Рішення № 73475609, 18.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 квітня 2018 р. Справа № 129/3124/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Гайсинського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно наказу т.в.о. начальника відділу Управління поліції охорони у Вінницькій області №81о/с від 12.09.2016 року його було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу). В вересні-жовтні 2016 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило про те, що йому призначена пенсія за вислугу років в розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за кожен наступний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення. Разом із тим, відповідачем під час призначення пенсії не було враховано відсотки, які передбачені законом у зв'язку із виходом на пенсію за хворобою (п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"). Наведене стало підставою для його звернення до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії, врахувавши факт його звільнення зі служби за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію". Проте, листом від 04.08.2017 року №508/К-12 йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки надані ним військово-лікарські документи не містять відомостей про його непридатність до служби в поліції.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.11.2017 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року адміністративну справу передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 22.03.2018 року адміністративну справу №129/3124/17 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.04.2018 року.

Після оголошеної у судовому засіданні 11.04.2018 року технічної перерви, позивачем подано клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позиція представника відповідача з приводу заявлених позовних вимог відображена у наявному в матеріалах справи відзиві на позовну заяву (вх. №1034 від 26.01.2018 року), у якому останній зазначив, що у свідоцтві про хворобу позивача №В-212 зазначено, що він визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, що не відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", які вимагають наявність у військово-лікарських документах інформації про непридатність до служби в поліції. З огляду на викладене вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні.

Ухвалою від 11.04.2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач з жовтня 1995 року по 12.09.2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції.

Наказом т.в.о. начальника відділу Управління поліції охорони у Вінницькій області №81о/с від 12.09.2016 року капітан поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції через хворобу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію", яким позивачу було установлено вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні - 22 рік 06 місяців 09 днів.

Підставою звільнення позивача з поліції саме через хворобу, стало свідоцтво про хворобу від 09.09.2016 року №В-212 видане військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області", відповідно до якої у позивача було виявлено захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та згідно якої він визнаний непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Згідно повідомлення про призначення пенсії, позивачу призначено пенсію в розмірі 56% сум грошового забезпечення (вислуга років 22), з врахуванням надбавки за кожен наступний рік вислуги понад 20 років - 3%.

Не погоджуючись із таким розрахунком розміру пенсії без врахування факту його звільнення зі служби за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", 26.07.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Разом із тим, листом від 04.08.2017 №508/К-12 відповідач повідомив про те, що для призначення пенсії за вислугу років у розмірі 55% за 20 років вислуги, військово-лікарські документи мають містити в собі інформацію про непридатність до служби в поліції. Натомість, згідно свідоцтва про хворобу від 09.09.2016 року №В-212 визначено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак інформація про непридатність до служби в поліції у ньому відсутня. Враховуючи вищенаведене, підстави для збільшення пенсії відсутні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Пунктом "а" частини 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.1 Положення про діяльність військово-лікарської комісії системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001 року (надалі Порядок № 85) медичний огляд проводиться з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Згідно з п. 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу складається: у мирний час на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

Вказаний Порядок втратив свою чинність відповідно до наказу МВС України від 03.04.2017 №285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС".

Як вбачається із матеріалів справи, медичний огляд позивач пройшов 09.09.2016 року, тобто під час чинності Порядку №85, а відтак комісією було правомірно винесено постанову згідно з вказаним Порядком.

Таким чином, ключовим моментом для призначення позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, із збільшенням за кожний рік вислуги понад 20 років на 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення є підстава звільнення з органів поліції, а саме звільнення за п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

В даному ж випадку позивач звільнений з органів поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", що, на думку суду, є достатньою підставою для призначення йому пенсії в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.

В той же час формулювання висновку Військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області" про непридатність позивача до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час узгоджується з діючим на час видачі цього висновку Порядку №85; іншого формулювання, окрім окреслених наведеним Порядком, комісія не вправі була зазначати у своєму висновку.

Виходячи з наведеного, враховуючи подальше приведення у відповідність правових актів відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та прийняття наказу МВС України від 03.04.2017 №285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", суд доходить висновку, що будь-яких правових підстав для відмови в призначенні позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення в пенсійного органу не було.

При цьому, недосконалість та суперечливість між законом та наказом МВС України, яка на час проходження військово-лікарської комісії та призначення пенсії не була усунута, на думку суду, не може впливати на реалізацію позивачем свого конституційного права на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням підстав його звільнення у відставку, а саме: за станом здоров'я на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у здійсненні перерахунку пенсії, викладеної у листі від 04.08.2017 року №508/К-12, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням його звільнення у відставку за станом здоров'я на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поряд із цим, вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії, на думку суду, задоволенню не підлягають, позаяк є передчасними та стосуються безпосередньо виконання даного рішення.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат в даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, викладену у листі №508/К-12 від 04.08.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2017 року відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням його звільнення у відставку за станом здоров'я на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (вул. Виговського, 2, м. Гайсин, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення складено 18.04.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна