Рішення № 73475965, 19.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. Справа№805/1892/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб’єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Красноармійське ОУПФУ), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Красноармійського ОУПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2017 року;

- зобов’язати Красноармійське ОУПФУ виплатити ОСОБА_2 пенсію за минулий час з 01 травня 2017 року по день винесення судом рішення, з врахуванням компенсації втрати частини грошових доходів, у зв’язку з порушенням строків їх виплати;

- зобов’язати Красноармійське ОУПФУ продовжувати виплату ОСОБА_1 пенсії на загальних підставах.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 26 лютого 2018 року та призначено судове засідання на 19 квітня 2018 року.

До судового засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

В обґрунтування позову зазначає, що є пенсіонером та перебуває на обліку у Красноармійському ОУПФУ. Вона не перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Згідно з паспортом громадянина України Позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: 85352, Донецька область, Покровський район, с. Новоолександрівка, вул. Гагаріна, 116.

До травня 2017 року Відповідач нараховував та перераховував позивачеві пенсію за віком на рахунок, однак, не повідомивши належним чином, припинив пенсійні виплати з 1 травня 2017 року, чим грубо порушив законні права та інтереси позивача.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року відбулося оскільки громадяни України, які на момент початку АТО мали реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, згідно розпорядження №1085-р та отримали статус ВПО, а потім змінили місце реєстрації на підконтрольну українській владі території є внутрішньо переміщеними особами незалежно від зміни реєстрації та мають право на отримання всіх виплат і допомог внутрішньо переміщеним особам.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1.

Згідно з паспортом громадянина України 30 березня 2017 року місце проживання зареєстроване за адресою: 85352, Донецька область, Покровський район, с. Новоолександрівка, вул. Гагаріна, 116 .

17 листопада 2017 року Відповідач у листі №34876/02/25 підтвердив взяття на облік ОСОБА_1 та повідомив, що пенсію буде виплачено з 01 травня 2017 року за умови надання заяви на виплату пенсії через «Ощадбанк».

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Позивач 16 січня 2018 року знята з обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованій території України.

У заяві від 14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Красноармійського ОУПФУ з проханням розглянути раніше подану заяву на виплату пенсії на її поточний рахунок «Приватбанку» та виплатити пенсію за минулий час з травня 2017 року.

Як вбачається з листа Красноармійського ОУПФУ від 20 лютого 2017 року № 5376/022/15, Позивачу відмовлено в відновленні виплати пенсії, з огляду на те, що особа, яка прописалася на території, підконтрольній українській владі після початку антитерористичної операції, вважається внутрішньо переміщеною особою. Запропоновано для відновлення виплати пенсії особисто звернутися до управління за місцем реєстрації т надати документи, зокрема, довідку внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, зазначено, що виплата пенсії ВПО здійснюється через поточні рахунки, відкриті в установі ПАТ «Ощадбанк».

Відповідно до довідки Красноармійського ОУПФУ від 17 квітня 2018 року №1618 виплата пенсії Позивачу припинена з травня 2017 року.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

У відповідності до частини третьої статті 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону №1058.

Відповідач підтвердив взяття позивача на облік.

У відзиві зазначається про призупинення виплати пенсії Позивачу з 01 травня 2017 року через те, що громадяни України, які на момент початку АТО мали реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, згідно розпорядження №1085-р та отримали статус ВПО, а потім змінили місце реєстрації на підконтрольну українській владі території є внутрішньо переміщеними особами незалежно від зміни реєстрації та мають право на отримання всіх виплат і допомог внутрішньо переміщеним особам. Інших вказівок на підставу для припинення Позивачу пенсії не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що рішення про припинення виплати пенсії пенсійним органом не приймалось.

Таким чином, з травня 2017 року по теперішній час пенсійний орган безпідставно не виплачує Позивачу пенсію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

З наведеного випливає, що по 16 січня 2018 року позивач мав право отримувати пенсію відповідно до порядку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595, оскільки по цей час позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та відповідна довідка була чинною.

Разом з тим, з 16 січня 2018 року довідка про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи була скасована та позивач втратив відповідний статус, а отже порядок виплати пенсії, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595, до позивача з цього часу не застосовується.

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно із частиною першої статті 6 вказаного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

З наведеного випливає, що оскільки ОСОБА_1 з 30 березня 2017 року зареєструвала своє місце проживання у с. Новоолександрівка в порядку передбаченому ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» з 16 січня 2018 року (з часу втрати статусу внутрішньо переміщеної особи) позивач має право на виплату пенсії відповідно до статті 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за місцем фактичного проживання пенсіонера.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо невиплати пенсії Позивачу є протиправними, а тому Красноармійське ОУПФУ слід зобов’язати поновити позивачу виплату пенсії. Враховуючи те, що виплата пенсії була припинена з 01 травня 2017 року, суд дійшов до висновку, що виплата пенсія має бути поновлена саме з 01 травня 2017року.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01 травня 2017 року по день винесення судом рішення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 цього ж Закону встановлює, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути компенсацію з нарахованої, але не виплаченої пенсії, що відповідає вимогам закону.

Таким чином, вимога позивача з цього приводу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов’язання Красноармійського ОУПФУ продовжувати виплату ОСОБА_1 пенсію на загальних підставах не підлягають задоволенню через їх передчасність.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії за один місяць.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85352, Донецька область, Покровський район, с. Новоолександрівка, вул. Гагаріна, 116; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 154; код ЄДРПОУ 37869345) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 травня 2017 року.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 травня 2017 року.

Зобов’язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати з 01 травня 2017 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах присудження суми пенсії за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 квітня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.