Постанова № 73487398, 17.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1427/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

17 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (ухвалене в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ДП "Кристал" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці. Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ДП "Кристал" зобов'язане відшкодувати до Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за період з січня 2014 року по серпень 2016 року в сумі 70793 грн. Оскільки вказане зобов'язання відповідачем добровільно не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення справи. Так апелянт зазначає, що ОСОБА_4, не має права на призначення пільгової пенсії на пільгових умовах згідно п.б. ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення", оскільки на підприємстві відсутні підтвердження шкідливості умов праці, які б давали право на призначення такої пенсії . У зв'язку з чим підприємство не зобов'язано відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії управлянням Пенсійного фонду України у м. Вінниці ОСОБА_4

29 березня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник позивача щодо доводів апеляційної скарги заперечувала, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи неоспорені факти про те, що Державне підприємство "Вінницький завод "Кристал" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

За відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 ОСОБА_4 в загальній сумі 70793 грн. за період з січня 2014 року по серпень 2016 року.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та карткою особового рахунку відповідача (а.с.11-19, 20).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду для її стягнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 ст. 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Положеннями п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 6.1. інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 ; Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;) (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Таким чином, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

Як встановлено з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці було надіслано відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, за списком № 2, призначеної громадянці ОСОБА_4 у визначений строк, однак відповідач своїх зобов'язань щодо відшкодування виплаченої пільгової пенсії не виконав.

В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для скасування судового рішення посилається лише на те, що ОСОБА_4 не має права на отримання пільгової пенсії, оскільки за результатами атестацій робочих місць на ДП "Кристал" не підтверджено право працівників, які виконували роботи по обдиранню алмазів на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2.

Аналізуючи вказані доводи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Вінницького міського суду м. Вінниці від 11 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 127/28083/13-а скасовано постанову Вінницького міського суду м. Вінниці та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці зарахувати ОСОБА_4 до пільгового стажу роботи, роботу на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 повний робочий день за професією "обдирач алмазів" на Вінницькому заводі "Кристал" в період з 31.12.1991 року по 20.09.2013 року з 16.10.2013 року (а.с. 65-66).

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у які беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, твердження апелянта про те що ОСОБА_4 не має права на пільгову пенсію є безпідставними, оскільки її право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 підтверджується вказаною постановою, яка набрала законної сили.

Між тим, колегія суддів зауважує, що за приписами ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги відповідача стосовно наявності підстав для скасування постанови ґрунтуються лише на обставинах правомірності призначення ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах за списком № 2, які вже встановлені, а відтак відхиляються судом апеляційної інстанції за безпідставністю.

Крім того, судова колегія зауважує, що апелянтом не надано належного правового обґрунтування, з посиланням на конкретні норми матеріального права, на підтвердження своєї позиції щодо порушення управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці будь яких прав відповідача при складанні та направленні розрахунків сум на виплату та доставку пільгової пенсії, за списком № 2 призначеної ОСОБА_4 за період з січня 2014 року по серпень 2016 року.

Також, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що неналежне виконання ДП "Вінницький завод "Кристал" вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат, у зв'язку з чим прийняв обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, то підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6