Постанова № 73468015, 16.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1325/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

сторін та їх представників: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Друзенко Н.В. в м.Рівному), у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0003751401 від 21.06.2017р., згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 83334,00 грн., в тому числі 66667,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 16667,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0003741401 від 21.06.2017р., згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 851263,00 грн., в тому числі 737993,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 113270,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Присуджено на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 14368,95 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вважає, що в ході розгляду справи судом не надано оцінку господарській операції з оренди транспортних засобів, оскільки витрати на оренду та його експлуатацію враховуються в оподаткуванні залежно від цільового використання об'єкта оренди, також не досліджено договір оренди транспортних засобів. Також, ТОВ "Захід-Трансбуд" безпідставно віднесено до складу собівартості реалізованих робіт, послуг отримані юридичні послуги від ТОВ "Рівне Ентерпрайз" в сумі 6000000 грн., у т.ч у 2015р. в сумі 240000 грн., у 2016 р. в сумі 360000 грн. Також, зазначає, що ТОВ "Захід-Трансбуд" здійснив операції з придбання робіт та послуг з ремонту доріг у ПАТ "Рівнеавтошляхбуд" та Комунального Рівненського ШЕУ та відніс до собівартості релаізованих робіт, послуг, що протирічить положенню бухгалтерського обліку. Крім того, ТОВ "Захід-Трансбуд" подано до податкового органу розрахунок форми 1-ДФ за 1-4 квартал 2015р., за 1 квартал 2016р., за 3-4 квартал 2016 р., в яких не відображено нарахування та виплата фізичним особам-підприємцем за ознакою доходів "157" по ФоП ОСОБА_2

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом надано належну оцінку господарським операціям з оренди транспортних засобів. Позивачем доведено використання складських приміщень у власній господарській діяльності. Скаржником не спростовано факт надання юридичних послуг ТОВ "Рівне Ентерпрайз", оскільки до перевірки та матеріалів справи долучено повний пакет первинних бухгалтерських документів на підтвердження отримання таких послуг позивачем. Вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу собівартості реалізованих робіт витрати на будівництво дороги по вул.Горліса-Горського і пров.Щасливому в м. Рівне та витрати з поточного ремонту проїзду від вул.Чорновола, до котеджного містечка "Щасливе" в м.Рівне, що і було встановлено судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

В період з 11 по 30 травня 2017р. ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС у Рівненській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Захід-Трансбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт №303/17-00-14-01/38067339 від 07.06.2017р. (а.с.6-43 т.3).

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Захід-Трансбуд" пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.44.1, п.44.2 ст.44 розділу І, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу III Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 737993,00 грн., у т.ч. за 2014 рік у сумі 157143,00 грн., за 2015 рік у сумі 284912,00 грн., за 2016 рік у сумі 295938,00 грн. та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 66666,64 грн., у т.ч. за січень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за лютий 2014 року - на суму 8333,33 грн., за липень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за серпень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за вересень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за жовтень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за листопад 2014 року - на суму 8333,33 грн., за грудень 2014 року на суму 8333,33 грн.

Не погодившись з такими висновками, позивач 14.06.2017р. подав письмові заперечення на акт перевірки, до яких долучив копії 353-ох первинних документів податкового обліку (а.с.44-60 т.3).

21.06.2017р. на підставі акту перевірки №303/17-00-14-01/38067339 від 07.06.2017р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0003741401, згідно з яким ТОВ "Захід-Трансбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 851263,00 грн., в т.ч. 737993,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 113270,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.63 том 3);

№0003751401, згідно з яким ТОВ "Захід-Трансбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 83334,00 грн., в т.ч. 66667,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 16667,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.64 т.3).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Підпунктом 138.1.1 пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла впродовж 2014 року, тобто на час існування відповідних правовідносин) передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

У відповідності до абзацу першого п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення ("г" пп.138.8.5 ст.138 Податкового кодексу України).

Оскільки ТОВ "Захід-Трансбуд" для здійснення своєї господарської діяльності орендує основні засоби - вантажні автомобілі, то витрати, понесені ним у 2014 році на ремонт, експлуатацію та утримання таких транспортних засобів відносяться до загальновиробничих витрат в силу прямої податкової норми - абзацу "г" п.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, є складовою собівартості кінцевих транспортних послуг та виконаних робіт ТОВ "Захід-Трансбуд", а тому належать до витрат операційної діяльності.

Разом з тим, витрати на придбання запчастин в сумі 373014,00 грн. - віднесено позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за 2014 рік. Вказане, на переконання відповідача, здійснено в порушення вимог пп.146.12 ст.146, п.138.4 ст.138, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, позаяк згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Захід-Трансбуд" по рахунку 10 "основні засоби" балансова вартість основних засобів станом на 01.01.2014р. становила 38333,26 грн., станом на 31.12.2014р. - 48752,66 грн., і підприємством не проведено розрахунок ліміту на ремонт та поліпшення основних засобів (а.с.10-11 т.3).

З даним висновком відповідача, колегія суддів не погоджується виходячи з такого.

Згідно з пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу, - не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

В той же час, поняття «витрати на реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів» не є тотожним поняттю «витрати на ремонт».

Пунктом 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003р. передбачено, що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством. Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Згідно з п.32 цих Методичних рекомендацій, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Аналогічним чином, відповідно до наказу Державного комітету статистики України №444 від 15.12.2003р. "Про затвердження форми одноразового державного статистичного спостереження № 1-амортизація", поліпшенням об'єкта основних засобів є витрати, пов'язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об'єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання.

В випадку з ТОВ "Захід-Трансбуд", поліпшення основних засобів - орендованих вантажних автомобілів, призвело б до зростання їх технічних характеристик: збільшення вантажної спроможності, економічності, швидкості тощо.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки не зазначено про зростання будь-яких характеристик або інших властивостей орендованих позивачем транспортних засобів.

В акті перевірки зафіксовано, що у перевіряємий період ТОВ "Захід-Трансбуд" несло витрати на ремонт орендованих автомобілів, в рамках якого проводилася заміна зношених або пошкоджених деталей, вузлів та механізмів.

У відповідності до Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу №102 від 30.03.1998р., зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 28.04.1998р. за №268/2708, ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин. В свою чергу, роботоздатний стан (роботоздатність) - це стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації; поточний ремонт (ПР) - це ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами); технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Отже, технічне обслуговування, ремонт, в тому числі, поточний ремонт направлені на підтримання або приведення в робочий стан транспортних засобів.

Отже, витрати, понесені ТОВ "Захід-Трансбуд" на ремонт орендованих вантажних автомобілів, що використовуються в рамках господарської діяльності позивача, є витратами на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, а не витратами пов'язаними з реконструкцією, модернізацією та іншими поліпшеннями основних засобів.

Відповідно до п.146.11. ст.146 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), за яким первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення, та положення п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), за яким сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного періоду, відноситься платником податку до складу витрат, - до спірних правовідносин не застосовуються.

За наведеного, понесені у 2014 році ТОВ "Захід-Трансбуд" видатки на придбання запчастин для ремонту орендованих транспортних засобів в розмірі 398739,10 грн. обґрунтовано включені позивачем до складу загальновиробничих витрат відповідного періоду.

Відповідач перевіряючи правильність визначення податку на прибуток за податковою декларацією за 2014 рік (а.с. 66-75, том 3), податковий орган констатував, що ТОВ "Захід-Трансбуд" завищив витрати, які враховуються при визначення об'єкта оподаткування за цей період на 873014,00 грн., в тому числі: 373014,00 грн. - витрати на придбання запасних частин для ремонту орендованих транспортних засобів, 350000,00 грн. - витрати на оренду офісного та складського приміщень за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 10, 150000,00 грн. - адміністративні витрати. Разом з тим, відповідач в акті перевірки зауважив, що позивачем не надано документів, які б підтверджували факт використання офісних та складських приміщень за адресою: м.Рівне, вул. Київська, 10 у своїй господарській діяльності (карток складського обліку, лімітно-забірних карток, накладних на внутрішнє переміщення, тощо). Вказане, на переконання відповідача, є порушенням пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, і свідчить про завищення позивачем собівартості виконаних робіт (наданих послуг) за 2014 рік в сумі 350000,00 грн. та завищення адміністративних витрат за 2014 рік в сумі 150000,00 грн. (а.с.11-12 том 3).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла впродовж 2014 року, тобто на час існування відповідних правовідносин), не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки не зафіксовано, що оренда офісного та складського приміщень за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 10, була пов'язана з організацією та проведенням позивачем прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків.

Факт оренди позивачем приміщення, що складається із нежитлового офісного приміщення, площею 70 кв.м. та нежитлового складського приміщення площею 350 кв.м. складського приміщення підтверджено договором оренди нерухомого майна №11 від 03.01.2014, актом приймання-передачі приміщення від 03.01.2014 та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000432 від 31.01.2014, №ОУ-0000084 від 28.02.2014, №ОУ-0000112 від 31.03.2014, №ОУ-0000163 від 30.04.2014, №ОУ-0000201 від 31.05.2014, №ОУ-0000239 від 30.06.2014, №ОУ-0000275 від 31.07.2014, №ОУ-0000283 від 31.08.2014, №ОУ-0000352 від 30.09.2014, №ОУ-0000390 від 31.10.2014, №ОУ-0000425 від 30.11.2014, №ОУ-0000432 від 31.12.2014 (а.с.100-103,110-121 том 3).

Факт використання даного приміщення у господарській діяльності позивача підтверджується прибутковими ордерами від 15.01.2014, від 16.01.2014, від 17.01.2014, від 22.01.2014, від 23.01.2014, від 28.01.2014, від 30.01.2014, від 11.02.2014, від 12.02.2014, від 18.02.2014, від 19.02.2014, від 27.02.2014, від 10.03.2014, від 12.03.2014, від 13.03.2014, від 17.03.2014, від 18.03.2014, від 19.03.2014, від 20.03.2014, від 21.03.2014, від 24.03.2014, від 25.03.2014, від 26.03.2014, від 28.03.2014, від 01.04.2014, від 02.04.2014, від 03.04.2014, від 04.04.2014, від 08.04.2014, від 10.04.2014, від 14.04.2014, від 23.04.2014, від 25.04.2014, від 29.04.2014, від 02.05.2014, від 06.05.2014, від 07.05.2014, від 08.05.2014, від 13.05.2014, від 14.05.2014, від 16.05.2014, від 19.05.2014, від 20.05.2014, від 21.05.2014, від 22.05.2014, від 23.05.2014, від 26.05.2014, від 27.05.2014, від 28.05.2014, від 30.05.2014, від 02.06.2014, від 03.06.2014, від 04.06.2014, від 05.06.2014, 06.06.2014, від 11.06.2014, від 17.06.2014, від 18.06.2014, від 20.06.2014, від 23.06.2014, від 25.06.2014, від 30.06.2014, від 02.07.2014, від 04.07.2014, від 07.07.2014, від 08.07.2014, від 09.07.2014, від 10.07.2014, від 11.07.2014, від 15.07.2014, від 16.07.2014, від 17.07.2014, від 18.07.2014, від 21.07.2014, від 22.07.2014, від 23.07.2014, від 24.07.2014, від 25.07.2014, від 28.07.2014, від 29.07.2014, від 30.07.2014, від 04.08.2014, від 05.08.2014, від 06.08.2014, від 08.08.2014, від 09.08.2014, від 11.08.2014, від 12.08.2014, від 14.08.2014, від 15.08.2014, від 18.08.2014, від 20.08.2014, від 22.08.2014, від 25.08.2014, від 26.08.2014, від 27.08.2014, від 28.08.2014, від 01.09.2014, від 03.09.2014, від 04.09.2014, від 05.09.2014, від 08.09.2014, від 09.09.2014, від 12.09.2014, від 15.09.2014, від 17.09.2014, від 22.09.2014, від 24.09.2014, від 26.09.2014, від 02.10.2014, від 06.10.2014, від 07.10.2014, від 10.10.2014, від 13.10.2014, від 14.10.2014, від 15.10.2014, від 15.10.2014, від 16.10.2014, від 17.10.2014, від 21.10.2014, від 23.10.2014, від 24.10.2014, від 28.10.2014, від 30.10.2014, від 03.11.2014, від 06.11.2014, від 07.11.2014, від 11.11.2014, від 14.11.2014, від 18.11.2014, від 24.11.2014, від 26.11.2014, від 27.11.2014, від 12.12.2014, від 19.12.2014, від 26.12.2014 і товарно-транспортними накладними №1052 від 27.11.2014, №1138 від 26.11.2014, №1117 від 24.11.2017, №1076 від 18.11.2014, №1052 від 14.11.2014, №1023 від 11.11.2014, №993 від 06.11.2014, №940 від 03.11.2014, №940 від 30.10.2014, №928 від 28.10.2014, №908 від 24.10.2014, №897 від 23.10.2014, №883 від 21.10.2014, №850 від 15.10.2014, №790 від 06.10.2014, №768 від 02.10.2014, №727 від 24.09.2014, №692 від 17.09.2014, №681 від 15.09.2014, №674 від 12.09.2014, №662 від 09.09.2014, №656 від 08.09.2014, №650 від 05.09.2014, №644 від 04.09.2014, №638 від 03.09.2014, №621 від 01.09.2014, №602 від 28.08.2014, №584 від 26.08.2014, №577 від 25.08.2014, №576 від 22.08.2014, №565 від 20.08.2014, № 547 від 18.08.2014, №542 від 15.08.2014, №537 від 14.08.2014, №529 від 12.08.2014, №522 від 11.08.2014, №516 від 09.08.2014, №515 від 08.08.2014, №500 від 06.08.2014, №492 від 05.08.2014, №483 від 04.08.2014, №462 від 30.07.2014, №458 від 29.07.2014, №452 від 28.07.2014, №445 від 25.07.2014, №440 від 24.07.2014, №432 від 23.07.2014, №425 від 22.07.2014, №417 від 21.07.2014, №408 від 18.07.2014, №401 від 17.07.2014, №400 від 16.07.2014, №5 від 16.01.2014, №6 від 23.01.2014, №7 від 28.01.2014, №34 від 19.02.2014, №39 від 12.03.2014, №46 від 19.03.2014, №47 від 20.03.2014, №48 від 21.03.2014, №53 від 25.03.2014, №58 від 28.03.2014, №83 від 02.04.2014, №96 від 04.04.2014, №111 від 14.04.2014, №149 від 29.04.2014, №155 від 02.05.2014, №169 від 07.05.2014, №205 від 14.05.2014, №214 від 16.05.2014, №217 від 20.05.2014, №223 від 21.05.2014, №228 від 23.05.2014, №232 від 27.05.2014, №252 від 04.06.2014, №248 від 03.06.2014, №252 від 04.06.2014, №293 від 18.06.2014, №304 від 23.06.2014, №358 від 04.07.2014, №352 від 07.07.2014, №358 від 08.07.2014, №371 від 10.07.2014, №389 від 15.07.2014, №298 від 20.06.2014, №491 від 05.08.2014, №298 від 15.10.2014, №334 від 02.07.2014, №661 від 09.09.2014, в яких зафіксовано оприбуткування ТОВ "Захід-Трансбуд" будівельних товарів на складі за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 10, і доставку таких товарів позивачу саме на цей склад (а.с.4-87, 151-238 том 4). За даними товарно-транспортними накладними, ТОВ "Захід-Трансбуд" виступав автомобільним перевізником, а наявність у його розпорядженні відповідних транспортних засобів підтверджено договорами оренди автомобілів (а.с.1-3 том 4).

Вказані форми документів наряду з багатьма іншими затверджені наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» №193 від 21.06.1996.

Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 передбачено, що надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, надходження на склад запасів власного виробництва (готової продукції, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів) оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (п.3.2 Методичних рекомендацій). Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п.3.6 Методичних рекомендацій). Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів використовується для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території (п.3.12 Методичних рекомендацій). Лімітно-забірні картки (форми М-8, М-9) застосовуються для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів (п.3.13 Методичних рекомендацій). Вибуття ж запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи (п.3.14 Методичних рекомендацій). Що стосується карток складського обліку (форма М-12), то такі можуть (а не повинні) застосовуватися для здійснення обліку запасів на складі (п.4.8 Методичних рекомендацій). Разом з тим, підприємству надано також і право при застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів використовувати регістри та звіти в електронній формі (п.4.10 Методичних рекомендацій).

Таким чином, відсутність у позивача, лімітно-забірних карток та накладних на внутрішнє переміщення, обумовлена відсутністю відповідних складських операцій, а відсутність карток складського обліку, обумовлена відсутністю законодавчого обов'язку вести складський облік саме в такий спосіб.

Позивач відповідні операції з приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників, оформляв прибутковими ордерами, що узгоджується з вимогами законодавства.

На переконання суду, склад і зміст пред'явлених позивачем до перевірки документів повністю підтверджував той факт, що орендоване офісне приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 10, використовувалося виключно для провадження господарської діяльності ТОВ "Захід-Трансбуд".

Відповідно до наказу №7 від 10.02.2014, орендоване офісне приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 10 використовував менеджер ТОВ "Захід-Трансбуд" ОСОБА_3, який як матеріально-відповідальна особа, здійснював приймання ТМЦ згідно вищезазначених прибуткових ордерів (а.с.150 том 4).

Частина будівельних товарів, які оприбутковані на підставі вищезазначених прибуткових ордерів, була використана в рамках виконання договору підряду №3 від 12.01.2015, укладеного з ТОВ "Арт-Інвест", згідно якого були виконані ремонтно-будівельні роботи в іншому приміщені за тією ж адресою. Підтвердженням виконання таких робіт є Довідка Здолбунівської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області №8/22-38067339 від 27.04.2015 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Захід-Трансбуд", код ЄДРПОУ 38067339 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Арт-Інвест" код ЄДРПОУ 35721163 за період з 01.01.2015 по 31.01.2015" (а.с.1-5 том 3).

Відсутні порушення ТОВ "Захід-Трансбуд" пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки матеріалами справи в повній мірі спростовано висновки відповідача про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, видатки на оренду офісного та складського приміщень.

Крім цього, висновки відповідача про те, що орендовані позивачем офісні та складські приміщення не використовувалися в його господарській діяльності зумовили і висновки про те, що позивачем завищено податковий кредит в сумі 66666,64 грн., у т.ч. за січень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за лютий 2014 року - на суму 8333,33 грн., за липень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за серпень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за вересень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за жовтень 2014 року - на суму 8333,33 грн., за листопад 2014 року - на суму 8333,33 грн., за грудень 2014 року на суму 8333,33 грн., - по податкових накладних, виписаних ТОВ "Арт-Інвест" на ПДВ в ціні орендної плати.

Факт включення позивачем ПДВ у відповідних сумах до складу податкового кредиту, відповідно, січня, лютого, липня-грудня 2014 року сторонами визнається, як і той факт, що в дані періоди різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача мала позитивне значення (а.с.94-241 том 1).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.8 ст.201 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200057398 від 01.08.2012р., ТОВ "Захід-Трансбуд" є зареєстрованим платником ПДВ (а.с.65 том 3). Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, на момент виписування податкових накладних ТОВ "Арт-Інвест" було зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Арт-Інвест" для ТОВ "Захід-Трансбуд" при здійсненні ним операцій з постачання послуг оренди приміщення оформлені належним чином (а.с.104-109 том 3).

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Арт-Інвест", вважається підтвердженим.

Згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла впродовж 2014 року, тобто на час існування відповідних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.1 та 2 п.198.3 ст.198 ПК України).

За правилами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Факт використання ТОВ "Захід-Трансбуд" орендованого у ТОВ "Арт-Інвест" приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 10, виключно для провадження господарської діяльності в повній мірі підтверджений в ході судового розгляду, а тому сума ПДВ включена в ціну орендної плати, підставно та правомірно включалася позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Також в ході проведення перевірки констатовано, що позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності за 2015 рік та за 2016 рік за рахунок безпідставного віднесення до складу собівартості реалізованих робіт, послуг отриманих від ТОВ "Рівне Ентерпрайз" юридичних послуг на загальну суму 600000,00 грн.(а.с.15 том 3, а.с.76-86 том 3).

У відповідності до акту перевірки вбачається, що з наданих позивачем актів приймання-передачі юридичних послуг неможливо встановити, які саме юридичні послуги надавались (з якими контрагентами укладались договори, з якими контрагентами виникли питання кредиторської та/або дебіторської заборгованості). Вказане, на переконання відповідача, є порушенням п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, і свідчить про заниження фінансового результату за 2015 рік на суму 240000,00 грн., та за 2016 рік - на суму 360000,00 грн.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла впродовж 2015-2016 років, тобто на час існування відповідних правовідносин) передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Підпунктом 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №998-XIV від 16.07.1999 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

У відповідності до п. 6 П(С)БO 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні (п.7 П(С)БO 16). Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БO 16).

Згідно з п.9 П(С)БO 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Пунктом 11 П(С)БO 16 передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка входить до складу витрат, складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. В свою чергу, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

У відповідності до п.15 П(С)БO 16 до складу загальновиробничих витрат, зокрема, включаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо)(пп.15.1.); витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо) (пп.15.5); витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально-виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) (пп.15.7).

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем до собівартості реалізованих послуг в 2015 та 2016 роках включено, в тому числі, і вартість послуг, отриманих від ТОВ "Рівне Ентерпрайз", отримання таких послуг підтверджено договором про надання юридичних послуг №02-01/15-ЗТ від 02.01.2015, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №01 від 31.01.2015 та розширеним актом від 31.01.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №01, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №02 від 28.02.2015 та розширеним актом від 28.02.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №02, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №03 від 31.03.2015 та розширеним актом від 31.03.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №03, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №04 від 30.04.2015 та розширеним актом від 30.04.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №04, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №05 від 31.05.2015 та розширеним актом від 31.05.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №05, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №06 від 30.06.2015 та розширеним актом від 30.06.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №06, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №07 від 31.07.2015 та розширеним актом від 31.07.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №07, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №08 від 31.08.2015 та розширеним актом від 31.08.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №08, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №09 від 30.09.2015, розширеним актом від 30.09.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №09, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №10 від 31.10.2015 та розширеним актом від 31.10.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №10, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №11 від 30.11.2015 та розширеним актом від 30.11.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №11, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №12 від 31.12.2015 та розширеним актом від 31.12.2015 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №12, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №13 від 31.01.2016 та розширеним актом від 31.01.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №13, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №14 від 29.02.2016 та розширеним актом від 29.02.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №14, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №15 від 31.03.2016 та розширеним актом від 31.03.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №15, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №16 від 30.04.2016 та розширеним актом від 30.04.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №16, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №17 від 31.05.2016 та розширеним актом від 31.05.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №17, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №18 від 30.06.2016 та розширеним актом від 30.06.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №18, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №19 від 31.07.2016 та розширеним актом від 31.07.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №19, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №20 від 31.08.2016 та розширеним актом від 31.08.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №20, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №21 від 30.09.2016 та розширеним актом від 30.09.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №21, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №22 від 31.10.2016 та розширеним актом від 31.10.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №22, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №23 від 30.11.2016 та розширеним актом від 30.11.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №23, актом приймання-передачі наданих юридичних послуг за №24 від 31.21.2016 та розширеним актом від 31.12.2016 наданих юридичних послуг до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за №24 (а.с.138-236 том 3).

Вказані документи надавались відповідачу, зокрема, і під час подачі заперечень на акт перевірки, результати якого оспорюються.

Зміст та суть зазначених актів, наряду з неспростованими в ході судового розгляду твердженнями про те, що в штаті ТОВ "Захід-Трансбуд" відсутні юристи, дозволяє зробити висновок, що отримання юридичних послуг від ТОВ "Рівне Ентерпрайз" було зумовлене необхідністю раціонального управління господарською діяльністю та націлене на вдосконалення організації процесу надання послуг. А тому, позивач відповідно до п.15 П(С)БO 16 мав усі підстави віднести видатки, понесені на оплату юридичних послуг, до складу своїх загальновиробничих витрат, і, як наслідок, до складу собівартості реалізованих ним товарів, реалізованих ним послуг з ремонту приміщень та автотранспортних послуг з перевезень вантажів.

Зауваження відповідача стосовно того, що отримані юридичні послуги неможливо прямо пов'язати із виконаними позивачем будівельно-монтажними роботами, наданими транспортними послугами та реалізацією товарів не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позаяк за правилами п.11 (С) БO 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається не лише з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, а й з нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Крім того, актом перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу собівартості реалізованих робіт, послуг - витрати з поточного ремонту проїзду від вул.Чорновола, до котеджного містечка "Щасливе" в м.Рівне на суму 90780,87 грн. (108937,05 грн. - ПДВ 18156,18 грн.), проведеного на замовлення ТОВ "Захід-Трансбуд" Комунальним Рівненським Шляхово-Експлуатаційним Управлінням Автомобільних доріг та з будівництва дороги по вул.Горліса-Горського і пров.Щасливому в м.Рівне на суму 460596,00 грн. (552715,20 грн. - ПДВ 92119,20 грн.) проведеного ПрАТ "Рівнеавто-шляхбуд".

Відповідач в акті перевірки зауважив, що вказані витрати віднесені до складу собівартості реалізованих робіт, послуг без отримання доходу, для отримання якого вони здійснені. Вказане, на переконання відповідача, є порушенням п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, і свідчить про заниження фінансового результату за 2015 рік на суму 460596,00 грн. та за 2016 рік - на суму 90780,87 грн.

Об'єктом оподаткування податковим на прибуток, відповідно до пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

При цьому П(С)БO 16 не забороняє відносити на витрати ті видатки, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду. Навпаки, за правилами п.7 П(С)БO 16, витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Жодна інша норма податкового права не встановлює залежність права на формування витрат від факту отримання доходу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (у відповідній редакції) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до матеріалів справи документи, а саме: довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-З за вересень 2015 на суму 355928 грн. у т.ч. ПДВ 59321 грн. та акт форми КБ-2в за вересень 2015; довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-З за листопад 2015 на суму 172006 грн. у т.ч. ПДВ 28668 грн. та акт форми КБ-2в за листопад 2015, акт здачі - приймання робіт №126 від 30.10.2015 на суму 8547 грн. у т.ч. ПДВ 1424,5 грн. акт здачі - приймання робіт №124 від 30.10.2015 на суму 12428,88 грн. у т.ч. ПДВ 2071,48 грн. акт здачі - приймання робіт №150 від 30.11.2015 на суму 4534,1 грн. у т.ч. ПДВ 755,68 грн. акт здачі - приймання робіт №149 від 30.11.2015 на суму 9986,72 грн. у т.ч. ПДВ 1664,45 грн. акт здачі - приймання робіт №151 від 30.11.2015 на суму 2640 грн. у т.ч. ПДВ 440 грн. підтверджують виконання ПрАТ "Рівнеавтошляхбуд" на користь позивача робіт з будівництва дороги по вул.Горліса-Горського і пров.Щасливому в м.Рівне (а.с.122-132 т.3).

Разом з тим, надані до матеріалів справи документи, а саме: довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-З за листопад 2016 на суму 98202,83 грн. у т.ч. ПДВ 16367,14 грн. та акт форми КБ-2в за листопад 2016, а також акт здачі - приймання робіт №0000001195 від 31.10.2016 на суму 10734,22 грн у т.ч. ПДВ 1789,04 грн., підтверджують виконання Комунальним Рівненським Шляхово-Експлуатаційним Управлінням Автомобільних доріг на користь позивача робіт з поточного ремонту проїзду від вул.Чорновола, до котеджного містечка "Щасливе" в м.Рівне (а.с.133-137 т.3).

На підтвердження зв'язку таких послуг з власною господарською діяльністю позивачем надано договір підряду №30/03-2016 від 30.03.2016, згідно якого ТОВ "Захід-Трансбуд" взяв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву доріг по вул. Дачна, вул. Горліса-Горського, провулку Щасливому в м. Рівне (а.с.91-93 т.3).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (у відповідній редакції) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а для підтвердження даних обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства і лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В контексті наведених норм чинного законодавства, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання як для позивача, так і його контрагентів правових наслідків, обумовлених укладеними між ними правочинами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що висновки відповідача про те, що позивачем занижено фінансовий результат за 2015 рік на суму 460596,00 грн. та за 2016 рік - на суму 90780,87 грн. внаслідок завищення собівартості реалізованих ним товарів, послуг є неправомірними та безпідставними.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем протягом 2015 - 2016 років віднесено до складу собівартості реалізованих товарів витрати на придбання будівельних матеріалів (суміші клеючі, металопластикові вікна, плити полістирольні та ін.) від ФОП ОСОБА_2

Відповідач в акті перевірки зауважив, що до перевірки представлено товарно-транспортні накладні на поставку будівельних матеріалів за 2015 рік з с.Бабин до м.Рівне без зазначення точної адреси навантаження і розвантаження, а товарно-транспортні накладні за 2016 рік не надані, як і документи складського обліку (а.с.17 том 3). Вказане, на переконання відповідача, є порушенням п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, і свідчить про заниження фінансового результату за 2015 рік на суму 882250,00 грн. та за 2016 рік на суму 1193318,00 грн.

Надані до матеріалів справи документи, які також надавались і відповідачу до заперечень на акт перевірки, а саме: видаткові накладні №40 від 19.03.2015, №15 від 01.05.2015, №16 від 20.07.2015, №18 від 04.08.2015, №21 від 01.09.2015, №22 від 02.09.2015, №23 від 07.09.2015, №24 від 07.09.2015, №25 від 11.09.2015, №38 від 24.11.2015, №14 від 18.02.2016, №41 від 18.07.2016, №120 від 31.10.2016, №50 від 23.11.2016, №61 від 28.11.2016, №73 від 08.12.2016, №75 від 26.12.2016 та товарно-транспортні накладні №Р54 від 15.07.2015, №Р67 від 20.07.2015, №Р68 від 20.07.2015, №Р69 від 20.07.2015, №Р84 від 04.08.2015, №Р89 від 01.09.2015, №Р90 від 01.09.2015, №Р91 від 02.09.2015, №Р92 від 02.09.2015, №Р93 від 02.09.2015, №Р95 від 07.09.2015, №Р96 від 07.09.2015, №Р97 від 07.09.2015, №Р98 від 07.09.2015, №Р100 від 11.09.2015, №Р105 від 24.11.2015, №Р106 від 24.11.2015, №Р107 від 24.11.2015, №Р108 від 24.11.2015, №Р14 від 15.07.2016, №Р15 від 15.07.2016, №Р16 від 15.07.2016, №Р17 від 15.07.2016, №Р18 від 16.07.2016, №Р19 від 16.07.2016, №Р20 від 16.07.2016, №Р21 від 16.07.2016, №Р22 від 16.07.2016, №Р23 від 18.07.2016, №Р24 від 18.07.2016, №Р40 від 22.11.2016, №Р41 від 22.11.2016, №Р42 від 23.11.2016, №Р43 від 23.11.2016, №Р44 від 23.11.2016, №Р45 від 23.11.2016, №Р46 від 28.11.2016, №Р47 від 28.11.2016, №Р48 від 28.11.2016, №Р50 від 07.12.2016, №Р51 від 07.12.2016, №Р52 від 08.12.2016, №Р54 від 23.12.2016, №Р55 від 26.12.2016, №Р56 від 26.12.2016 в повній мірі підтверджують факт поставки ФОП ОСОБА_2 для позивача будівельних матеріалів (а.с.88-149 т.4).

При цьому, товарно-транспортні накладні містять і адресу навантаження і адресу розвантаження і всі інші необхідні реквізити.

Господарські операції між позивачем та його контрагентом були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання як для позивача, так і його контрагента правових наслідків, обумовлених укладеними між ними правочинами.

Враховуючи те, що податковий орган не навів жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання вказаних операцій з поставки товару позивачу, чи заперечували факт використання позивачем вказаних товарно-матеріальних цінностей в рамках своєї господарської діяльності, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що висновки відповідача заниження позивачем фінансового результату за 2015 рік на суму 882250,00 грн. та за 2016 рік на суму 1193318,00 грн. неправомірними.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "18" квітня 2018 р.