Ухвала суду № 73480601, 24.11.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6855/15-ц

провадження № 2/361/21/18

24.11.2015

УХВАЛА

24 листопада 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Петришин Н.М.

за участю секретаря: Масловської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, садівничого товариства «Мебельщик», садівничого об’єднання «Трудовик» до Рожівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа – Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції, про скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1, садівничого товариства «Мебельщик», садівничого об’єднання «Трудовик».

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

Представники позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу та подану заяву, суд приходить до наступного.

Із позовної заяви та доданих документів вбачається, що предметом спору є рішення Рожівської сільської ради Броварського району Київської області про передачу земельної ділянки у власність, на підставі якої видано свідоцтво про право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 Цивільного кодексу України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У зв'язку з цим, у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив таку правову позицію: «У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право».

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

У зв’язку із викладеним, даний спір щодо оспорювання рішення органу місцевого самоврядування належить розглядати в порядку цивільного судочинства, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі із вищевказаних підстав.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Петришин