Постанова № 73461735, 17.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/686/18Головуючий по 1 інстанції Пасацька Л. А. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Черкаси

Колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

суддів Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Ювшина В.І.

секретар Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року, постановлену суддею Пасацькою Л.А., по справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів ,- :

в с т а н о в и л а :

20 березня 2017 року позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14.03.2016 року Катеринопільським районним судом Черкаської області був ухвалений вирок, яким ОСОБА_3 було визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності … відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом, а порядок її відшкодування встановлюється законом.

Посилаючись на ст.ст. 23, 1176 ЦК України просив стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 241120 грн.

Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів у загальній сумі 241120 грн. 00 коп. - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт зазначав, що судом не враховано те, що позивач змушений вдатися до такого способу захисту свого права, оскільки ним не було отримано протягом року після винесення стосовно нього виправдувального вироку повідомлення від Катеринопільського районного суду щодо роз'яснення порядку поновлення порушених прав і свобод та відшкодування завданої шкоди, а саме: судом не було виконано приписи ст.ст. 2, 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», унеможливлювало звернення його із заявою про відшкодування моральної шкоди до суду, який розглянув справу по першій інстанції.

Також, апелянт не погоджується із думкою суду, що про те, що нібито в даному випадку захист права на відшкодування моральної шкоди не може розглядатися в порядку цивільного судочинства. Апелянт вважає, що правовідносини, які виникли за матеріалами даної справи, відносяться до цивільної юрисдикції судів та мають розглядатися за правилами цивільного судочинства ( ст.19 ЦПК України), а тому, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу на апеляційну скаргу не направлявся.

Відповідно до п. 8 Перехідних Положень ЦПК України, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно до п. 9 Перехідних Положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Так, закриваючи провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні з даним позовом в порядку позовного провадження позивачем не дотримано вимог та норм Закону, яким встановлено певний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в тому числі відшкодування моральної шкоди, який включає в себе, по-перше, звернення громадянина, у даному випадку, до суду, який розглядав кримінальну справу у першій інстанції, який визначає розмір відшкодовуваної шкоди, про що виносить постанову (ухвалу), яка може бути оскаржена до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками міського суду.

Так, колегією суддів за матеріалами справи встановлено, що вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 березня 2016 року ОСОБА_3 було визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину (а.с. 20-24).

20 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом із посиланням на вимоги ст.ст. 23, 1176 ЦК України ( а. с. 1 - 3).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, орган и досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Встановлено, що позивач звернувся за захистом своїх прав на підставі ст.ст. 23, 1176 ЦК України та просив стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 241120 грн., тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання суду першої інстанції на те, що відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є помилковим, а посилання на те, що при зверненні з даним позовом в порядку позовного провадження позивачем не дотримано вимог та норм Закону, яким встановлено певний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в тому числі відшкодування моральної шкоди, який включає в себе, по-перше, звернення громадянина, у даному випадку, до суду, який розглядав кримінальну справу у першій інстанції, який визначає розмір відшкодовуваної шкоди, про що виносить постанову (ухвалу), яка може бути оскаржена до суду вищої інстанції в апеляційному порядку - є передчасним.

Відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неповно з'ясувано обставин, що мають значення для справи; при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольняє, ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року по даній справі скасовує, а справу направляє до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 258, 374, 379, 381- 384, 390 ЦПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року, постановлену суддею Пасацькою Л. А. по справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судових органів - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2018 року

Судді Гончар Н.І.

Пономаренко В.В.

Ювшин В.І.