Рішення № 73487828, 16.04.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-6384/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області, в особі судді Долі В.А., при секретарі Клімашевич В.І., Редько К.О., з участю представника позивача – відповідача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про припинення поруки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій з підвищення відсоткової ставки та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У своєму позові ПАТ «УкрСиббанк» (далі – така ж назва, або Банк), з урахуванням уточнених позовних вимог (Т.1, а.с.233) просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, заборгованість за кредитним договором № 11211724000 від 10.09.2007 року у розмірі 169 677 доларів США 49 центів та судові витрати по справі.

У позові вказується, що 10.09.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11211724000 (далі кредитний договір), за умовами якого, останній отримав кредит 80 198 доларів США, з зобов’язаннями повернути кредит у повному обсязі в терміни встановленими графіком погашення кредиту, але не пізніше 06.09.2017, з умовою та правом Банку вимагати дострокового погашення кредиту (п.1.2.2 договору). В порушення умов вказаного договору, ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором не виконав, у зв’язку з чим станом на 12.04.2017, його борг перед ПАТ «УкрСиббанк» становить 169 677,49 доларів США, з яких 69 494 доларів США заборгованість за кредитом та 100 183,49 доларів США заборгованість за відсотками. 17.03.2010, за № 132/11-280, на адресу ОСОБА_2 направлено рекомендованим листом вимогу щодо погашення простроченої заборгованості та виконання її на 41 календарний день. Вимога отримана відповідачем 22.03.2010, однак заборгованість погашена не була. В забезпечення виконання кредитного договору 10.09.2007 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 11211724000, за яким поручитель зобов’язався перед Банком відповідати за виконанням ОСОБА_2 усіх зобов’язань за кредитним договором (п.1.3). 17.03.2010, за № 132/11-279, на адресу ОСОБА_4 направлено рекомендованим листом вимогу щодо погашення простроченої заборгованості та виконання її на 10 робочий день. Вимога вручена ОСОБА_4 особисто 26.03.2010, однак заборгованість погашена не була. Відповідачі ухиляються від взятих на себе зобов’язань перед Банком, існуюча заборгованість не погашена (Т.1 а.с.1-3).

ОСОБА_4 у зустрічному позові просить визнати припиненою поруку за Договором поруки № 139838 укладеним 10.09.2007 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, у зв’язку зі зміною (збільшення обсягу відповідальності) зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору про надання споживчого кредиту № 11211724000 від 10.09.2017. У позові вказує, що 10.09.2007 між ПАТ «УкрСиибанк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, а згодом в лютому 2009, було укладено Додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно яких, без її згоди, збільшився обсяг відповідальності поручителя, зокрема відсоткової ставки в два рази, місячного платежу по тілу кредиту з 669 до 757 доларів США (Т.2, а.с.29, 74).

ОСОБА_2 в зустрічному позові просить визнання неправомірними дії Банку відносно збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 24,80% річних та зобов’язати Банк здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором згідно початкової ставки у розмірі 12.40 % річних. У позові вказує, що п.1.3.1 кредитного договору за користування кредитним коштами протягом перших 30 календарних днів, з дня видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12.40% річних. П. 5.2 кредитного договору передбачено право Банку змінювати розмір процентної ставки в сторону збільшення, за певних умов. Банк, в порушення умов кредитного договору, не повідомив про збільшення розміру процентної ставки, відповідно до процедури зазначеної у п.5.2 кредитного договору, і без такого повідомлення будь – яка зміна відсоткової ставки є недійсною, що передбачено також ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (Т.2 а.с.133).

Під час розгляду справи представник банку позов підтримав, зустрічні не визнав.

Представник ОСОБА_2 первісний позов заперечувала, зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтримала.

Представник ОСОБА_4 первісний позов заперечувала, зустрічні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтримала.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.09.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11211724000 , за умовами якого, останній отримав кредит 80 198 доларів США (Т.1 а.с.811).

Строки кредитування передбачені п.1.2 розділу І кредитного договору, плата за кредит п.1.3 цього ж розділу.

Розділом 5 кредитного договору встановлено порядок зміни процентної ставки, і зокрема в п.п. «а» п.5.2 зазначено, що відповідно до законодавства України, зокрема ст. 651 ЦК України, сторони погодили, що Банк згідно умов пункту 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором.

В забезпечення виконання кредитного договору 10.09.2007 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 139838, за яким поручитель зобов’язався перед Банком відповідати за виконанням ОСОБА_2 усіх зобов’язань за кредитним договором (п.1.3) (Т.1 а.с.13).

Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою Банку передбачено розділом 6 кредитного договору.

П.2.2 Договору поруки передбачено порядок та умови пред’явлення вимог до поручителя, у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором.

У зв’язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору, Банком, відповідно до розділу 6 кредитного договору, п.2.2 Договору поруки, на адресу відповідачів (позичальника та поручителя) направлені вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, які залишені останніми поза увагою (Т.1, а.с.15-16).

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 12.04.2017, утворилась заборгованість яка, за розрахунком позивача становить 169 677,49 доларів США, з яких 69 494 доларів США заборгованість за кредитом та 100 183,49 доларів США заборгованість за відсотками (Т.1, а.с.234 – 244).

Розрахунок заборгованості проведений позивачем у відповідності до умов кредитного договору, а тому суд приймає його до уваги.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: 1) підвищення суми кредиту або розміру процентів, пені, штрафів, тощо; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; 5) включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів, тощо (відповідна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-701цс15 , від 23.12.2014 № 3-196гс14 , від 20.02.2013 № 6-172цс12 , від 21.05.2012 № 6-18цс11 , від 10.10.2012 № 6-112цс12 ).

Тобто закон пов’язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-3176цс15 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15 .

Як зазначалось вище, Розділом 5 кредитного договору встановлено порядок та умови зміни Банком процентної ставки, в сторону збільшення.

П.1.1 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов’язань перед Банком що виникли з кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Таким чином, Додаткова угода № 1, яка за своїми умовами є невід’ємною частиною кредитного договору, відповідно до якої кредитний договір доповнений п.5.2 новим абзацом, та в подальшому Додаткова угода № 2 до кредитного договору, якою додаток № 1 до кредитного договору викладено у новій редакції, охоплюється умовами кредитного договору (п.5.2 кредитного договору та п.1.1 Договору поруки) за якими Банку належить право зміни Банком процентної ставки, в сторону збільшення, внаслідок чого підстави вважати, що додаткові угоди (№1 та №2) призводять до збільшення обсягу відповідальності поручителя, відсутні.

Відтак, зустрічний позов ОСОБА_4 щодо визнання договору поруки припиненим єбезпідставним, і в його задоволенні слід відмовити.

Отже, ОСОБА_4 залишається солідарним боржником, доки обов’язок позичальника за кредитним договором не буде виконаний.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.12.2013, яке набрало законної сили 13.03.2015, задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та звернуто стягнення на квартиру за адресою Рівненська область, м. Рівне, вул. Кононенко Х.АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» що виникли з кредитного договору № 11211724000 (цього ж кредитного договору).

Зазначеним судовим рішенням, відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, встановлені беззаперечні для даної справи обставини наявності кредитної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором та його розрахунку.

Доводи ОСОБА_2 що, Банк не маж жодного права збільшувати процентну ставки спростовується вищенаведеними висновками щодо п.5.2 кредитного договору, і не потребують додаткового обґрунтування.

Крім цього, підстав вважати неналежними та недопустимим доказами факту отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, оскільки на виконання ухвали суду в даній справі від 15.02.2018 року Банком не надано таких документів, у суду не має, відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, якою встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки щодо належності витребуваних доказів викладені в ухвалі від 16.04.2018 про відмову у задоволення заяви ОСОБА_3 про залишення позову ПАТ «УкрСиббанк» без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 порушив зобов’язання перед банком, яке забезпечене порукою поручителя ОСОБА_4 суд вважає за необхідне стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь банку кредитну заборгованість.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягаю стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 553, 559 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволити повністю.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає в м. Рівне, вул. АДРЕСА_2, заборгованість за кредитним договором № 11211724000 від 10.09.2007 року у розмірі 169 677 (сто шістдесят дев’ять тисяч шістсот сімдесят сім) доларів США 49 центів, що за курсом встановленим офіційним курсом гривні до 1 долара США – 26,12 Національного Банку України на 16.04.2018 становить 4 431 976 (чотири мільйони чотириста тридцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят шість) гривень, з яких 69, 494 доларів США заборгованість за кредитом (за курсом 1 815 183,2 ( один мільйон вісімсот п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят три ) гривень 20 копійок) та 100 183,49 доларів США заборгованість за відсотками (за курсом 2 616 792,7 (два мільйони шістсот шістнадцять тисяч сімсот дев’яносто дві) гривні 70 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСибанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає в м. Рівне, вул. АДРЕСА_2, по 23 423 (двадцять три тисячі чотириста двадцять три) гривні 02 копійки судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про припинення поруки відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій з підвищення відсоткової ставки та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в тридцяти денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач – відповідач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12).

Відповідач – позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач – позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає в м. Рівне, вул. АДРЕСА_2.

Суддя Доля В.А.