Рішення № 73493616, 19.04.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3016/17

2/683/238/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бондарчук Л.А.

з участю секретаря Борикіної Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів справу № 683/3016/17, 2/683/238/2018 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 500417441 від 01 жовтня 2013 року в розмірі 58020,46 грн, з яких: 20661,78 грн – заборгованість по тілу кредиту; 31703,76 грн – заборгованість по процентах та комісії; 5654,92 грн – пеня.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 01 жовтня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500417441, за умовами якого Банк надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 22714 грн зі сплатою 14,99 % річних на строк до 02 жовтня 2016 року.

В подальшому 30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Дата ОСОБА_2» було укладено договір факторингу, за яким право вимоги по вищезазначеному кредитному договору було відступлене на користь ТОВ «Дата ОСОБА_2».

10 жовтня 2016 року між ТОВ «Дата ОСОБА_2» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №2016-1 ДМГ/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Дата ОСОБА_2» відступило позивачу право вимоги грошових коштів в тому числі і за кредитним договором № 500417441 від 01 жовтня 2013 року.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов’язання з повернення грошових коштів, просить стягнути з нього заборгованість в розмірі 58020,46 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності та про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, а також заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення з нього пені. Вказує, що він заборгованість погашав, а коли залишилось 15540 грн банки не приймали платежів на рахунок ПАТ «Альфа-Банк», тому заборгованість утворилась не з його вини. Просив в позові відмовити.

Оскільки сторони в судове засідання не з’явились, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500417441, за умовами якого Банк надав відповідачу на поточні потреби кредит в сумі 22714 грн під 14,99 % річних та сплатою комісії 3,6% з кінцевою датою повернення кредиту – 02 жовтня 2016 року. Погашення кредиту згідно Додатку № 1 мало відбуватися щомісячними рівними платежами: 36 платежів по 1604,98 грн.

30 вересня 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу відступив ТОВ «Дата ОСОБА_2» право вимоги по кредитному договору № 500417441 від 01 жовтня 2013 року, укладеному з ОСОБА_1

17 червня 2015 року між ТОВ «Дата ОСОБА_2» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1 ДМГ-ЄАПБ відповідно до умов якого ТОВ «Дата ОСОБА_2» відступило позивачу право вимоги грошових коштів, в тому числі за кредитним договором № 500417441 від 01 жовтня 2013 року.

Отже, враховуючи наявність договору факторингу №2016-1 ДМГ-ЄАПБ від 17 червня 2015 року, витягу з Додатку № 1 до нього, які є чинними, є всі підстави вважати, що позивач належними та допустимими доказами довів своє право вимагати повернення боргу від ОСОБА_3

Про те, що за договором кредиту №500417441 від 01 жовтня 2013 року відбулось відступлення права вимоги, ОСОБА_4 повідомлявся ТОВ «Дата ОСОБА_2» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про що свідчать письмові повідомлення, наявні в матеріалах справи (а.с.13-14).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові це є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов’язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Відповідач ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитним договорам ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в нього утворилася заборгованість, а його посилання на те, що жоден банк не приймав платежів, не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст.81 ЦПК України.

Отже, станом на 10 жовтня 2016 року за договором №500417441 від 01 жовтня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 58020,46 грн, з яких: 20661,78 грн – заборгованість по тілу кредиту; 31703,76 грн – заборгованість по процентах та комісії; 5654,92 грн – пеня.

ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю 1 рік.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, пеня за кредитним договором №500417441 від 01 жовтня 2013 року в розмірі 5654,92 грн нарахована станом на 10 жовтня 2016 року, то річний строк закінчується 10 жовтня 2017 року.

Позивач звернувся до суду 22 листопада 2017 року, що підтверджено відбитком штемпеля на конверті (а.с.34). Тобто на момент звернення до суду позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити на підставі ч.4 ст.267 ЦК України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка виникла станом на 10 жовтня 2016 року (в межах заявлених позовних вимог), по тілу кредиту в розмірі 20661,78 грн, по відсотках в розмірі 31703,76 грн, а всього 52365,54 грн.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 58020,46 грн, а задоволено на суму 52365,54 грн., тобто на 90,3 % (52365,54 х 100 : 58020,46 ).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1444,80 грн судового збору (1600 х 90,9%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Дружби, 12, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, п/р 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО №339500) заборгованість за кредитним договором № 500417441 від 01 жовтня 2013 року, яка утворилась станом на 10 жовтня 2016 року, в розмірі 52365 (п’ятдесят дві тисячі триста шістдесят п’ять) грн 54 коп., з яких: 20661,78 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31703,76 грн - заборгованість по відсотках.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1444,80 грн понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення виготовлено 19 квітня 2018 року.

Суддя