Постанова № 73482522, 18.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року справа №805/35/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (повний текст складено 01 лютого 2018 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/35/18-а (суддя І інстанції – Аляб’єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконними дії та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Донецької митниці Державної фіскальної служби України (далі – Донецька митниця ДФС, відповідач), у якій просив суд: - визнати незаконними дії Донецької митниці ДФС щодо відмови видати довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював позивач; - зобов’язати Донецьку митницю ДФС видати довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював позивач.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він зареєстрований як переміщена особа в Селидівському управлінні соціального захисту населення та Селидовському об’єднаному управління Пенсійного фонду України, отримує пенсію у відповідності до Закону України “Про державну службу”.

У зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів” він звернувся до відповідача з заявою щодо видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

У видачі довідки відмовлено з посиланням на відсутність підстав у зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 внесені зміни, відповідно до яких пункт 4 у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 виключено.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/35/18-а у задоволенні позову – відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції, що зміни у законодавстві позбавляють права позивача на отримання відповідної довідки про заробітну плату та дають відповідачу законні підстави для відмови у видачі такої довідки, не відповідає фактичним обставинам.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія та номер паспорту – ВВ 186070, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 16 грудня 1997 року. Відповідно до довідки від 25 листопада 2014 року №1428005779 позивач перемістився з тимчасово окупованої території в м. Українськ, вул. Чапаєва, 26/40 (а.с.12).

Позивач перебував у трудових відносинах із Східною митницею Міндоходів (правонаступником якої є Донецька митниця ДФС). 13 лютого 2014 року згідно наказу Східної митниці Міндоходів №122-к ОСОБА_1 звільнено з посади голови державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Східної митниці Міндоходів у зв’язку з набуттям другої групи інвалідності та виходом на пенсію по інвалідності.

26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з заявою, у якій просив надати йому довідку встановленої форми про розмір заробітної плати виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (а.с.9).

10 листопада 2107 року відповідачем надана відповідь № 7248/Ж/05-70-05, в якій зазначено, що з 01 грудня 2015 року підстави для проведення перерахунку пенсій, видачі довідок про складення заробітної плати та довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, форми яких затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1, відсутні (а.с.10-11).

Спірним питанням є наявність чи відсутність правових підстав у відповідача для видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Норму щодо перерахунку державним службовцям призначених пенсій було передбачено статтею 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу” (далі - Закон № 3723-ХІІ). Відповідно до зазначеної статті умови та порядок проведення таких перерахунків визначалися Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту пункту 5 розділу III Закону України від 02 березня 2015 року № 213 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” вбачається, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”, яким було встановлено порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 втратила чинність.

Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 № 15-2 скасовано форми довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям, затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1.

Законом України від 10 грудня 2015 № 889-VIII “Про державну службу” (далі - Закон № 889-VІІІ), який набрав чинності 01 травня 2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.

З набранням чинності Законом № 889-VIII, Закон № 3723-ХІІ втратив чинність, окрім статті 37 (щодо призначення пенсій окремим категоріям осіб).

У рішеннях Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (пункт 4.1) та від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (пункт 3) роз’яснено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас урегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців проводиться за нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Посилання позивача на приписи статті 58 Конституції України не стосуються справи, оскільки нові норми законодавства не поширюють свою дію на час до того, як вони набрали чинності. Право ж на перерахунок пенсії слід визначати за такими правилами перерахунку, які закріплені в законодавстві та чинні на час виникнення права на перерахунок.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав для видачі довідки про заробітну плату для перерахунку раніше призначеної пенсії.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі “Кечко проти України” суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі “Ейрі проти Ірландії” Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Кйартан Асмундсон проти Ісландії” від 12 жовтня 2004 року.

З урахуванням викладеного, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконними дії та зобов’язання вчинити певні дії.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/35/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/35/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2