
Справа № 298/56/17
Номер провадженя 2/298/67/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2018 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої – судді Лютянської М.С.
при секретарі Брітовій Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н від 25.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона був повністю проінформованою про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. ПАТ КБ « ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг». Відповідач ОСОБА_1 заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ “Приватбанк”. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 31.10.2016 року має заборгованість 28 949,80 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та стягнути судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася повторно, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення).
Оскільки відповідача було належним чином оповіщено про час та місце розгляду справи, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, то суд вирішив ухвалити заочне рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н від 25.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформованою про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. ПАТ КБ « ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг». Відповідач ОСОБА_1 заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ “Приватбанк”. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 31.10.2016 року має заборгованість 28 949, 80 грн., яка складається з наступного: 1998, 89 грн. - заборгованість за кредитом; 21 652,72 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3443,44 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 354, 75 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до умов кредитного договору № б/н від 25.07.2013 року відповідач ОСОБА_1 погодилася на строки та розміри погашення кредиту та виплати процентів за користування кредитом.
Правовідносини між сторонами випливають із зобов’язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами глави 48 ЦК України, зокрема згідно вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання за Договором про надання банківських послуг від 25.07.2013 року, суд вважає, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним є обґрунтованою.
Що стосується стягнення пені та штрафів, то суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами Договору про надання банківських послуг, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6. вказаного кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – неповернення чи несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом.
Отже, враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яку в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість по штрафах у сумі 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1 354, 75 грн. – штраф (процентна складова).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 536, 623-625, 1050, 1054 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299; 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2013 року в розмірі 25 506 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот шість) грн. 36 коп., яка складається з наступного: 1 998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 89 коп. – заборгованість за кредитом; 21 652 (двадцять одна тисяча шістсот п’ятдесят дві) грн. 72 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи: 500 (п’ятсот) грн. – штраф (фіксована частина) та 1 354 (одна тисяча триста п’ятдесят чотири) грн. 75 коп. – штраф (процентна складова).
У задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за пенею у сумі 3 443 (три тисячі чотириста сорок три) грн. 44 коп. – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча: Лютянська М.С.
Судове рішення № 73479098, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 298/56/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: