боку позивача ОСОБА_1 і оцінка діям позивача буде надана саме органом досудового розслідування.

ОСОБА_9 вказані витяги в якості доказів того, що саме позивач як батько дитини збирав кошти на лікування дитини, суд не приймає .

Щодо наданих позивачем чеків на придбання ліків, підгузків та інших товарів для малюків, квитків на потяг до м. Київ (а.с. 88-91), суд не приймає їх як доказ батьківства позивача ОСОБА_1 , оскільки саме з власної ініциативи позивач надавав допомогу відповідачу ОСОБА_4 та прохав записати його батьком дитини, про що свідчила представник відповідача в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги при ухваленні рішення суду пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_13, оскільки свідок ОСОБА_6 є матір'ю позивача і є зацікавленою особою. крім того, ні свідок ОСОБА_6, ні свідок ОСОБА_13 не підтвердили , що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5, в судовому засіданні свідки лише підтверджували , що позивач та відповідач зустрічалися як хлопець та дівчина.

Надані фотокартки позивачем (а.с.12) також суд не приймає як доказ в підтвердження походження дитини від нього, оскільки відповідач ОСОБА_4 не заперечує того, що позивач спілкувався з нею та з дитиною з її дозволу.

Позивачем ОСОБА_1 не представлено жодних доказів, які б засвідчували походження дитини від нього. Посилання позивача, як на підтвердження своїх позовних вимог про те, що факт походження дитини від нього стверджується їхнім спільним з відповідачкою проживанням, приїзду до пологового будинку та в гості до відповідачки, щоб побачитися і поспілкуватися з дитиною, покупки дитині одягу, харчування, іграшок, приймання участь у вихованні дитини, не заслуговують на увагу, оскільки дані факти не можуть свідчити про біологічність батьківства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 не перебували у шлюбі, не проживали як одна родина, не вели спільного господарства. Позивачем заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання себе батьком дитини не було подано як після народження дитини , так і до часу звернення до суду.

Крім того, пунктами 4,5,9 постанови № 3 від 15 травня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 Сімейного кодексу приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема, дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу). Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою, зокрема, одним із батьків. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Предметом доказування в таких справах є наявність або відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною. У разі доведеності обставини щодо наявності кровного споріднення суд постановляє рішення про встановлення факту батьківства, а в разі доведеності обставини відсутності кровного споріднення між батьком та дитиною, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні позову.

По цивільній справі двічі судом призначалася судово-генетична експертиза, однак не була проведена в зв'язку із неявкою відповідача ОСОБА_4 разом із неповнолітньою дитиною ОСОБА_5. На підтвердження поважних причин неявки представником відповідача надані довідки про хворобу дитини ОСОБА_5(а.с.87, 111).

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд прийшов до переконання, що позивачем не було вчинено жодних дій, передбачених СК України, які б свідчили про визнання ним батьківства. Позивачем не представлено будь-яких доказів, які б засвідчували походження дитини від нього, не здобуті такі і в судовому засіданні.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.128,135,141,145,150 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Дніпровський районний у місті Кам'янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області , про визнання батьківства та про внесення до актового запису про народження дитини даних про батька- відмовити повністю .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 16 квітня 2018 року.

Суддя О.О. Лобарчук