Рішення № 73475606, 04.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

04 квітня 2018 р. Справа № 802/838/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2

до Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про визнання протиправною відмови та зобо в'язання внести зміни в актовий запис,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання внести зміни в актовий запис.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновком від 17.01.2018 року про внесення змін до актового запису цивільного стану йому було відмовлено у внесені змін до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, який складено Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в частині виправлення національності нареченого з “українець” на “чех”. Таку відмову у внесенні змін до актових записів позивач вважає необґрунтованою, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та відмовлено щодо залучення третьої особи ОСОБА_2.

Відповідно до вимог 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засіданні позивач не з'явився, проте, подав заяву про розгляд справи без участі, заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, натомість свою позицію з приводу заявлених позовних вимог виклав у наданих суду письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив, що підстави для задоволення вимог, в частині, що стосується визнання протиправним висновку від 17.01.2018 року, відсутні, оскільки при розгляді заяви позивача були виявлені суттєві розбіжності в документах; в частині зобов'язання Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актових записів цивільного стану не заперечував та при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

За приписами частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені вище положення КАС України, з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, який складено відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області, шляхом виправлення національності нареченого з "українец"” на "чех".

Разом із тим, за результатами розгляду даної заяви Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було складено висновок від 17.01.2017 року про відмову у внесені таких змін, у якому відповідач, посилаючись на "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 (зі змінами) зазначив, що: вважає за неможливе внести зміни до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, який складено відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв'язку із розбіжностями у документах.

Незгода позивача із такою відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України 12.01.11р. №96/5 (надалі - Правила).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації, відповідно до вказаного Закону, підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 9 цього Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.6 Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Інші документи - це паспорт або паспортний документ (документ, що посвідчує особу), свідоцтво (а) про реєстрацію акта (ів) цивільного стану, тобто документи, які підтверджують родинні стосунки у відповідності до норм п.п.2.1, 2.5 Правил.

Відповідно до п. 2.7 Правил, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом ДРАЦС додаються до матеріалів справи повні витяги з державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

В той же час відповідно до пункту 2.15.9 Правил, висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручування, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Враховуючи, що відповідачем виявлено розбіжності, (а не допущені помилки) у поданих позивачем документах, а саме належності його батьків до різних національностей ("українка" та "чех"), а тому підстави для внесення змін відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 у відповідача були відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у внесені змін до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, діяв в межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства, а тому й підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання неправомірною відмови у внесені змін до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, на переконання суду, відсутні.

Водночас, визначаючись щодо позовної вимоги про зобов'язання внести зміни до актового запису про шлюб №1288 від 20.07.1999 року, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області, шляхом виправлення національності нареченого з “українець” на “чех”, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2017 року (справа №127/15870/17), ухваленим в окремому провадженні за заявою ОСОБА_4, було встановлено факт, що має юридичне значення, зокрема те, що ОСОБА_4, який є батьком позивача є за національністю чехом.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, факт приналежності батька позивача – ОСОБА_4 до чеської національності, згідно із положеннями ч. 3 ст. 78 КАС України, не потребує додаткового доказування в даній справі, адже є встановленим судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2017 року (справа №127/15870/17)).

Таким чином, посилання позивача на те, що його батько є чехом за національністю є цілком обґрунтованими. Однак, суд звертає увагу на те, що у даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, в свідоцтво про народження, в свідоцтво про шлюб чи інші документи відомостей про національність.

Проте, вирішуючи цей спір суд враховує, що відповідно до ст.ст. 1, 3, 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" Україна гарантує своїм громадянам незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, до яких належать групи громадян України, які не є українцями, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. Громадяни України мають право вільно обрати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно ст. 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право особи визначати свою національність і таке право підпадає під захист ст. 8 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована ЗУ №703/97-ВР від 09.12.1997 р.) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Таким чином, враховуючи, що батько позивача за національністю є чехом, а тому і позивач, користуючись правом на вільний вибір та відновлення національності, також має право вважати себе за національністю чехом.

Згідно пункту 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. А самі зміни до актового запису цивільного стану відповідно до п. 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу ІІ цих Правил.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для зобов'язання Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині виправлення національності нареченого з “українець” на “чех”.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 №1288 від 20.07.1999 року, в частині виправлення національності нареченого з «українець» на «чех».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (10.04.2018)

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом Суддя

Помічник судді