Рішення № 73483933, 16.04.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1373/17

Номер провадження № 2/315/49/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” про стягнення земельної частки (паю), -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” про стягнення земельної частки (паю).

В позові позивач посилався на те, що 25.10.1998 року він був прийнятий в члени Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області, 19.01.2000 року Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області було реорганізоване у Закрите Акціонерне Товариство “Аграрний Дім”, йому як члену було виділено майновий пай, який він в наступному продав, відповідно до протоколу №1 він був включений до списку для виділення землі з резервного фонду, однак жодних документів по земельній частці (паю) він не отримував, вважав, що протягом 2000-2001 років він отримував виплату по земельній частці (паю) натурою (зерном), 10.09.2007 року він звільнився за згодою сторін, вважає дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” резервний фонд використовується для передачі також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, прохав зобов`язати відповідача ОСОБА_2 міську раду Запорізької області виділити з резервного фонду земельну частку (пай) згідно з чинним законодавством на території ОСОБА_2 міської ради Гуляйпільського району Запорізької області та передати на баланс теперішнього ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім”, зобов`язати відповідача ОСОБА_4 Акціонерне Товариство “Аграрний Дім” сплатити належну йому компенсацію в розмірі 9113,62 грн. згідно розрахунку.

09.01.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче провадження на 29.01.2018 року.

29.01.2018 року до суду звернувся представник відповідача: ОСОБА_2 міської ради Запорізької області ОСОБА_5 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що спір має ознаки публічно-правового, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, вважав, що спосіб захисту, обраний позивачем, не передбачений законом, так як суд не уповноважений законом вирішувати питання про зобов`язання відповідача виділити з резервного фонду земельну ділянку, вважав, що позивач не звертався до відповідача з заявою про виділення земельної ділянки з резервного фонду, а відповідач ніякого рішення не приймав, а тому відсутнє порушення права позивача, вважав, що відповідача необхідно замінити на третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача, вважав, що минули строки позовної давності, прохав її застосувати, заперечував проти задоволення позову.

29.01.2018 року до суду звернувся представник відповідача: ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” ОСОБА_6 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, список громадян-членів КСП, що додається до державного акта на право колективної власності на землю було складено 10.01.1996 року, останній набув чинності 12.07.1996 року після затвердження їх районною державною адміністрацією, позивач не був членом КСП на момент складення списку, протоколом №1 зборів уповноважених членів КСП ім. Карла Маркса було прийнято рішення про реорганізацію КСП ім. Карла Маркса в ЗАТ “Аграрний Дім”, на виконання п.7 Указу Президента було складено додатковий список претендентів на земельну частку у резервному фонді, до якого був включений і позивач, цей список частково був затверджений 12.06.2001 року на 22 сесії ОСОБА_2 міської ради, ЗАТ “Аграрний Дім” не мало повноважень щодо виділення земельних часток з резервного фонду, вважає, що позивач зазначає неправдиві відомості з приводу виплату йому натуроплати за земельну частку у 2000-2001 роках, так як йому було відомо, що земельну частку йому не надано, а тому вимогу про стягнення з відповідача компенсації за період з 2002 року по 2016 рік вважає безпідставною, так як ніяких договірних відносин між сторонами щодо користування землею не було, так як у 2002 року позивачу повідомили про відмову в отриманні земельної частки, про що останній зазначає, то прохає відмовити у задоволенні позову.

13.02.2018 року до суду звернувся позивач з відповіддю на відзив, в якому посилався на те, що вважав, що представник відповідача ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” ОСОБА_6 не вказав у відзиві на позов, що до додаткового списку ввійшли також новоприбувші члени КСП, так до додаткового списку були включені новоприбувші члени КСП: ОСОБА_7, ОСОБА_8, які отримали земельні частки відповідно до рішення ОСОБА_2 міської ради №9 від 12.06.2001 року, посилається на це рішення, яке вказує на те, що земельні частки виділялися з земель колективної власності КСП, не погоджується з тим, що КСП ім. Карла Маркса та ЗАТ “Аграрний Дім” не мало відношення до виділення земельних часток з резервного фонду, не погоджується з твердженням представника відповідача щодо того, що йому не видавалась натуроплата за земельну частку, йому було відомо усно про дії відповідача щодо виділення йому земельної частки, однак він не вважає, що це було підставою для звернення до суду з позовом, письмове підтвердження того, що він мав право на земельну частку, йому стало відомо лише 02.10.2017 року, коли його дружина отримала з архіву документи.

21.02.2018 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Запорізької області ОСОБА_5 з запереченнями на відповідь на відзив, в якому посилався на те, що позивач посилається в відповіді на відзив на позов на порушення його прав відповідачем ОСОБА_3 Акціонерним Товариством “Аграрний Дім”, тоді як обґрунтування порушення його права відповідачем ОСОБА_2 міською радою Запорізької області не надає, що свідчить про тверду позицію відповідача, вказує, що позивачу було відомо про порушення його права, що передбачено законом про пропуск строку позовної давності.

21.02.2018 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Запорізької області ОСОБА_5 з додатковим відзивом на позов, в якому посилався на те, що відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, посилаючись на п.34 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарних засіданнях міської ради, вважає, що закон не покладає на суд повноважень зобов’язувати міську раду щодо прийняття рішення про виділення землі, прохає відмовити в задоволенні позову в зв`язку з тим, що вказана позовна вимога не відноситься до повноважень суду.

22.03.2018 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” ОСОБА_6 з запереченнями на відповідь на відзив, в якому посилався на те, що відповідь на відзив ґрунтується на припущеннях, домислах та фантазії позивача, заперечує, що він надавав оцінку якісного складу додаткового списку, наполягає на тому, що ЗАТ “Аграрний Дім” не приймав рішень щодо виділення земельних часток, натуроплату позивач отримав як член КСП на “зароблений рубль”, прохав відмовити в задоволенні позову, при винесенні рішення застосувати строки позовної давності.

23.03.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду по суті на 16.04.2018 року.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

10.01.1996 року головою ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_9 видано державний акт на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса, що підтверджується його копією (а.с.94-96).

25.10.1998 року позивач прийнятий на роботу в КСП ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області, що підтверджується записом у трудовій книжці в розділі “Відомості про роботу”.

15.03.2000 року КСП ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області було реорганізовано в ЗАТ “Аграрний Дім”, що підтверджується копією Статуту ОСОБА_3 акціонерного товариства “Аграрний Дім”.

12.06.2001 року рішенням №9 ОСОБА_2 міської ради Запорізької області “Про затвердження додаткових списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10 і КСП “Заповіт Леніна” затверджено додатковий список громадян, які мають право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10, який не містить вказівку на позивача як на особу, яка має право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10, що підтверджується копією додаткового списку.

10.09.2007 року позивач звільнений з роботи ЗАТ “Аграрний Дім” за угодою сторін, що підтверджується записом у трудовій книжці в розділі “Відомості про роботу”.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, керується наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є земельні відносини по розпаюванню земель колективної власності, які регулюються Земельним Кодексом України, Указом Президента України від 08.08.1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

Відповідно ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, керуючись ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом, а саме надав можливість відповідачам надати відзиви на позов, позивачу та його представнику - відповідь на позов, відповідачам - заперечення на відповідь, а також надати суду всі наявні у учасників судового процесу докази.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, відмовляючи позивачу у задоволенні його вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_2 міської ради Запорізької області виділити з резервного фонду земельну частку (пай) згідно з чинним законодавством на території ОСОБА_2 міської ради Гуляйпільського району Запорізької області та передати на баланс теперішнього ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім”, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з позову до суду звернувся позивач з позовом про захист свого порушеного права на отримання частки (паю) землі у колективній власності підприємства ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області як новоприбувший член цього товариства з резервного фонду.

Відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” установлено, що створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що переважне право для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок з резервного фонду мають громадяни, зайняті у соціальній сфері на селі.

Тоді як особи, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання вказані як інші особи.

Судом встановлено, що позивач відноситься до інших осіб, які прийняті у члени сільськогосподарських підприємств.

Судом встановлено, що позивач перебував у додатковому списку новоприбувших членів КСП ім. Карла Маркса Гуляйпільського району Запорізької області під порядковим номером 68 на виділення земельної частки землі з резервного фонду.

Однак рішенням №9 ОСОБА_2 міської ради Запорізької області “Про затвердження додаткових списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10 і КСП “Заповіт Леніна” від 12.06.2001 року, яким затверджено додатковий список громадян, які мають право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10 позивач як особа, яка має право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП імені ОСОБА_10, не значиться.

Дане рішення не оспорюється позивачем.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів порушення його права на виділення йому земельної частки з резервного фонду.

Суд, відмовляючи позивачу у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” сплатити належну позивачу компенсацію в розмірі 9113,62 грн. згідно розрахунку, виходить з наступного.

Як вбачається з позову до суду звернувся позивач з позовом про захист свого порушеного права на отримання компенсації за період з 2002 року по 2016 рік у сумі 9113,62 грн. за неотриману ним орендну плату за користування відповідачем його земельної частки, посилаючись на те, що в 2000-2001 роках він отримував орендну плату в виді натуроплати: зерном.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що він має право на земельну частку у колективній власності відповідача, а також, що ця земельна частка перебуває у користуванні відповідача.

Крім того, відповідно до ч.12 ст.5 Земельного Кодексу України в редакції, яка діяла 08.06.2000 року, частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування.

Відповідно до ч.13 ст.5 Земельного Кодексу України в редакції, яка діяла 08.06.2000 року, резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що позов необхідно залишити без задоволення, так як останній не ґрунтується на обставинах, встановлених судом під час перевірки наданих суду доказів.

Доводи відповідачів, викладені в відзивах на позов, суд не бере до уваги з вищевикладених підстав.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов залишено без задоволення, то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України залишає на позивачеві понесені ним і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1280 грн.

Керуючись ст.ст. 4-6, 10-13, 89, 141, 263-266, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22 ЦК України, п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 Акціонерного Товариства “Аграрний Дім” про стягнення земельної частки (паю) залишити без задоволення.

Повний текст рішення буде складений 20.04.2018 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подана апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ярош С.О.