Рішення № 73478679, 18.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року справа № 823/1210/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, далі - позивач) з адміністративним позовом до управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Ярославська, 1, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні позивачу заробітної плати та видачі довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС;

- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу заробітну плату за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 06.06.1986 по 25.06.1986, з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі в сумі 233,33 крб., - доплати за виконання службових обов'язків в стані бойової готовності в зоні відчуження в сумі 414,59 крб., обрахувати 5 днів в чотирикратному та 15 днів в п'ятикратному розмірі в сумі 553,85 крб., одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів (у позивача - 132,3 мілізівертів) в період з 06.06.1986 по 25.06.1986 в сумі 500 крб., добових в розмірі 70 крб. та врахувати збережений заробіток за дні роботи в зоні відчуження в сумі 116,60 крб., без їх виплати, про що винести наказ, відповідно до якого видати довідку про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС, встановленої для перерахунку пенсії форми, відповідно до якої заробітна плата складає 1888,37 крб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що на під час видачі довідки про заробітну плату від 26.01.2012 №29 йому протиправно не нараховано доплату за виконання службових обов'язків в стані бойової готовності в зоні відчуження, не обраховано 5 днів в чотирикратному та 15 днів в п'ятикратному розмірі в сумі 553,85 крб., одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів (у позивача - 132,3 мілізівертів) в період з 06.06.1986 по 25.06.1986 в сумі 500 крб., добових в розмірі 70 крб. та не враховано збережений заробіток за дні роботи в зоні відчуження в сумі 116,60 крб.

Відповідач подав відзив на позов, в яких зазначив, що довідка від 26.01.2012 №29 про заробітну видана позивачу з урахуванням усіх нормативно-правових актів, що регулюють нарахування та виплату грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1.

Позивач, перебуваючи на посаді водія СВПЧ-7 УВС Черкаського облвиконкому в званні старшого сержанта внутрішньої служби, брав участь у заходах, передбачених постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 і постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 з 06 червня до 25 червня 1986 року, зокрема, 06.06.1986, 22.06.1986-25.06.1986 - у м. Чорнобиль (2 зона); 07.06.1986-21.06.1986 - на Чорнобильській АЕС, виготовлення бетону (3 зона), що підтверджується довідкою управління МВС України в Черкаській області від 19.03.2012 №18/82.

26.01.2012 позивачу видано довідку №29, в якій зазначено, що позивачу в період з 06.06.1986 по 25.06.1986 виплачено заробітну плату в сумі 116,60 крб., згідно з наказом УМНС у Черкаській області від 12.03.2010 №70 донараховано грошового забезпечення в сумі 437,25 крб. з урахуванням коефіцієнта 4,5. Крім того, зазначено оплату за підвищеними тарифами з у рахуванням зони безпечності - 5 днів у 3-х кратному розмірі в сумі - 87,45 крб. та 15 днів у 4-х кратному розмірі з урахуванням збереженого заробітку в сумі 349,80 крб. та посадовий оклад в розмірі 175 крб.

Не погоджуючись із зазначеними в довідці розмірами грошового утримання, 08.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки, в якій просив нарахувати заробітну плату за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 06.06.1986 по 25.06.1986, з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі в сумі 233,33 крб., - доплати за виконання службових обов'язків в стані бойової готовності в зоні відчуження в сумі 414,59 крб., обрахувати 5 днів в чотирикратному та 15 днів в п'ятикратному розмірі в сумі 553,85 крб., одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів (у позивача - 132,3 мілізівертів) в період з 06.06.1986 по 25.06.1986 в сумі 500 крб., добових в розмірі 70 крб. та врахувати збережений заробіток за дні роботи в зоні відчуження в сумі 116,60 крб., без їх виплати, про що винести наказ, відповідно до якого видати довідку про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС, встановленої для перерахунку пенсії форми, відповідно до якої заробітна плата складає 1888,37 крб.

Однак листом від 20.02.2018 №02-744/01-20 відповідачем у задоволенні наведеної заяви позивачу відмовлено та зазначено, що довідка від 26.01.2012 №29 про заробітну видана позивачу з урахуванням усіх нормативно-правових актів, що регулюють нарахування та виплату грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Надаючи оцінку спірним обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував, що відповідно до п. 7 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до листа Мінпраці України від 24.06.1997 №06-2601 необхідно було провести перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при цьому донарахована зарплата не виплачується, а береться тільки для розрахунку розміру пенсії.

Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія складається з грошової виплати за перебування у резерві в стані бойової готовності та одноразової винагороди відповідно до наказу МВС СРСР від 26.05.1986 №0149.

Абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 №0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Тобто, грошове забезпечення за перебування у 30-км зоні Чорнобильської АЕС у резерві в стані бойової готовності має характер заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в розумінні ч.1 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Приписами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, установ та організацій, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища" встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, здійснюється відповідно у чотирьох-, трьох- і двохкратному розмірах, понад середньомісячну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленому за місцем роботи.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" №964-рс від 17.05.1986 в залежності від рівня радіоактивного забруднення території було введено зони небезпечності з відповідною оплатою роботи працівників, а саме: у III зоні небезпечності - у п'ятикратному розмірі в порівнянні із встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - чотирикратному розмірі, у І зоні - трикратному розмірі. У тих випадках коли працівник отримував граничну допустиму дозу радіації, у зв'язку чим не допускався для подальшої роботи у вказаних зонах небезпечності, йому виплачувалась одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.

Суд зазначає, що основні добові межі радіоактивного опромінення встановлені ст. 5 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" від 1998 р. Згідно цієї норми основна добова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних добових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Частина ст. 8 цього закону визначає, що протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може сягнути 50 мілізівертів, здійснюється евакуація людей. Відповідно примітки до частини 1 ст. 5 зазначеного закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера.

Отже, відповідно до картки обліку доз радіоактивного опромінення у позивача зазначена доза склала 132,3 мілізівертів (13,23 Бер.), що є підставою для виплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 500 крб.

Крім того, зважаючи на перебування позивача 5 днів у ІІ зоні небезпеки та 15 днів у ІІІ зоні небезпеки, його оплата праці повинна здійснюватися у 4-х (5 днів) та у 5-ти (15 днів) кратному розмірі посадового окладу, однак у довідці від 26.01.2012 №29 безпідставно зазначено 5 днів у 3-х кратному розмірі та 15 днів у 4-х кратному розмірі.

Пунктом 1 постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07 травня 1986 року №524-156 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" (далі - Постанова №524-156) встановлено виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.

Особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям понадстрокової служби, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ виплачувати, крім іншого, добові та забезпечувати безкоштовним харчуванням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у врахуванні зазначених доплат під час видачі довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 06 червня по 25 червня 1986 року та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції з урахуванням вищевказаних доплат.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність проведення відповідачем перерахунку грошового утримання позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 у справі К/800/13796/13.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, від 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначений законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже, приймаючи рішення, суд зазначає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача винести наказ в якому зазначити суми конкретні суми доплат відносять до дискреційних повноважень відповідача, в які суд не може втручатись, а тому в цій частині адміністративний позов не підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню лише в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції та зобов'язати відповідача провести перерахунок заробітної плати позивачу за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 06 червня до 25 червня 1986 року з урахуванням вищевказаних доплат та видати відповідну довідку про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції відповідно до заяви від 08.02.2018.

Зобов'язати управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 06 червня до 25 червня 1986 року з урахуванням посадового окладу у подвійному, доплати за виконання службових обов'язків в стані бойової готовності в зоні відчуження, обрахувати 5 днів в чотирикратному та 15 днів в п'ятикратному розмірі, одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення, добових та з врахуванням збереженого заробітку за дні роботи в зоні відчуження без їх виплати для перерахунку пенсії, та видати відповідну довідку ОСОБА_1 про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш