Рішення № 73476879, 16.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. № 814/503/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 80100

до відповідача:Військової частини А3130, вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030

про:визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в розмірі 9038,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини А3130 (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в розмірі 9038,10, та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03.02.2015 по 29.05.2017 він проходив військову службу у Збройних Силах України. В порушення вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (надалі Порядок № 178), відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію.

Ухвалою від 23.02.2018 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

16.03.2018 на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача, в якому останній вказав, що забезпечення грошової компенсації є неможливим, оскільки в 2017 році виплата компенсації вартості за неотримане речове майно на позивача не була закладена в зв'язку з тим, що наказ командира військової частини А 3130 видано лише 15.01.2018. Також відповідач зазначив, що, після визначення бюджетних призначень Міноборони на 2018 рік військовою частиною А3130 було подано до речової служби тилу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України заявку від 22.02.2018 на виділення коштів для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно особам, звільненим з військової служби в запас. Виплата грошової компенсації позивачу буде здійснена відразу після виділення бюджетних коштів на зазначені цілі вищим органом забезпечення.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини А3130 (по особовому складу) від 27.04.2017 № 27-РС, позивач був звільнений у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

На підставі витягу з наказу № 122 від 29.05.2017 позивача було виключено із списків по особовому складу військової частини А3130.

07.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до військового комісару Миколаївського обласного військового комісаріату про виплату йому компенсації за неотримане речове майно в період військової служби, відповідно до довідки від 22.12..2017 № 83 в розмірі 9038,10 грн.

У своїй відповіді від 29.12.2017 відповідач вказав, що компенсація вартості за неотримане речове майно нарахована у сумі 9038,10 грн. буде виплачена в порядку черги.

Відповідно до пункту 1 статті 91 Закону № 2011, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3-5 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзвязку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

На підставі цього суд дійшов висновку, що на момент звільнення позивач мав право на отримання компенсації, тому обов’язком відповідача було видання відповідного наказу і проведення відповідних виплат.

Доводи про відсутність коштів не є підставою для відмови у задоволенні законних вимог позивача.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку про порушення прав позивача, у зв’язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню.

22.03.18 подано заяву відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

До заяви доданої договір про надання правничої допомоги від 07.02.2018, меморіальний ордер від 12.02.2018 та меморіальний ордер від 28.03.2018 на загальну суму 4000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачами надано до суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 4000 грн.

Клопотання від відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір в сумі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 4000 грн. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.966418241.0 від 17.02.2018 та витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 4000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 12.02.2018 та від 28.03.2018 р.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 80100 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Військової частини А3130 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030 ідентифікаційний код 26614248) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3130, що полягає у невиплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 9038,10 грн.

3. Стягнути з Військової частини А3130 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 26614248) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 80100, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 9038,10 грн., в якості грошової компенсації за не отримане речове майно.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А3130 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030 ідентифікаційний код 26614248) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 80100 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 4704,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.М. Мельник