Постанова № 73476905, 19.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 квітня 2018 р. № 820/1999/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період починаючи з 01.01.2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 з врахуванням ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний строк з дня отримання рішення звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.11.2012 року його звільнено у відставку у зв'язку із вислугою років з Головного управління ДСНС України у Харківській області з посади начальника служби у військовому званні - полковник служби цивільного захисту. Позивач посилається на п.5 Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб", Наказ №60 від 01.02.2014р. та Наказ №127 від 28.02.2014р., ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно яких проведено зміну розміру окремих видів грошового забезпечення. Дізнавшись про зміни в грошовому забезпеченні працівників, позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії. У зв'язку з нездійсненням Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку та виплати пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.

На виконання ухвали суду від 23.03.2018р. Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано відзив від 16.04.2018р., в якому останній просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на наступне: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих головним територіальним управлінням МНС України у Харківській області, зокрема грошового атестата №102 від 15.11.2012 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення, з 16.11.2012 року позивачу призначено пенсію за 35 років вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ у розмірі 80% грошового забезпечення. В довідці про додаткові види грошового забезпечення, яка була надана на позивача Головним територіальним управлінням МНС України у Харківській області, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, разові премії та одноразова грошова допомога при звільненні, не зазначені.

Відповідач вважає, що при призначенні пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії. Головне управління керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані Управлінню Головним територіальним управлінням МНС України у Харківській області, та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

Ухвалою суду від 23.03.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, та справа призначена до розгляду у підготовче судове засідання.

В судове засідання сторони не прибули, у зв'язку з чим з огляду на приписи ст.192, ч.3 ст.194, ч.4 ст. 243 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 01.10.1977 року по 15.11.2012 року позивач проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України. 15.11.2012 року позивача звільнено у зв'язку із вислугою років з Головного управління ДСНС України у Харківській області з посади начальника служби у військовому званні полковник служби цивільного захисту, про що свідчать відомості в трудовій книжці. (а.с.15-18)

Згідно з довідкою №76 від 26.01.2018р. про заробітну плату (грошове забезпечення) та інші доходи, яка видана ОСОБА_1, про те, що він працював у ГУ ДСНС у Харківській області, Службі цивільного захисту у Фрунзенському районі, на посаді начальника служби, військове звання - полковник служби цивільного захисту. За період з листопада 2010р. по грудень 2011р. заробітна плата позивача складала 74536,27 грн., в тому числі:

- матеріальна допомога на оздоровлення за 2010 рік - 650,00 грн.;

- премія (одноразова) за 2010р.- 250,00 грн.;

- премія (одноразова) за 2011р. - 130,00 грн.;

- матеріальна допомога на оздоровлення за 2011р. - 1085,00 грн. (а.с.20)

Відповідно довідки №77 від 26.01.2018р. про заробітну плату (грошове забезпечення) та інші доходи, яка видана ОСОБА_1, про те, що він працював у ГУ ДСНС у Харківській області, Службі цивільного захисту у Фрунзенському районі, на посаді начальника служби, військове звання - полковник служби цивільного захисту. За період з січня 2012р. по листопад 2012р. заробітна плата позивача складала 137722,32 грн., в тому числі:

- матеріальна допомога на оздоровлення за 2012р. - 4310,00 грн.

- матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2012р. - 4310,00 грн.;

- премія (одноразова) за серпень 2012р. - 150,00 грн.;

- пермія (одноразова) за вересень 2012р. - 1150,00 грн.;

- одноразова грошова допомога при звільненні - 76606,25 грн. (а.с.21)

На думку відповідача, вказані довідки не відповідають Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1. Вказаний порядок потребує надання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Також відповідач наголошує, що довідки №76 та №77 складені в довільній формі, включають загалом 25 місяців, а не 24 місяці, як того вимагає законодавство, що ще раз підтверджує їх інформаційність, з них не вбачається чи нараховувався та чи сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тобто, на думку відповідача, надані позивачем довідки до позовної заяви мають лише інформаційний характер, не відповідають вимогам Порядку №3-1 від 30.01.2007 року, не мають призначення для обчислення пенсії, а, отже, не є документом, на підставі якого обчислюється пенсія.

Позивач направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву про урахування додаткових видів грошового забезпечення при обчисленні пенсії ОСОБА_1, відповідно Постанови КМУ №629 від 21.07.2005р., Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007р. (а.с.22)

Листом від 10.02.2018 року №960/У-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що додаткові грошові виплати, встановлені наказами Міністерства оборони України (не законами України), як то: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога при звільненні, одноразові премії до додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсій не враховуються.

Крім того, відповідач посилався на висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. З ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.05.2015р. №4-рп/2015, своїм рішенням дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення ч.З ст. 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.

Отже, у листі відповідач зазначив, що для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням одноразових грошових виплат, встановлених наказами відомства, немає законних підстав. (а.с.23-24)

Однак, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018р. Про це свідчить витяг з пенсійної справи №2004011465-МНС ОСОБА_1, з якого слідує, що позивачу з 01.01.2018р. підвищено розмір пенсії з 3370,77 грн. до 5496,89 грн. відповідно до Постанови КМУ №704 та Постанови КМУ №103. (а.с.33)

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абзацу 2 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що при обчисленні розміру пенсії позивача під час розрахунку, Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області не враховано грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, разові премії та одноразова грошова допомога при звільненні, оскільки перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців, є вичерпним.

Пунктом 1 Постанови №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Відповідно п.п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (в редакції на час призначення пенсії) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 9 Постанови №1294 зазначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Отже, зазначені виплати є одноразові та не мають постійної виплата, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин.

13.05.2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" відповідно якого: однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з ч.3 ст.43 Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам. військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується за рахунок коштів роботодавця та належить до виплат, на які не нараховується єдиний соціальний внесок.

Отже, на суму вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний соціальний внесок не нараховується.

Аналогічна позиція закріплена в Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року №к9901/3762/18, де зазначено: за змістом ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ, пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону №2011-XII та статтею 9 Закону №2262-ХІІ, які пов'язані зі звільненням особи зі служби. Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Враховуючи пояснення відповідача, аналізуючи норми законодавства та висновок Верховного Суду України щодо спірних правовідносин, суд вважає доводи відповідача, надані в даній справі, про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії сум виплаченої позивачу додаткової грошової винагороди на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та разових премій, обґрунтованими.

Також суд вважає посилання відповідача на те, що довідки №76, 77 про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 не відповідають Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, обґрунтованими, оскільки, вони не містять інформації про те, що з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні Єдиний соціальний внесок нараховувався та утримувався.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Питання щодо судових витрат вирішити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 242, 243, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко