Постанова № 73473783, 17.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018р. справа № 908/2082/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Попкова Д.О., Стойка О.В.при секретарі судового засідання Бреславець Л.М.за участю представників: від позивача: не з»явивсявід відповідача: не з»явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м.Василівка, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької області від25.01.2018 року (повний текст складено та підписано 02.02.2018 року у м. Запоріжжя)по справі№908/2082/17 (суддя Боєва О.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м.Василівка, Запорізька областьдо відповідачаПриватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» м. Дніпрорудне, Запорізька областьпростягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 134760,07грн., боргу за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 5735,19грн., пені у розмірі 16228,39грн., інфляційних у розмірі 5654,43грн., 3% річних у розмірі 1821,89грн. за договором №2 від 01.06.2012р. про постачання електричної енергії

В С Т А Н О В И В:

19.10.2017р. позивач, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м.Василівка, Запорізька область звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» м.Дніпрорудне, Запорізька область про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 134760,07грн., боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 5735,19грн., пені у розмірі 16228,39грн., інфляційних у розмірі 5654,43грн., 3% річних у розмірі 1821,89грн. за договором №2 від 01.06.2012р. про постачання електричної енергії та договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р. (т.1, а.с.3-12).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р. у справі №908/2082/17 позов задоволено частково (т.2 а.с. 22-25).

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж борг за спожиту активну електроенергію у сумі 84 314,91грн., борг за перетікання реактивної електроенергії у сумі 2505,95 грн., пеню у сумі 4 166,38 грн., 496,13грн. 3% річних, інфляційні у сумі 666,03 грн., витрати зі сплати судового збору суму 1 382,24грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та доведеністю порушення відповідачем умов договору реструктуризації №9 від 31.03.2017р. щодо не сплати у повному обсязі суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 84 314,91грн., боргу за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2 505,95грн., пені у сумі 4 166,38грн., 3% річних у сумі 496,13грн. та інфляційних у сумі 666,03грн.

В частині заявлених вимог щодо стягнення боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 50445,16грн., боргу за реактивну електричну енергію в розмірі 3229,24грн., пені у сумі 12062,01грн., 3% річних у сумі 1325,76грн. та інфляційних у сумі 4988,40грн. за договором №2 від 01.06.2012р. про постачання електричної енергії відмовлено у зв»язку з необґрунтованістю та недоведеністю позивачем отримання відповідачем рахунків за основним договором №2 про постачання електричної енергії від 01.06.2012р. за спірний період березень - липень 2017р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, не погодився із прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 року у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.2 а.с. 42-45).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу за активну електричну енергію спожиту відповідачем у період березень, травень-липень 2017р. у сумі 50445,16грн., за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 3229,24грн. за період березень-липень 2017р., пені, 3% та інфляційних нарахованих за не сплату цих рахунків, оскільки матеріали справи свідчать про те, що в цей період відповідачем надавались відповідні акти про обсяги, а позивачем виставлялись відповідні рахунки.

Апелянт зазначає, що суд в рішенні від 25.01.2018 року не прийняв до уваги направлення позивачем та отримання відповідачем рахунків за спожиту електричну енергію, що підтверджено належними та допустимими доказами.

На думку апелянта, судом проігноровано надані позивачем письмові докази та прийнято та надано оцінку документам, які надав відповідач.

Також, апелянт вказує на те, що суд не дав належної оцінки наданих позивачем оригіналів актів звіряння розрахунків між сторонами по сумам основного боргу, які з боку відповідача підписані директором Калюжною Р.П. та скріплені печаткою його підприємства.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2018р. у справі №908/2082/17 (головуючий суддя (доповідач) Радіонова О.О., судді Попков Д.О., Стойка О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж на рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р. у справі № 908/2082/17, зобов'язано відповідача до 23.03.2018р. включно надати відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику (т.2 а.с.63).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.18р. призначено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м.Василівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р. по справі №908/2082/17 до розгляду на 17.04.2018р. о 09-45год.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими ГПК України в новій редакції.

Відповідно до вимог ст.ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося внаслідок неявки у судове засідання учасників справи, було складено протокол судового засідання.

Апелянт у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м.Василівка, Запорізька область (ідентифікаційний код 00130926) є юридичною особою, що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ, Статутом та Витягом з ЄДРПОУ (т.1 а.с. 3-6, 96-107).

Із Статуту позивача вбачається, що найменування Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" змінено на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (ідентифікаційний код 04689323) є юридичною особою, що підтверджено витягом Статутом (т.1 а.с. 8).

Із Статуту відповідача вбачається, що найменування Відкрите акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» змінено на Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин», Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» стало правонаступником за усіма правами та обов»язками Відкритого акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин». На підставі рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (Протокол №18 від 21.04.2017р.) найменування Товариства змінюється на Приватне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (п.1.3 Статуту).

01.06.2012р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (01.02.2017р. назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго") в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (за договором - Постачальник електричної енергії, далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (21.04.2017р. назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин») (за договором - Споживач, далі - відповідач) укладено договір постачання електричної енергії № 2, відповідно до умов якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (т.1 а.с. 24-28).

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 (розділ 1).

Відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.5 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).

Пунктом договору 3.1.1 передбачено, що постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на інші платежі, обумовлені цим Договором.

Пунктами 7.2, 7.4 договору передбачено, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства; розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка №7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку». Розрахунки за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

За умовами п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Договір про постачання електричної енергії №2 від 01.06.2012р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

До договору сторонами вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод.

24.02.2017р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, згідно з якою, у зв'язку зі зміною назви Постачальника електричної енергії в преамбулі та тексті договору Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" замінено на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (т.1 а.с.7).

10.05.2017р. підписано Додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору, якою змінено назву Споживача з Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на Приватне акціонерне товариство "Завод будівельно-опоряджувальних машин" (т.1 а.с.9).

Відповідно до п. 1 додатка №4 до договору, розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору.

За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії.

Відповідно до п.7 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за активну електричну енергію", за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно п.10 додатку № 4 до договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п.11. додатку № 4 до договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по України - 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому

представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 2.3.5 договору сторони передбачили, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

У пункті 4 додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії", вказано, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається, з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих споживачем "Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду" та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника споживач зобов'язаний під розпис на супровідному лисі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п.5 додатку № 6, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п.4 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового

пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по України - 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

31.03.2017р. між сторонами укладено договір реструктуризації № 9, предметом якого є умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості, що виникла на підставі договору про постачання електричної енергії від 01.06.2012 №2, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (Основний договір), за активну електроенергію в розмірі 162 346,40 грн. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р.; по платі за обсяги перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 505,95 грн. за період з листопада 2016р. по січень 2017р.; за нараховану пеню в розмірі 9 198,69 грн. за період з грудня 2016р. по березень 2017р., за нараховані 3% річних в розмірі 985,56 грн. за період з грудня 2016р. по березень 2017р., за нараховані інфляційні витрати в розмірі 1 899,67 грн. за період з лютого 2017р. по березень 2017р. Разом сума заборгованості за вищезазначений період складає 176 936,27 грн. (т.1 а.с. 39).

Споживач виражає вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась у розмірі 176 936,27грн. (п.1.2 договору).

Постачальник електричної енергії надає розстрочку споживачу в погашенні, а споживач зобов»язується сплатити борг за активну електричну енергію у розмірі 162 346,40грн. самостійно на рахунок з спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії, зазначеному у основному договорі по платі за обсяги перетікання реактивної електроенергії, за нараховану пеню, інфляційні втрати, 3% річних у розмірі 12 083,92грн. самостійно на поточний рахунок постачальника електричної енергії, зазначеного у розділі 5 даного договору, відповідно до графіку погашення заборгованості, наведеного нижче (п.3.1 договору реструктуризації).

Цим же пунктом договору реструктуризації встановлено графік погашення заборгованості, шляхом розстрочки. Так, в період з квітня 2017р. року по липень 2017р. включно, до 25 числа кожного місяця споживач зобов'язався вносити певну частину грошової суми окремо по кожному з видів заборгованості, кінцевий строк розрахунків згідно Графіку - до 25.07.2017р. (п.1.3 договору).

Згідно з п. 2.2 договору реструктуризації, споживач зобов'язаний вносити платежі згідно з графіком та своєчасно сплачувати поточні платежі за спожиту електричну енергію відповідно до умов основного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору реструктуризації у разі несвоєчасного виконання зобов'язання Споживачем по даному договору, останній сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання зобов»язань сторонами.

Договір реструктуризації № 9 від 31.03.2017р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії №2 від 01.06..2012р. відповідачем надавались позивачу акти за спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період з листопада 2016р. по липень 2017р., а також акти про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду за період з вересня 2016р. по червень 2017р., на що позивачем були виставлені рахунки, які були направлені відповідачу поштовими відправленнями (т.1 а.с.147-157).

Позивачем були виписані рахунки на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період з вересня 2016 року по червень 2017 року: № 2/9р від 04.10.2016 р. на суму 749,14 грн., № 2/10р від 04.11.2016 р. на суму 961,42грн., № 2/11а від 06.12.2016 р. на суму 95219,60грн., № 2/11р від 06.12.2016р. на суму 1107,74 грн., №2/12а від 06.01.2017р. на суму 65611,79грн., №2/12р від 06.01.2017р. на суму 1061,93грн., №2/1а від 06.02.2017р. на суму 45894,07грн., №2/1р від 06.02.2017р. на суму 336,28 грн., №2/2а від 06.03.2017р. на суму 24932,15грн., №2/3а від 06.04.2017р. на суму 37582,70грн., №2/3р від 06.04.2017р. на суму 2,36грн., №2/4р від 30.04.2017р. на суму 0,16грн., №2/5а від 31.05.2017р. на суму 34026,02грн., №2/5р від 31.05.2017р. на суму 1609,60грн.,№2/6а від 30.06.2017р. на суму 30929,75грн., №2/6р від 30.06.2017р. на суму 775,16грн., №2/7а від 31.07.2017р. на суму 35757,17грн., №2/7р від 31.07.2017р. на суму 841,96грн. (т.1, а.с. 11, 14, 17, 23, 25, 29, 31, 36, 38, 48, 56, 58, 60, 68, 70, 79, 81, 91).

Плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії визначена постачальником на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 р. №19 та зареєстрованої в Мін'юсті України 01.02.2002 р. за №93/6381, за формулою: П = П1 + П2 - П3, де П1 - основна плата, П2 - надбавка за недостатнє оснащення мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності, П3 - знижка плати за споживання і генерацію реактивної електричної енергії у разі участі споживача в добовому регулюванні режимів електричної мережі постачальника електричної енергії протягом розрахункового періоду.

Вартість послуг з перетікання реактивної електричної енергії визначена позивачем за даними актів споживача про обсяги спожитої активної електричної енергії та обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду, з урахуванням тарифів на реактивну електричну енергії у спірному періоді, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як стверджує позивач, рахунки на оплату активної та реактивної електричної енергії щомісячно направлялись відповідачу поштою, що підтверджується наданими позивачем у справу копіями фіскальних чеків та реєстрів відправленої кореспонденції та частково з них надавались нарочно.

За спірний період відповідач не здійснював оплату активної та реактивної електричної енергії.

На підставі вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідача за договором про постачання електричної енергії №2 від 01.06.2012р. заборгованість за активну електричну енергію в сумі 50 445,16грн. за період з березня 2017р., травня-липня 2017р., за реактивну електричну енергію в сумі 3 229,24 грн. за період з березня 2017р. по липень 2017р., пеню у сумі 2 863,32грн. за період з березня 2017р. по липень 2017р., інфляційні у сумі 4988,40грн., 3% річних у сумі 1325,76грн.; за договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р. заборгованість за активну електричну енергію в сумі 84 314,91грн. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р., за реактивну електричну енергію в сумі 2 505,95грн. з листопада 2016р. по січень 2017р., пеню у сумі 4 166,13грн. з грудня 2016р. по березень 2017р., інфляційні у сумі 666,03грн. з лютого 2017р. по березень 2017р., 3% річних у сумі 496,13грн. з грудня 2016р. по березень 2017р., а разом борг за спожиту активну електроенергію у розмірі 134 760,07грн., борг за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 5 735,19грн., пеню у розмірі 16 228,39грн., інфляційні у розмірі 5 654,43грн., 3% річних у розмірі 1 821,89грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України № 910 від 17.10.2005р. (далі - Правила).

Правовідносини сторін є господарськими і врегульовані договором про постачання електричної енергії №2 від 01.06.2012 р. та договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р.

За своєю правовою природою даний договір є договором енергопостачання, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 3 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 5 Цивільного кодексу України.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику" (абз.2 ч. 1 ст. 275 ГК України).

Згідно ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Про електричну енергію" та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.5 договору про постачання електричної енергії №2 від 01.06.2012р. споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).

Як стверджує позивач, в порушення умов п. 11 додатка №4 споживач не оплатив у повному обсязі рахунки на оплату електричної енергії протягом 5 операційних днів з дня їх отримання, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 134 760,07грн. за обома договорами.

Відповідач в порушення умов п. 5 додатка №6 не здійснив оплату рахунків за реактивну електричну енергію перевищує протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка, внаслідок чого утворилась заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 5735,19 грн.

Як слідує зі змісту договору реструктуризації споживач виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості в розмірі 176 936,27грн. (до якої в тому числі увійшли основний, борг, пеня, 3% річних та втрати від інфляції за визначені в договорі періоди), тобто визнав їх розмір. На погашення цих сум, позивачем відповідачу надано розстрочку та встановлено відповідний графік, згідно з яким остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 25.07.2017р.

Відповідач свої зобов'язання за договором реструктуризації виконав не в повному обсязі, сплатив частину боргу за спожиту активну електроенергію в загальному розмірі 78 031,49 грн., з наявним простроченням через відхилення від графіку погашення.

За змістом п. 3.3 договору реструктуризації № 9 у випадку несплати Споживачем своєї заборгованості в строки, зазначені в графіку погашення заборгованості, а також у випадку недотримання умов договору, Постачальник має право на стягнення залишку заборгованості за даним договором.

Відповідно до положень ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів оплати боргу або обґрунтованих заперечень проти позову щодо сплати боргу за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 84 314,91грн., за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 2505,95грн. за договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 84 314,91 грн. та реактивну електричну енергію в сумі 2505,95грн. за договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши арифметично розрахунок 3% річних у сумі 496,13 грн. та інфляційних у сумі 666,03грн., колегія суддів вважає висновок суду щодо їх задоволення правильним та обґрунтованим.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню згідно п.3.2 Договору реструктуризації у розмірі 4166,38грн.

Відповідно до ст.ст.216- 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України)

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.7 договору, у разі прострочки оплати рахунку абонент зобов»язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період прострочки, від суми заборгованості за кожну прострочену добу.

Приймаючи до уваги наведене і те, що матеріалами справи підтверджується наявність боргу відповідача за договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р. за активну електроенергію у сумі 84314,91грн., то розмір пені до стягнення складає 4166,38грн.

Перевіривши розрахунок пені, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4 166,38грн. обґрунтовані, доведені та правомірно задоволені господарським судом.

Висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог на підставі основного договору, суд апеляційної інстанції вважає правильним з наступних підстав.

Як зазначено вище, відповідно до умов додатка № 4 та додатка № 6 до основного договору, встановлено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається згідно даних, наданих споживачем Актів з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі. При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Споживач зобов'язаний здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня їх отримання.

При цьому, датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по України - 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за основним договором за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017 та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017.

Як вже зазначалось вище, матеріали справи свідчать, що в цей період відповідачем надавалися відповідні Акти про обсяги, Постачальником виставлялися рахунки.

Зважаючи на умови договору, зобов'язання оплати вартість активної та за перетікання реактивної електричної енергії виконується в термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, в якому вказана остаточна сума платежу, що визначається Постачальником електроенергії.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження отримання відповідачем рахунків, виставлених за основним договором за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017 та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017, позивач надав списки згрупованих поштових відправлень, реєстри на відправку кореспонденції з фіскальними чеками, рекомендовані повідомлення про вручення (т. 1, а.с.147-157).

Позивачем також надано довідку, в якій відображено спосіб та дати направлення та отримання рахунків, зазначено осіб, які їх отримали - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.1, а.с.145-146).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження направлення двох рахунків (за активну та перетікання реактивної енергії) за кожний окремий місяць, зазначає, що позивач надає один реєстр, список поштових відправлень та фіскальний чек до нього, з яких, натомість, неможливо встановити кількість направлених документів та їх зміст (т.1 а.с.49).

Згідно реєстрів відправлень (т.1 а.с. 147-155), поштова кореспонденція направлялася ПАТ "Завод БОМ" на адресу: м. Дніпрорудне, вул. Степова, 3, в той час як в договорі вказана адреса: м. Дніпрорудне, вул.Степова, 10, яка є місцезнаходженням відповідача.

Зміни щодо адреси місцезнаходження споживача до договору не вносились. Належного обґрунтування підстав направлення поштової кореспонденції саме на адресу: м.Дніпрорудне, вул. Степова, 3, та того, що відповідач там знаходився та міг отримувати рахунки, в матеріалах справи не має.

Крім того, згідно вищезазначеної довідки позивача, особами, які отримували рахунки (поштою або нарочно), як представники відповідача, є ОСОБА_7 та ОСОБА_8

У рекомендованих повідомленнях про вручення особою, яка отримала кореспонденцію вказувалася ОСОБА_7, підстава отримання - доручення.

В матеріали справи надано копію заяви інспектора заводу відповідача ОСОБА_7 (т.1, а.с.159) на ім'я заст. начальника Василівського РЕМ, в якій зазначено, що в період роботи на заводі на підставі довіреності нею отримувалися рекомендовані листи у відділенні пошти, а саме в період листопад 2016 - квітень 2017. Отримані рахунки від Василівського РЕМ були передані в бухгалтерію заводу. Будь-яких доказів в підтвердження повноважень ОСОБА_7 на вчинення від імені відповідача дій щодо отримання бухгалтерських документів суду не надано.

Також позивачем надано копію аналогічної заяви бухгалтера ОСОБА_8, працюючої бухгалтером на ПрАТ "Завод БОМ" про отримання рахунків, виставлених в період з 30 квітня 2017 по 04 серпня 2017. При цьому, в матеріали справи позивачем надано копію довіреності № 01/60 від 21.04.2017, видану ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" бухгалтеру ОСОБА_8, періодом дії якої є 21 квітня 2017 - 31 грудня 2017 (т.1 а.с.158).

Наявність довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_8, не підтверджує сам факт отримання відповідних рахунків.

Відповідач отримання цих рахунків заперечує.

В підтвердження чого надав витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" за 2016-2017 роки (т.1 а.с.161-199), в якому дійсно відсутні виставлені за спірний період рахунки.

Останніми рахунками Василівського РЕМ, зареєстрованими в журналі є №№ 2/2р та 2/2а від 04.03.2016, № 2/12а та 2/12р від 06.01.2017, № 2/1пл. від 06.01.2017 та рахунок без зазначення номеру та дати, що надійшов у грудні 2016, які не входять до спірного періоду (за цими рахунками заборгованість згідно позову не заявлена).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем рахунків по основному договору за спірний період: березень - липень 2017 року.

Оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, адже порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора на підставі частини другої статті 613 ЦК України в частині оплати за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017р. та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017р.

Доводи апелянта щодо не дослідження судом оригіналів актів звірки розрахунків між сторонами по сумам основного боргу (активна, реактивна електроенергія) сумам пені, 3% річних та інфляційних, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки Акти звіряння взаємних розрахунків 08.11.2017р. по вказаній справі підписані директором відповідача Калюжною Р.П., в той час як зі змісту вказаних актів вбачається, що провели взаємні розрахунки з боку позивача економіст із збуту електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» ВСП Василівського РЕМ Коверник О.В. та з боку відповідача головний бухгалтер ПрАТ «Завод БОМ» (прізвища не зазначено) (т.1 а.с. 117-123).

Крім того, з довідки №01/185 від 20.11.2017р., наданої директором Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» вбачається, що у штатному розкладі заводу відсутня посада головного бухгалтера (т.1 а.с.128).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р. у справі № 908/2082/17 є таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж м. Василівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 року у справі №908/2082/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 року у справі №908/2082/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2018 року.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді Д. О. Попков

О.В.Стойка

Надр.4 прим: 1 -у справу; 1 -позивачу;1 -відповідачу; 1-ГС Запорізької обл.