Постанова № 73472912, 12.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Справа №910/774/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

За участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

За участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 12.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Національної академії наук України

до Приватного підприємства "ГК Феофанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України

про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд витребувати від Приватного підприємства "ГК Феофанія" у державну власність в особі Національної академії наук України нерухоме майно - готель "Феофанія" та ресторан готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м., яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне нерухоме майно незаконно вибуло з власності держави і володіння Національної академії наук України та, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на січень 2018 року право власності на нього зареєстровано за Приватним підприємством "ГК Феофанія". За таких обставин, з посиланням на положення ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України прокурор вказував на наявність підстав для витребування відповідного майна на користь позивача.

Одночасно з пред'явленням позову, Заступником прокурора міста Києва подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій прокурор просив суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - готель "Феофанія" та ресторан готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м. Києві;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на нерухоме майно - готель "Феофанія" та ресторан готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м.Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18 в задоволенні заяви Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду із даною заявою, прокурор не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить прокурор. Так, посилаючись на потенційну можливість відчуження Приватним підприємством "ГК Феофанія" нерухомого майна - готелю "Феофанія" та ресторану готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м. Києві, прокурор не надав жодних доказів вчинення відповідачем будь-яких реальних дій, спрямованих на відчуження спірного майна на користь третіх осіб, в тому числі здійснення підготовчих дії до його реалізації. З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява Заступника прокурора міста Києва задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, а заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням вимог процесуального права, а саме ст. ст. 13, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник наголошував на тому, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.20104 №2-952/2004 задоволено позов Приватного підприємства "ГК Феофанія" до Національної академії наук України та визнано за підприємством право власності на спірне майно. В подальшому рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011 у справі №22-7480/2011, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.09.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено ПП "ГК Феофанія" у задоволенні позовних вимог. Разом з тим, ПП «ГК Феофанія» 01.04.2013 подано до приватного нотаріуса заяву про реєстрацію за собою права власності на нерухоме майно - готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія» по вул. Метрологічній, 14-Б у м. Києві. На підтвердження права власності на спірне майно, підприємством було надано рішення суду першої інстанції від 03.03.2004. За наслідками розгляду вказаної заяви нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснено записи про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПП "ГК Феофанія". З урахуванням наведених обставин, прокуратура і звернулася із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Разом з тим, всупереч вимогам ст. ст. 13, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви, незважаючи на те, що неправомірна реєстрація 01.04.2013 ПП "ГК Феофанія" за собою права власності на спірне майно беззаперечно свідчить про недобросовісність вказаного підприємства, а тому існує реальна можливість з його боку відчужити таке майно у будь-який момент. Також, скаржник зазначив, що поза увагою суду необґрунтовано залишилося те, що вчинення підприємством дій щодо реєстрації за собою права власності на спірне майно, незважаючи на відсутність у останнього будь-яких правових підстав для цього, на думку скаржника, є саме тими фактичним обставинами, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та які не потребують додаткового підтвердження будь-якими іншими засобами доказування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.02.2018, апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/774/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18, призначено справу до розгляду на 06.03.2018 (ухвала отримана прокурором згідно поштового повідомлення 0315053940634, Національною академією наук України - згідно поштового повідомлення 0160130214905, Фондом державного майна України - згідно поштового повідомлення 0113327810501, поштове відправлення на адресу місцезнаходження ПП «ГК Феофанія» повернулось з відміткою поштової установи про невручення).

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/774/18.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.03.2018 для розгляду справи №910/774/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 прийнято справу №910/774/18 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л. для розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.03.2018 (ухвала отримана прокурором згідно поштового повідомлення 0315062083949, Національною академією наук України - згідно поштового повідомлення 0160130269270, Фондом державного майна України - згідно поштового повідомлення 0113328091002, ПП «ГК Феофанія» - згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - невдала спроба вручення (не вручено під час доставки): інші причини).

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/774/18.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.03.2018 для розгляду справи №910/774/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 прийнято справу №910/774/18 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. для розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2018 (ухвала отримана прокурором згідно поштового повідомлення 0315062209918, Національною академією наук України - згідно поштового повідомлення 0160130483485, Фондом державного майна України - згідно поштового повідомлення 0113327834478, ПП «ГК Феофанія» - згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - невдала спроба вручення (не вручено під час доставки): інші причини).

В судовому засіданні 12.04.2018 скаржник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву Заступника прокурора міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник Фонду державного майна України в судовому засіданні 12.04.2018 підтримав доводи апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва, з урахуванням поданого 06.03.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу, в якій третя особа зазначила про те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011 у справі №22-7480/2011, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних та кримінальних справ від 26.09.2013, скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.20104 №2-952/2004, яким задоволено позов Приватного підприємства "ГК Феофанія" до Національної академії наук України та визнано за підприємством право власності на спірне майно. Як вбачається з мотивувальної частини рішення Апеляційного суду м. Києва, судом було встановлено факт незаконності вибуття спірного майна з державної власності в особі Національної академії наук України. Таким чином, на думку третьої особи, є всі підстави вважати, що спірне нерухоме майно належить до державної власності. Враховуючи факт державної реєстрації права власності від 01.04.2013 на спірне майно за ПП «ГК Феофанія», Фонд державного майна України просив суд задовольнити апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі № 910/774/18.

Національна академія наук України своїх представників в судове засідання 12.04.2018 - не направила, про розгляд справи повідомлена належним чином (поштове повідомлення 0160130483485), однак, 06.03.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Національна академія наук України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив задовольнити апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18 - скасувати. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу Національна академія наук України зазначила про те, що наявність на даний момент чинної державної реєстрації прав власності на нежилий будинок готель «Феофанія» та ресторан готелю «Феофанія» по вул. Метрологічній, 14-Б у м. Києві, за відповідачем, надає можливість ПП "ГК Феофанія" здійснити подальше незаконне відчуження вказаного державного майна, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідач в судове засідання 12.04.2018 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду заяв та клопотань не подавав. Про дату, час і місце розгляду справи справи повідомлений належним чином (згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - невдала спроба вручення (не вручено під час доставки) ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №910/774/18).

Згідно ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про відмову у забезпеченні позову.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, одночасно з пред'явленням позову, Заступником прокурора міста Києва подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - готель "Феофанія" та ресторан готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м. Києві;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на нерухоме майно - готель "Феофанія" та ресторан готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м.Києві.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (зокрема, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації). При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем була здійснена на підставі рішення суду, яке на момент такої реєстрації вже було скасоване (що свідчить про недобросовісність набувача), а тому, за твердженням прокурора, існує реальна можливість з боку Приватного підприємства "ГК Феофанія" відчужити дане майно, що в свою чергу, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, звертаючись до суду із даною заявою, прокурор не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить прокурор. Так, посилаючись на потенційну можливість відчуження Приватним підприємством "ГК Феофанія" нерухомого майна - готелю "Феофанія" та ресторану готелю "Феофанія", загальною площею 6620,7 кв.м, яке розташоване по вул. Метрологічній, будинок 14-Б у м. Києві, прокурор не надав жодних доказів вчинення відповідачем будь-яких реальних дій, спрямованих на відчуження спірного майна на користь третіх осіб, в тому числі здійснення підготовчих дії до його реалізації.

Отже, враховуючи те, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява Заступника прокурора міста Києва задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням вимог процесуального права, а саме ст. ст. 13, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки поза увагою суду необґрунтовано залишилося те, що вчинення підприємством дій щодо реєстрації за собою права власності на спірне майно, незважаючи на відсутність у останнього будь-яких правових підстав для цього, на думку скаржника, є саме тими фактичним обставинами, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та які не потребують додаткового підтвердження будь-якими іншими засобами доказування, відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки підставою для відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову стало саме не надання прокурором належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі №910/774/18 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №910/774/18.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі №910/774/18 - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі №910/774/18 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Прокуратуру міста Києва.

4.Матеріали справи №910/774/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 16.04.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв