Ухвала суду № 73484495, 17.04.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/374/18

2-з/323/9/18

УХВАЛА

Іменем України

17.04.2018 р. м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючої судді Гуцал О.П., за участі секретаря судового засідання Лукіної А.О., розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Тавріда» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Тавріда» про стягнення боргу у розмірі 1697388,42 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засіданні від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на майно ТОВ «Агрофірма «Тавріда», а саме: трактор реєстраційний номер 04339ВО марка МТЗ-82.1, 2000 р.в.; автомобіль МАЗ, типу – вантажний самоскид, модель 5551, 1992 р.в. червоного кольору, реєстраційний номер 9181ЗПР; автомобіль КРАЗ 250, реєстраційний номер 9483ЗПР, жовтого кольору, 1993 р.в.; автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, модель 5320, 1992 р.в., червоного кольору; причіп бортовий 2х осьовий, реєстраційний номер 5416ЕЕ, марки ГБК, модель 8350, 1993 р.в., сірого кольору; комбайн зернозбиральний марки Е-517, 1989 р.в., заводський номер 70-0284089; цистерну об’ємом 5 тон; цистерну об’ємом 10 тон; 4 преси отжиму масла ПМШ-450 з редуктором Ц2У 315 та електродвигуном 11 кВт; 2 жаровні; фільтр масляний ВМП-25 на лінію по виготовленню олії (маслофільтр рамочний наливного типу (ТАН)); 2 транспортера ленточного типу КСКУ 26*5000; семеноружку МРВ-50; котел паровий експериментальний У-0,15-0,5ЦО КПЄ; семеновейку карусельного типу; шника загрузочні – 3 шт. Заява обґрунтована тим, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1697388,42 грн., тому з урахуванням ризику намагання відповідача уникнути майнової відповідальності, доцільним буде накласти арешт на належне відповідачу майно. Також позивач вказала, що їй відомо про те, що керівництво відповідача шукає покупців на своє майно. Крім цього, в заяві вказано, що їй відомо, що на даний час вищевказане майно перебуває в арешті в межах виконавчого провадження про стягнення коштів з відповідача. Позивач вважає, що вказане майно перебуває у неї в заставі, тому за його рахунок необхідно в першу чергу погасити борг відповідача перед нею. Однак, як їй стало відомо зазначене майно може бути примусово реалізовано, що порушить її права.

Представник відповідача не заперечував проти заяви про забезпечення позову, підтвердивши наявність виконавчого провадження, в якому відповідач є боржником.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову(ст.156, ст.158 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до позовної заяви та додатків до неї, між сторонами виник спір щодо заборгованості за кредитним договором від 16.04.2008 року та додаткових угод до нього, вимоги за яким перейшли до позивача у зв’язку із укладенням нею договору про заміну кредитора в зобов’язанні у зв’язку із його виконанням третьою особою.

Згідно до умов кредитного договору № 010/02-2/87 від 16.04.2008 року, укладеного між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ТОВ «Агрофірма Тавріда», останнє отримало кредитні кошти в розмірі 70000,00 доларів США. Згідно до умов даного договору, забезпеченням цього договору є майно, належне позичальнику, а саме нерухоме майно та сільгосптехніка та обладнання, на які позивач просить накласти арешт, а також порука ОСОБА_3 та ОСОБА_4

24.11.2017 року укладено договір відступлення права вимоги між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк», згідно до якого останньому перейшли права вимоги за кредитним договором № 010/02-2/87 від 16.04.2008 року, крім права вимоги за договором застави транспортних засобів № 010/02-2/87/4 від 18.04.2008 року. Новий кредитор погоджується з тим, що права вимоги за кредитним договором, що переходять до нього на підставі цього договору, не будуть забезпечені заставою, а договір застави буде розірваним/припиненим (п.2.8 договору).

24.11.2017 року укладено договір факторингу між ПАТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс», згідно до якого останньому перейшли права вимоги за кредитним договором № 010/02-2/87 від 16.04.2008 року.

24.11.2017 року укладено договір про заміну кредитора в зобов’язанні у зв’язку з його виконанням третьою особою між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та ОСОБА_1, згідно до якого останній перейшли права вимоги за кредитним договором № 010/02-2/87 від 16.04.2008 року.

Таким чином, твердження позивача, що вищеперераховане майно знаходиться у неї в заставі, є необґрунтованим.

Як вбачається із матеріалів, доданих до заяви, в провадженні Оріхівського районного ВДВС ГТУЮ на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 55722365, об’єднане 05.02.2018 року, про стягнення з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь стягувачів коштів на загальну суму 488611,15 грн. В межах цього виконавчого провадження постановою від 06.02.2018 року описано та арештовано майно боржника, зокрема майно, на яке позивач просить накласти арешт з метою забезпечення позову.

Згідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів

З матеріалів заяви вбачається, що у разі задоволення даної заяви будуть порушені права стягувачів за вказаним виконавчим провадженням на своєчасне виконання судового рішення, у зв’язку із чим в її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Тавріда» про стягнення боргу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 19.04.2018 року.

Суддя О.П. Гуцал