Рішення № 73463586, 30.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43815/17

Провадження № 2/761/1032/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації частини заробітної плати в зв»язку з несвоєчасною її виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» (надалі по тексту Відповідач), в якому просила стягнути з останнього на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі - 99 542,52 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати в зв»язку з несвоєчасною її виплатою в розмірі - 11 878,02 грн., усього в сумі 111 420,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач з 01 березня 2007 року перебувала у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» та обіймала посаду начальника відділу кадрів. Наказом Відповідача №140/к від 30.08.2016 року її було звільнено з посади у зв»язку з переведенням до філії «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» ПАТ «Укрзалізниця», згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України, проте не було проведено статочний розрахунок з виплати заробітної плати в розмірі - 64 275,69 грн. За таких обставин Позивач звернулась до суду з цим позовом, в якому просила стягнути з Відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку (297 робочих днів прострочки) за період з дня звільнення 31.08.2016 року по 08.11.2017 рр. у розмірі - 99 542,52 грн., а також компенсацію втрати частини заробітної плати в зв»язку з несвоєчасною її виплатою в розмірі - 11 878,02 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року по справі було відкрито провадження за участю сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року по справі було призначено спрощене позовне провадження за участю сторін.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечення не надав та не просив розглядати справу у його відсутність.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у спрощеному позовному провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно Наказу Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» від 01 березня 2007 року №33/к ОСОБА_1 прийнято на роботу юрисконсульта 1 категорії до відділу кадрів з посадовим окладом у розмірі 1200 грн. на місяць. (а.с. 9).

Наказом Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» від 30 серпня 2016 року №140/к ОСОБА_1, начальника відділу кадрів, 31 серпня 2016 року звільнено з роботи у зв'язку з переведенням до філії «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» ПАТ «Укрзалізниця», п. 5 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 10).

Вимоги ст. 47 КЗпП України передбачають, що власник або уповноважений ним зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Між тим, з Довідки Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» від 13 липня року №227 вбачається, що станом 19.07.2017 року існує заборгованість по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 у сумі 64 275,69 грн. (а.с. 12).

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах у справах №6-76цс14 від 02.07.2014 року, №6-837цс15 від 23.12.2015 року, визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої частиною першою статті 117 цього Кодексу.

Відповідно до Довідки Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» від 19 липня 2017 року №228 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01.06.2016р. по 31.07.2016р. року складає 6 703,27 грн. (а.с. 11).

Згідно п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Отже, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 335,16 грн. (6 703,27 грн. * 2 міс. / 40робочих днів).

Таким чином, суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р. дійшов висновку, що сума середнього заробітку розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні з 31.08.2016р. по 08.11.2017р. становить 99 542,52 грн. (335,16 * 297 робочих днів затримки).

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру оплати праці, до якої відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (норма статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Як вбачається з позовної заяви та розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, останній просить стягнути з Відповідача суму в розмірі 11 878,02 грн. - збитки за час невиплати заробітної плати. Зокрема, у відповідності до розрахунку вказана сума - це сума індексації.

При цьому, ст. 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у сумі 11 878,02 грн., розрахунок якої перевірений у судовому засіданні, є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі - 1114,20 грн., виходячи із розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 67, 72, 107, 115, 116, 117, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31.08.2016р. по 08.11.2017р. в розмірі - 99 542,52 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати в зв»язку з несвоєчасною її виплатою за період з 31.08.2016р. по 08.11.2017р. в розмірі - 11 878,02 грн, що розраховані із щомісячної заробітної плати із відрахування податків, зборів та інших обов»язкових платежів, а всього в сумі - 111 420,54 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» в дохід держави судовий збір у розмірі - 1114,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текс складено 10.04.2018р.