Постанова № 73473774, 17.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018р. справа № 913/651/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Стойка О.В.секретаря Бреславець Л.М.від позивача:не з"явивсявід відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2:не з"явився не з"явився не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м. Ковель, Волинська область на рішення господарського судуЛуганської областівід17.01.2018 року (повний текст рішення складено та підписано 22.01.2018 року у м. Харкові)у справі№913/651/17 (суддя Зюбанова Н.М.)за позовом до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м. Ковель, Волинська область Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» м. Сєвєродонецьк, Луганська областьза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ; Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, м. Київ стягнення 190 028,71грн. ВСТАНОВИВ:

08.08.2017р. до господарського суду Луганської області звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м.Ковель, Волинська область з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» м. Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення грошових коштів у сумі 190028,71грн. (т.1 а.с. 3-5).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.09.2017р. по справі №913/651/17 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ (т.1 а.с.87-89).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2017р. по справі №913/651/17 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, м. Київ (т.1 а.с.168-172).

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2018р. по справі № 913/651/17 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м. Ковель, Волинська область до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» м. Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення грошових коштів у сумі 190028,71грн. відмовлено у повному обсязі (т.2 а.с.40-42).

Судове рішення мотивовано не здійсненням відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Укрінком" банківської діяльності та відсутністю у нього банківської ліцензії взагалі, що унеможливлює, в свою чергу, переказ ним коштів позивачу з банківського рахунку, до якого відповідач не має доступу та відповідних повноважень.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м. Ковель, Волинська область звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018р. по справі №913/651/17, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т.2, а.с.52-54).

Апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято із неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у нього на відкритому поточному рахунку знаходяться гроші у сумі 190028,71грн., але у грудні 2015р. була введена тимчасова адміністрація у ПАТ «Український інноваційний банк» тепер ПАТ «Укрінком» та дані грошові кошти заблоковані та не видані.

Апелянт зауважує на те, що суд першої інстанції посилається як на підставу для відмови у задоволені позову на скасовані судами Постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», рішення №385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Але, на думку апелянта, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для звільнення відповідача від виконання ним свого грошового зобов»язання, адже наявне порушення його майнового стану.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. по справі №908/846/17 (Головуючий суддя (доповідач) Радіонова О.О, судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018р. та зобов'язано відповідача та третіх осіб в строк до 06.03.2018р. включно надати суду відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.

Через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (т.2 а.с.88-90).

Через канцелярію суду від третьої особи 1, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (т.2 а.с.68-70).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв»язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф. та звільненням з посади судді Марченко О.А., визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Стойка О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м. Ковель, Волинська область на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018 року по справі №913/651/17 до розгляду на 17.04.2018р. о 09-15год., з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 26.03.2018р. (т.2 а.с.93).

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими ГПК України в новій редакції.

Відповідно до вимог ст.ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося внаслідок неявки у судове засідання учасників справи, було складено протокол судового засідання.

Апелянт у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» юридична особа (ідентифікаційний код 01557420), що підтверджено витягом з ЄДР (т.1 а.с.9).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» м.Сєвєродонецьк, Луганська область юридична особа (ідентифікаційний код 05839888), що підтверджено випискою з ЄДР (т.1 а.с.104-105).

Відповідно до витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства «УКР/ІН/КОМ», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», протокол №6 від 28.03.2017р., Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов»язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та Публічного акціонерного товариства «Укрінком» (т.1 а.с.107).

Згідно статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України «Про акціонерні товариства» особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення "акціонерне товариство" та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам, - є реорганізацією банку.

При цьому як реорганізація так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур НБУ (статті 28, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Водночас з огляду на зміст визначення терміну «реорганізація банку», що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», - відсутнє.

Окрім цього згідно частин 1-2 статті 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Вказаний перелік є вичерпним. При цьому у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Статтею 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати НБУ про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Згідно абзацу 3 статті 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.

Публічне акціонерне товариство «Укрінком», якого було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015р. до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ юридична особа (ідентифікаційний код 21708016).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Уповноважений Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, м.Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний Банк" (назву якого далі змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія») (за договором - Банк) та Ковельським госпрозрахунковим ринком (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» (за договором - Клієнт) було укладено договір банківського рахунку №2600222198001 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого, банк відкриває Клієнту рахунок та зобов»язується приймати і зараховувати на рахунок №2600222198001 в національній валюті України/іноземній валюті, а також інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

На даному рахунку у позивача знаходяться грошові кошти у сумі 190028,71грн.

Втім, означеного позивачем договору в матеріалах справи не має у зв»язку з втратою останнім примірнику, про що вбачається з листа позивача на адресу ПАТ «Український інноваційний банк» від 06.01.2016р. № 2(т.1, а.с.52).

Матеріалами справи підтверджено, що для здійснення необхідних платежів до бюджету, позивач, 20.11.2015р. подав до Ковельського відділення ПАТ "Укрінбанк" платіжне доручення № 15 від 20.11.2015р. на перерахування коштів - орендної плати за землю за жовтень та листопад 2015 року в сумі 179870,08грн. та платіжне доручення № 16 від 20.11.2015р. на перерахування єдиного соціального внеску з авансу за листопад 2015 року в сумі 10020,00 грн. (т.1 а.с.57, 58 ).

Позивач зазначив, що при поданні вказаних платіжних документів, залишок грошових коштів на його рахунку був достатнім для їх виконання, проте відповідач відповідні розрахункові операції не провів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконати вказані платіжні доручення, проте відповідач залишив вказані звернення без відповіді та належного реагування.

Відповідач грошові кошти у сумі 190 028,71грн. позивачу не повернув.

За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 190 028,71грн. за договором банківського рахунку №2600222198001 від 06.06.2011р.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було встановлено вище, в обґрунтування позову позивач посилається на договір банківського рахунку № 26002221989001 від 06.06.2011, укладений з ПАТ "Український інноваційний банк", але його примірник втрачено, тому копії цього договору у справі немає.

Позивач посилається на додатковий договір від 01.10.2012, укладений між ПАТ "УКРІНБАНК" і Ковельський госпрозрахунковий ринок, про внесення змін та доповнень до договору банківського рахунку № 26002221989001 від 06.06.2011 (т.1, а.с. 51).

Суд вважає, що додатковий договір не може замінити собою такий доказ як договір банківського рахунку, оскільки у відповідності до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 Кодексу).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним та таким, що відповідає обставинам справи висновок суду про недоведеність існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин користування банківським рахунком, які б регулювали, у тому числі наслідки невиконання банком зобов'язань по перерахуванню коштів, повернення залишку тощо.

Доводи апелянта щодо відсутності підстави для звільнення відповідача від виконання ним свого грошового зобов»язання, суд апеляційної інстанції відхиляє з наступного.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські послуги, до яких належить, зокрема, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, дозволяється надавати виключно банку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 25 березня 2015 року №3-24гс15, від 29 квітня 2015 року №3-61гс15 та від 10.06.2015р. №3- 223гс15.

З наведеного випливає, що суб'єктний склад договору банківського рахунку передбачає обов'язкову наявність банку.

Згідно з визначенням, наведеним у частині першій статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Як вже зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство «Укрінком» було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015р. до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Національним банком України, на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було винесено постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" №180 від 22.03.2016р., відповідно якої банк був позбавлений регулятором ліцензії з моменту її прийняття, та яка станом на дату подання позову не відновлена. Відтак, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" №385 від 22.03.2016р. було розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважено особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора.

В свою чергу, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016р. по справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. по означеній справі, було визнано:

- протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" з моменту її прийняття;

- протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016р. "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту її прийняття;

- зобов'язано Національний банк України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (в тому числі, але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити його роботу у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT. Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" у зазначених вище системах.)

Між тим, на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", згідно Протоколу №1 від 13.07.2016р. (т.1 а.с.108-112), було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, якою змінилась назва останнього (товариства) на Публічне акціонерне товариство "Укрінком", а також було виключено вид діяльності "діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 "Інші види грошового посередництва" та включено:

- 64.99 Надання інших фінансових послуг, крім послуг страхування та пенсійного забезпечення, н.в.і.у.;

- 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Місцезнаходження юридичної особи було змінено з 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд.10-А на 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.3-А (т.1 а.с.104).

Зміна назви товариства відбулась шляхом вчинення 13.07.2016р. реєстраційної дії №10741070127038947 приватним нотаріусом Сазоновою О.М., а державна реєстрація змін до установчих документів, а саме реєстрація статуту Публічного акціонерного товариства "Укрінком" була проведена за реєстраційною дією №10741050132038947 від 13.07.2016р., тим же нотаріусом. (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - (т.1 а.с.104-105) де основний вид діяльності товариства - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

З письмових пояснень наданих третьою особою, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вбачається, що чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів та відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» включений до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Укрінбанк» на загальну суму 190335,45грн. в 7 чергу погашення на підставі поданої товариством заяви. Тому, для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач є кредитором відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та його вимоги повинні задовольнятися в порядку черговості передбаченому зазначеним Законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься й Національний Банк України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, виконання судових рішень у справах № 826/5325/16, №826/1162/16 та відновлення функціонування ПАТ "Укрінбанк" є обов'язком, зокрема, Національного Банку України, а відсутність у національному законодавстві відповідного механізму не свідчить про покладення цього обов'язку на відповідача, ПАТ "Укрінком".

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017р. по справі №21-3926а16 Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов»язання вчинити дії відмовлено.

Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Броньовський проти Польщі").

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ПАТ "Укрінком" не є банком, не має банківської ліцензії, а тому не може виконати умови договору банківського рахунку.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м.Ковель, Волинська область про стягнення 190 028,71грн. за договором банківського рахунку №2600222198001.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не спростовує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, судове рішення прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» м .Ковель, Волинська область на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018 року у справі №913/651/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2018 року у справі №913/651/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2018 року.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.В.Стойка

Надр.6 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 2-третім особам 1-ГС Луганської обл.