Ухвала суду № 73465344, 17.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/458/18

Номер справи місцевого суду: 501/2689/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Потаніна О.О.,

суддів: Гончарова О.О,, ОСОБА_2

при секретарі: Лупу О.С.

за участю прокурора: Каражелязко А.В.

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 27.12.2017 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 (Іллічівськ) Одеської області, громадянки України, яка має неповну вищу освіту, розлученої, офіційно не працевлаштованої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 4 ст. 191 КК України – п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з отриманням та зберіганням матеріальних цінностей на строк два роки;

- за ч. 2 ст. 383 КК України - два роки шість місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України - два роки позбавлення волі;

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з отриманням та зберіганням матеріальних цінностей на строк два роки.

На підставі чч. 1,3 ст. 75, ч. 1 ст. 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням терміном на два роки.

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

05 січня 2016 року, приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді завідуючої ПТ «Ломбард Гроші тут», знаходячись у відділені ТВБВ №10015/0510 філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ (нині м.Чорноморськ), вул. Леніна (нині просп. Миру), 11, з рахунку ПТ «Ломбард Гроші тут», зняла грошові кошти в сумі 200 000,00 грн, якими умисно, шляхом зловживання службовим становищем, з корисних мотивів, заволоділа, чим спричинила ПТ «Ломбард Гроші тут» матеріальний збиток на суму 200 000,00 грн, що більш ніж 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який у 2016 році складав 689 гривень (250х689= 172250).

Після цього, у цей же день, тобто 05 січня 2016 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_5, з метою приховати зазначений факт заволодіння коштами та ухилитися від покарання, та з метою відведення від себе підозри у вчиненні вказаного злочину, умисно, діючи з корисливих мотивів, звернулась до Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, із заявою про вчинення відносно неї грабежу – відкритого викрадення чужого майна, вчинене у великих розмірах, та повідомила слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6, що 05 січня 2016 року невідома особа відкрито викрала у неї грошові кошти у сумі 200 000 гривен, що належать ПТ «Ломбард «Гроші тут», тобто завідомо неправдиво повідомила орган досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину відносно неї, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України («Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину»).

Цього ж дня, тобто 05 січня 2016 року, у період часу з 18 годин 00 хвилин до 19 годин 16 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись в кабінеті № 9 Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України («Завідомо неправдиве показання»), усвідомлюючи, що її показання являються неправдивими та бажаючи, щоб вони були використані органом досудовим розслідування, умисно, діючи з корисливих мотивів, надала завідомо неправдиві покази у якості потерпілої під час провадження досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016160160000013, які виразились у надані неправдивих свідчень про обставини вчинення відносно неї тяжкого кримінального правопорушення, тобто відкритого викрадення майна, вчиненого у великих розмірах, якого в дійсності не було, а саме те, що 05 січня 2016 року невідома особа відкрито викрала у неї грошові кошти у сумі 200 000,00 грн, що належать ПТ «Ломбард «Гроші тут».

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з отриманням та зберіганням матеріальних цінностей, строком на 2 роки; за ч.2 ст. 383 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст. 384 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів визнати зі борову Т.В. остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з отриманням та зберіганням матеріальних цінностей, строком на 2 роки. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке тягне за собою зокрема, скасування судового рішення згідно з вимогами п.2 ч.1 ст. 413 КПК України, є застосування судом закону , який не підлягає застосуванню. Застосовуючи до ОСОБА_5 дію ст. 75 КК України, суд порушив її вимоги щодо заборони звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, засуджених за корупційні злочини.

Заслухавши прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, захисника та обвинувачену, які просили залишити апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції провів судове слідство у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому учасникам процесу були роз’яснені зміст наслідків розгляду справи у скороченому порядку і то що вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини по справі в апеляційному порядку.

Колегія суддів перевіривши обставини справи і обставини застосування ст..349 ч.3 КПК України прийшла до думки що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, суд першої інстанції обмежився допитом обвинуваченого.

В ході апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував положення ст 349 ч.3 КПК України чим суттєво порушив право на захист обвинуваченої.

З пояснень обвинуваченої в апеляційній інстанції і в суді першої інстанції вбачається, що обвинувачена свою вину визнавала частково, наполягаючи на то, що вона ніколи не була службовою особою і не підпадає під дію закону «про запобігання корупції»

Дані обставини підлягали належній перевірці, так як суттєво впливали на наслідки застосування даного закону і подальшого оскарження його в апеляційній інстанції.

Застосування даного положення позбавляло обвинувачену оскаржувати прийняте рішення судом першої інстанції, що є суттєвим порушенням її прав і безумовному скасуванню прийнятого рішення.

Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані судом за ст. ст. 191 ч.4, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України.

Дослідивши доводи прокурора і матеріали справи судова колегія з урахуванням конкретних обставин справи вважає, що виходячи з принципу розумності, зваженості та справедливості обвинуваченій призначена міра покарання без урахування того, що до неї повинно було застосувати покарання як до посадової особи, як на це посилається прокурор в своїй апеляції, оскільки її виправлення та перевиховання можливі з урахуванням дії закону.

В той же час прокурор в своїй апеляції обґрунтовано посилається на порушення діючого законодавства в частині розгляду цивільного позиву з урахуванням того, що суд першої інстанції не дослідив майнове становище обвинуваченої, можливість відшкодування матеріальних збитків.

Допущені порушення свідчать про винесення вироку, який не відповідає вимогам діючого законодавства і який підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у той же суд та іншому складі суддів.

При новому розгляді справи судді необхідно в встановленому законом поряду всебічно, повно і об’єктивно розглянути дану справу, перевірити наявні докази які б свідчили про наявність підстав для застосування закону «Про запобігання корупції» при призначення покарання і наявність підстав рахувати, що обвинувачена являлась посадовою особою.

Інших підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407,412, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 27.12.2017 року, відносно ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбачених ст. ст. 191 ч.4, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України - скасувати, і справу направити на новий розгляд у той же суд, в іншому складі, зі стадії судового слідства.

Рішення є кінцевим і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді: Потанін О.О. Гончаров О.О. Грідіна Н.В.

З оригіналом згідно суддя: О.О.Потанін