
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4687/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2018 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Громадянина Грузії ОСОБА_4 до Служби безпеки України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції про визнання дій неправомірними та скасування рішень, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними спільні дії Служби безпеки України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції України щодо примусового видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання неправомірним та скасування рішення Служби безпеки України про примусове повернення громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, з України з 17 листопада 2017 року, визнання неправомірним та скасуваня рішення Служби безпеки України про заборону в'їзду громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україну від 17 листопада 2018 року, погоджене 17 листопада 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018 справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись з винесеним рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та здійснено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник Служби безпеки України в судовому засіданні покладався на розсуд суду.
Представники відповідачів Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників відповідачів Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про направлення справи до Шевченківського районного суду м. Києва суд першої інстанції виходив з того, що адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну їх походження або третю країну та примусового видворення їх за межі України предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, в даному випадку, Шевченківському районному суду міста Києва,
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом в якому просить визнати неправомірними спільні дії Служби безпеки України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції України щодо примусового видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Служби безпеки України про примусове повернення громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, з України з 17 листопада 2017 року;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Служби безпеки України про заборону в'їзду громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україну від 17 листопада 2018 року, погоджене 17 листопада 2018 року.
Відповідно до ст. 20 КАС України, визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, зокрема, пунктом 3 частини 1 цієї статті передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Згідно ч. 3 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Колегія суддів зазначає, що дійсно п. 3 ч. 1 ст. 20 КАС України містить вичерпний перелік адміністративних справ, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, які підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам, який включає справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення за межі України, проте даний перелік не містить справ про скасування рішень про заборону в'їзду в Україну.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про направлення справи до Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки позовна вимога про скасування рішення про заборону в'їзду в Україну, не входить до вичерпного переліку справ, які визначенні в ч. 1 ст. 20 КАС України, а підсудна окружному адміністративному суду.
А тому, підстав для направлення справи для розгляду вказаної справи Шевченківським районним судом немає, оскільки одна з позовних вимог, яка заявлена позивачем ( в даному випадку вимога про визнати неправомірним та скасувати рішення Служби безпеки України про заборону в'їзду громадянина Грузії ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україну від 17 листопада 2018 року, погоджене 17 листопада 2018 року) підсудна окружному адміністративному суду.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про направлення справи до Шевченківського районного суду м. Києва, через що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018 у справі за адміністративним позовом Громадянина Грузії ОСОБА_4 до Служби безпеки України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції про визнання дій неправомірними та скасування рішень - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 19.04.2018
Судове рішення № 73482996, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4687/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: