Ухвала суду № 73488602, 16.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/185/18 Справа № 711/94/18 Категорія: ст. 304 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

скаржника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.03.2018 р., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 від 19.12.2017 р. про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 01.09.2017 р., колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із скаргою на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 від 19.12.2017 р. про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року.

В обґрунтування скарги вказав, що постановою заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 від 19.12.2017 р. закрите кримінальне провадження № 42017250000000180 від 01.09.2017 р., у зв’язку з відсутністю в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження прийнята за неповного дослідження обставин справи, оскільки прокурор Хомік М.В. не вжив необхідних мір направлених на проведення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні. Досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено не об’єктивно, поверхнево та упереджено. Слідчим не проведено ряд слідчих та процесуальних дій направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 від 19.12.2017 р. про закриття кримінального провадження № 42017250000000180 від 01.09.2017 р., слідчий суддя в ухвалі зіслався на те, що під час проведення досудового розслідування слідчим виконані всі необхідні слідчі дії, направлені на встановлення об’єктивної істини по справі. Крім того, слідчий суддя вказав, що постанова органу досудового розслідування від 19.12.2017 р. про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою. Слідчим вірно дана оцінка встановленим обставинам справи та прийнято відповідне рішення про відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України. Про прийняте рішення належним чином було повідомлено скаржника ОСОБА_7

Не погоджуючись із даною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування та постановлення нової ухвали про скасування постанови слідчого прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 на закриття кримінального провадження № 42017250000000180.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржувана постанова слідчого судді є необґрунтованою та злочинною.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, про відмову в задоволенні апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_7, підтримавшого подану ним скаргу, та перевіривши матеріали справи і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою матеріалів провадження, то 19.12.2017 р. постановою заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 закрито кримінальне провадження № 42017250000000180 від 01.09.2017 р., у зв’язку з відсутністю в діях працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_7, останній вказує на ознаки кримінально караних діянь працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

У ході досудового розслідування встановлено, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017250000000180 від 01.09.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 364 (чинна до 28.02.2014), ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 370 КК України.

Під час розслідування вищевказаного кримінального провадження органом досудового розслідування всебічно та повно досліджені обставини кримінального провадження, проведені необхідні слідчі дії, направлені на встановлення об’єктивної істини.

За результатами досудового розслідування 19.12.2017 р. прийнято рішення

про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, про що ОСОБА_7 належним чином повідомлено.

ОСОБА_7 вказана постанова оскаржена до слідчого судді, яка залишена в силі, що вказує на обізнаність останнього про досліджувані обставин кримінального провадження.

Як вбачається з постанови слідчого від 19.12.2017 р., у ній викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття відповідного рішення; наведено мотиви прийняття такої постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КК України та КПК України. Всім встановленим обставинам дана належна правова оцінка та прийнято рішення, яке відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42017250000000180 від 1 вересня 2017 року вбачається, що допитаний 31 жовтня 2017 року ОСОБА_7 пояснив, що приблизно з 2005-2006 року ходив в церкву „ОСОБА_12, яка знаходиться в Києві. Пастором в цій церкві був ОСОБА_13. Під впливом його проповідей ним 17.01.2008 р. був отриманий кредит в сумі 15000 Євро в Укргазбанку, та в подальшому ці гроші були передані представникам ПП „Кінгз Кепітал, знову ж таки під впливом пастора. Слідчим відділом Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області 4 роки здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженні 12013250280000733 від 26.11.2013 р. за фактом підробки його підпису в договорі умов кредитування по програмі «іпотечний кредит» ВАТ АБ «Укргазбанк» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 3 червня 2016 року він звернувся до заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_10 з заявою про скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, але в установлений законом строк відповіді не отримав. Після отримання постанови про закриття даного провадження, оскаржив її до суду, і суддя Цибра Н.В. скасувала своєю ухвалою постанову слідчої ОСОБА_14 Його звернення в поліцію і прокуратуру про скоєні злочини працівниками правоохоронних органів ОСОБА_10 вважає правильним, що їх не реєструють в ЄРДР окремим кримінальним провадженням і у своїх відповідях перекручує скоєний злочин на бездіяльність працівників. Тільки після звернення в НАБУ, ОСОБА_10 задовольнив усі заяви і дав вказівки слідчому, яка вибрала з цих вказівок те, що вона буде робити. Виконання інших вказівок вона проігнорувала, а ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 це ігнорують. На даний час ОСОБА_9 скасовує ці вказівки. Прокурори своїми відповідями і бездіяльністю підбурювали його до дачі взятки. Порушили розумні строки розслідування. На його думку прокурорами поставлена ціль - закрити кримінальне провадження у будь-який спосіб. Він розуміє, що прокурор являється процесуальним керівником для слідчого поліції. ОСОБА_10 пише у своїх відповідях що розслідування кримінального провадження знаходиться на контролі, хоча це не так. На даний час рішення у провадженні не прийнято. На питання які безпосередні дії працівників Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області він вважає неправомірними, відповів, що ОСОБА_9 він є керівником Золотоніської прокуратури, тому він не вплинув за 4 роки на стан розслідування кримінального провадження №12013250280000733 від 26.11.2013 р. за ч. 1 ст. 358 КК України, у якому на даний час не прийняте остаточне рішення. Своєю бездіяльністю та зловживанням своїм службовим становищем, перевищенням своєї влади він вчинив приховування злочину, передбаченого ст. 358 КК України, так як провадження по суті не розслідуване, та не притягнуто винних осіб до відповідальності. В тому числі він безпосередньо сприяє закриттю даного кримінального провадження. Вважає, що своєю бездіяльністю він спонукає його до дачі неправомірної вигоди, після чого мабуть кримінальне провадження було б розслідуване. В діях ОСОБА_10 є такі ж самі кримінальні правопорушення, як і у ОСОБА_9 Тільки ОСОБА_10 сам, безпосередньо вчиняє ці дії. В даному випадку ОСОБА_11 вважає є просто виконавцем вказівок ОСОБА_10 Вказані особи просто не контролювали хід проведення досудового розслідування як процесуальні прокурори. На питання чи казав йому хтось із вказаних осіб про необхідність надання неправомірної вигоди, відповів, що ні, ніхто із вказаних осіб, чи інших осіб прокуратури чи поліції про це йому нічого не казав. Такі висновки він зробив, через отримані відповіді на клопотання та запити. На питання чи був він свідком надання будь-яких неправомірних вказівок вказаними особами щодо проведення розслідування у кримінальному провадженні №12013250280000733 від 26 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 358 КК України, відповів, що ні, не був, про такі дії тільки здогадується. На питання чи оскаржував він бездіяльність слідчого чи прокурора у вказаному провадженні, відповів, що дії слідчого поліції щодо закриття вказаного кримінального провадження оскаржував в суді, вказане рішення було скасоване судом. В судовому засіданні ОСОБА_11 підтримувала думку слідчого щодо закриття провадження. Крім того, звертався до суду щодо зобов’язання слідчого провести судово-економічну експертизу, але суд в цьому відмовив. Більше до суду про зобов’язання проведення слідчих дій не звертався (а.с.34-38).

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що з жовтня 1999 року працює в АБ «Укргазбанк» на посадах: юриста, начальника юридичного відділу та з 17 вересня 2010 року начальника юридичного управління Черкаської обласної дирекції. ОСОБА_7 знає як боржника за кредитним договором з АБ «Укргазбанк». З ним зустрічався в судових засіданнях як за його позовами до АБ «Укргазбанк», так і за позовами банку до нього. Остаточне рішення по кредитному договору було поставлене рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року по справі № 2322/395/11, яким позовні вимоги АБ «Укргазбанк» задоволені в повному обсязі та стягнено з ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором в сумі 15 009,77 Євро та 26 810,07 грн. В позовних вимогах ОСОБА_7 та його дружини до банку про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, судом відмовлено. Рішення вступило в законну силу. До даного часу ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором не погашає і відшукує різні шляхи щоб уникнути від цивільно-правової відповідальності перед АБ «Укргазбанк». Обвинувачення ОСОБА_7 працівників банку, прокуратури, суддів та слідчих у скоєних злочинах вважає безпідставними, так як ніхто його майнових та немайнових прав не порушував. (а.с.109-113).

В якості свідка допитано ОСОБА_11, яка пояснила, що з грудня 2015 року перебуває на посаді начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури. До службових обов’язків входить здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень у межах території Чорнобаївського району. В провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12013250280000733 від 26.11.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом звернення ОСОБА_16, яка повідомила про те, що 22 листопада 2013 її чоловік ОСОБА_7 виявив підробку свого підпису посадовими особами ПАТ АБ «Укргазбанк» по програмі «Іпотечний кредит».

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, так само як і прокурор, який відповідно до ст. 36 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. Тому, будь-яких вказівок, які б виходили за межі її повноважень не надавала. Зазначила, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до прокуратури із зверненнями різного змісту, жодне з яких не залишено без розгляду. Кожне звернення розглянуто в межах строків, визначених чинним законодавством з наданням ґрунтовної відповіді та акцентуванням уваги заявника про можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора до слідчого судді. Хоче зазначити, що за час розслідування даного провадження жодних незаконних вказівок слідчому чи прокурору нею не надавалось. Про необхідність надання їй чи іншим особам неправомірної вигоди, для прийняття потрібного рішення у провадженні, нею нікому не наголошувалось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовилась (а.с.114-116).

Допитана як свідок ОСОБА_14 пояснила, що на даний час, а саме з 7 листопада 2015 року працює на посаді слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. Так дійсно, слідчим відділом Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженні №12013250280000733 від 26.11.2013 р. за фактом підробки підпису ОСОБА_17 в договорі умов кредитування по програмі «іпотечний кредит» ВАТ АБ «Укргазбанк» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. На даний час досудове розслідування передано в інший слідчий підрозділ за рішенням прокурора області. Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вона вживала необхідних мір направлених на проведення належного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Досудове розслідування у провадженні здійснював не один слідчий. Після відсторонення від розслідування кримінального провадження вона його не розслідувала та слідчі дії не проводила. Хоче зазначити, що в ході проведення нею досудового розслідування жодних незаконних вказівок від свого керівництва чи працівників прокуратури не отримувала. Досудове розслідування проводила відповідно до чинного законодавства України. Жодних дій, спрямованих на спонукання ОСОБА_7 до надання йому чи іншим працівникам прокуратури чи поліції неправомірної вигоди, нею не вчинялось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів, відмовилась (а.с.117-120).

Допитаний як свідок ОСОБА_10 пояснив, що з грудня 2015 року перебуває на посаді заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури та в коло його службових обов'язків входить організація здійснення нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні територіальними підрозділами органів Національної поліції, зокрема з питань додержання законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, та у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням слідчими, у тому числі щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах території Чорнобаївського району. В провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12013250280000733 від 26 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом звернення ОСОБА_16, яка повідомила про те, що 22 листопада 2013 року її чоловік ОСОБА_7 виявив підробку свого підпису посадовими особами ПАТ АБ «Укргазбанк» по програмі «Іпотечний кредит». Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось прокурорами Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури. За результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження декілька разів приймалося рішення про його закриття, яке потім скасовувалось судом. При прийнятті рішень у кримінальних провадженнях відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, так само як і прокурор, який відповідно до ст. 36 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. Тому, відповідних уповноважених осіб він націлював на необхідності дотримання вимог статей 9 та 28 КПК України. Будь-яких вказівок, які б виходили за межі його повноважень не надавав. Також, може вказати, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до органів прокуратури із зверненнями різного змісту, які розглянуті у встановленому законом порядку, про що заявника інформовано. Кожне звернення розглянуто в межах строків, визначених чинним законодавством з наданням ґрунтовної відповіді та акцентуванням уваги заявника про можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора до слідчого судді. Хоче зазначити, що за час розслідування даного провадження жодних незаконних вказівок слідчому чи прокурору ним не надавались. Про необхідність надання йому чи іншим особам неправомірної вигоди, для прийняття потрібного рішення у провадженні, ним нікому не наголошувалось. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовився (а.с.121-122).

В якості свідка допитано ОСОБА_9 який пояснив, що на займаній посаді працює з 15 грудня 2015 року. Територіальна юрисдикція Золотоніської місцевої прокуратури поширюється на Золотоніський, Канівський, Драбівський та Чорнобаївський райони Черкаської області. Йому відомо, що у провадженні СВ Чорнобаївського ВП ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження №12013250280000733 від 26 листопада 2013 року. З приводу скасування вказівок наданих в провадженні може пояснити, що жодному з підпорядкованих процесуальних прокурорів не казав виконувати чи не виконувати вказівки чи проводити (не проводити) будь-які слідчі дії та приймати (не приймати) процесуальні рішення. Також, щодо незабезпечення належного проведення досудового розслідування протягом 4 років може пояснити, що на займаній посаді працює 2 роки. Крім того, у даному випадку не відбулось приховування злочину так, як здійснювалось досудове розслідування за заявами потерпілого. Також, хоче додати, що постановою слідчого від 14 вересня 2017 року кримінальне провадження №12013250280000733 від 26 листопада 2013 закрито. Твердження ОСОБА_7 щодо провокування останнього до дачі неправомірної вигоди неправдиві, особисто він та його підпорядковані працівники таких дій не вчиняли, особисто з ОСОБА_7 він не знайомий та не зустрічався жодного разу. Від проведення спільних слідчих дій з іншими учасниками провадження, в тому числі у проведенні одночасних допитів відмовився (а.с.123-125).

Згідно вимог ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За результатом досудового розслідування кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрите.

Згідно норм ст. 396 КПК України об’єктивна сторона цього злочину полягає лише в активній поведінці діях, спрямованих на приховування злочину. Так, згідно даної статті відповідальність настає за приховування злочину лише певного ступеня тяжкості тяжкого чи особливо тяжкого. Таким чином, приховування злочину невеликої чи середньої тяжкості не є кримінально караним. Зі змісту закону випливає, що приховування злочину може бути вчинене лише шляхом так званих фізичних дій і лише тих із них, які передбачені ч. 6 ст. 27 КК України. Тому так зване «інтелектуальне приховування» не містить ознак складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 396 КК України. Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Якщо приховування злочину вчиняє службова особа з використанням службового становища чи з перевищенням службових повноважень, вчинене слід кваліфікувати за статтями 364 або 365 КК України. Якщо злочин, який приховується, є тяжким або особливо тяжким, дії службової особи слід додатково кваліфікувати і за ч. 1 ст. 396 КК.

Об’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем, тобто кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 КК України, виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: вчиняється з використанням влади або службового становища; здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків; суперечить інтересам служби; заподіює істотну шкоду; знаходиться у причинному зв’язку із зазначеними наслідками. Окремо слід звернути увагу, що склад зловживання владою або службовими обов’язками передбачає заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки визначено в коментарі, що викладений у загальних положеннях до розділу ХVII КК України. Для кваліфікації діяння за ст. 364 слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Відповідно до загальних положень розділу ХVII КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Із змісту ч. 3 примітки до ст. 364 КК України випливає, що істотна шкода повинна обчислюватися у вказаних розмірах, незалежно від форми та виду вини, якими характеризується психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків, а також незалежно від того, чи була вона результатом діяння, що призвело до втраченої вигоди чи до прямого зменшення наявних фондів. Крім того слід зазначити, що ч. 3 ст. 364 КК України виключено на підставі Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19Конвенції ООН проти корупції №746-VII (746-18) від 21.02.2014.

Крім того, об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України, а саме перевищення влади або службових повноважень характеризується трьома обов’язковими ознаками: діянням; наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; причинним зв’язком між діянням і наслідками. Характерною ознакою об’єктивної сторони перевищення влади є також і те, що при вчиненні цього злочину винний хоча і здійснює ті чи інші службові діяння, проте вони не тільки не входять до його компетенції, а навпаки, явно (очевидно, безперечно) виходять за межі наданих суб’єкту прав і повноважень. Суб’єктивна сторона перевищення влади характеризується умисною або змішаною формою вини. У цілому злочин передбачений ст. 365 КК України, є умисним. За ч. 3 ст. 365 КК України настає відповідальність за перевищення службових повноважень, яке заподіяло тяжкі наслідки, які згідно ч. 4 Примітки до ст. 364 КК України вважаються такими, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об’єктивна сторона цього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України, а саме провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, вчинене службовою особою правоохоронних органів, полягає у створенні обставин і умов, що зумовлюють вчинити певні дії. Створення обставин і умов у цьому злочині це формування штучних об’єктивно-предметних факторів, що обумовлюють вчинення особою одного або декількох з таких злочинів. Провокація підкупу вчиняється лише шляхом активної поведінки дії. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є використання суб’єктом для провокації підкупу своїх службових повноважень. Конкретні способи провокації можуть бути різноманітними: натяки, поради, пропозиції, прохання, умовляння, рекомендації, вказівки тощо. Не виключається і використання такого способу провокації, як обман, коли винний здійснює провокацію підкупу, поширюючи неправдиву інформацію про можливість вирішення тих чи інших питань лише за допомогою підкупу. За частиною 2 ст. 370 КК України карається провокація підкупу, вчинена службовою особою правоохоронних органів. Суб’єктивна сторона злочину полягає в прямому умислі, бо службова особа свідомо створює обстановку, яка зумовлює пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, переслідуючи при цьому спеціальну мету викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію дій за ст. 370 КК України.

Крім того, згідно санкції ч. 1 ст. 358 КК України, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, у зв’язку з чим виключається наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 396 КК України.

Відсутність обов’язкових ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України зумовлено тим, що наслідками вчинення даних злочинів є настання відповідних матеріальних збитків, які в провадженні відсутні.

Наявність ознак злочину, передбаченого ст. 370 КК України в ході розслідування не підтвердилась.

Колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_7 щодо неповноти, чи необ’єктивності досудового розслідування та порушень вимог КПК під час розслідування кримінального провадження, в суді першої та апеляційної інстанції свого підтвердження не знайшли.

За вказаних обставин суддя суду першої інстанції прийшов до вірно висновку та виніс законне судове рішення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_7 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.03.2018 р., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову заступника начальника СВ прокуратури ОСОБА_8 від 19.12.2017 р. про закриття кримінального провадження від 01.09.2017 р. залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :