Ухвала суду № 73479273, 18.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/125/2018(м)

266/1715/18

Єдиний унікальний номер 266/1715/18 Слідчий суддя: Шишилін О.Г.

Номер провадження 11-сс/775/125/2018(м) Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Бєдєлєва С.І.,

ОСОБА_2,

за участю:

секретаря судового засідання Меркулової Я.О.,

прокурора Бондаренка В.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017050220000384 за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 квітня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, останній раз:

12 лютого 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська Дніпропетровської області за ч.3 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією майна, на підставі ч.4 ст.70 КК України призначеним покаранням поглинуто покарання Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією майна із заліком тримання під вартою у термін с 21 березня 2012 року по 20 вересня 2012 року, на підставі перегляду вироку ухвалою Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 16 січня 2016 року на підставі ч.5 ст.72 КК України періоду часу з 21 березня 2012 року по 25 червня 2012 року, а також з 04 вересня 2012 року по 12 лютого 2014 рік зараховано в строк покарання з розрахунку один день арешту за два дні позбавлення волі, 09 березня 2016 року умовно-достроково звільнений з Державної установи «Торецька виправна колонія № 2», згідно з ухвалою Дзержинського районного суду Донецької області від 01 березня 2016 року на невідбутний термін 1 рік 5 місяців 4 дня,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,

продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до 11 травня 2018 року із визначенням суми застави 136000 грн., -

в с т а н о в и л а:

в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області знаходиться матеріал кримінального провадження №12017050220000384 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 разом з іншими особами, розуміючи протиправний характер своїх дій, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори», керуючись корисним мотивом, займаються збутом наркотичних засобів.

За результатом отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації а також проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_3, організував збут психотропної речовини - метамфетамін на території Донецької області, яку за його проханням виготовляє ОСОБА_5 Після виготовлення психотропної речовини, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_3 здійснює її пересилання через відділення ТОВ «Нова Пошта», які знаходяться на території м. Дніпро Дніпропетровської області до м. Торецька Донецької області, де її отримує ОСОБА_8

11 грудня 2017 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

12 грудня 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до 08 лютого 2018 року із визначенням суми застави 528600 грн.

Постановою заступника прокурора Донецької області від 31 січня 2018 року продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017050220000384 від 20 березня 2017 року за ч.2 ст.307 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 11 квітня 2018 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до 07 квітня 2018 року із визначенням суми застави 528600 грн.

31 березня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Постановою заступника прокурора Донецької області від 04 квітня 2018 року продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017050220000384 від 20 березня 2017 року за ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, до п’яти місяців, тобто до 11 травня 2018 року.

03 квітня 2018 року до слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області звернувся слідчий СУ ГУНП в Донецькій ОСОБА_9 із клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Донецької області ОСОБА_10, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 на 60 днів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 квітня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до 011 травня 2018 року із визначенням суми застави 136000 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, прокурором та захисником ОСОБА_4, діючим в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, подані апеляційні скарги.

Прокурор, не оскаржуючи ухвалу щодо обраного запобіжного заходу, порушує питання про скасування ухвали слідчого судді в частині зміни раніше визначеної застави, та постановлення нової ухвали, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528600 грн. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначив, що слідчий суддя не навів підстав для зміни раніше обраного розміру застави. Крім того, з урахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи підозрюваного та інших обставин справи, застава в розмірі 136000 грн. не може забезпечити виконання покладених на нього обов’язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати й постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не співрозмірне з ризиками, визначеними ст.177 КПК України. В клопотання про продовження строку тримання під вартою не зазначені обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики не зменшилися або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою. Зазначає, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі не враховані дані, що характеризують особу підозрюваного, а сума застави, визначена слідчим суддею, є непомірною для підозрюваного ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги останнього, які просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді – скасувати й постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; прокурора, який заперечував відносно задоволення апеляційної скарги захисника та просив її залишити без задоволення, натомість апеляційну скаргу, яку подав він, просив задовольнити, ухвалу слідчого судді – скасувати, постановивши нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити заставу – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528600 грн.; перевіривши матеріали провадження й обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах захисника та прокурора в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 повинна бути залишена без задоволення, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд повинен з’ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушень, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.

З огляду на вказане вище, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині, є необґрунтованими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч стверджень захисника в апеляційній скарзі, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, про що прямо вказано в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу.

Так, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог ч.3 ст.183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя повинен визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та обґрунтувати її розмір.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при визначенні суми застави підозрюваному не в повній мірі врахував, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого, суспільно небезпечного злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, є особою, яка раніше неодноразово засуджувалася за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, при цьому під час умовно-дострокового звільнення вчиняв інкриміновані йому злочини.

Вказані обставини свідчать про те, що розмір визначеної слідчим судом застави – 136000 грн. не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільній небезпечності, особі підозрюваного, його майновому стану, обставинам кримінального провадження, не може забезпечити виконання покладених на нього обов’язків та запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

При визначені розміру застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому колегія суддів вважає доцільним визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 528600 грн. Такий розмір застави буде здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним у разі внесення застави обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 до 11 травня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 528600 грн., яка може бути внесена особами, визначеними в ч.2 ст.182 КПК України, на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області (отримувач – Апеляційний суд Донецької області, код ЄДРПОУ суду - 02891428, банк отримувача – Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача – 37318028015851, код банку отримувача (МФО) - 820172).

Заставодавець має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави наступні обов’язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого у кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого у кримінальному провадженні, прокурора чи суд про адресу фактичного проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз’яснити підозрюваному/заставодавцю, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області ОСОБА_10, а її виконання – на слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ______

С.І.ОСОБА_12ОСОБА_13ОСОБА_2