Ухвала суду № 73461712, 12.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/324/18 Справа № 697/7/18 Категорія: ч.2 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 24.12.2015 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, маючого відповідно до ст. 89 КК України не зняту та не погашену судимість,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2015 року, яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки та остаточно визначено йому до відбуття 5 (п’ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Обвинуваченого ОСОБА_7 взято під варту в залі суду.

Термін відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту взяття під варту, а саме з 16.01.2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати по справі за проведення судової товарознавчої експертизи № 4/2447 від 19.12.2017 в сумі 395 грн. 48 коп. на користь держави.

Доля речових доказів вирішена в порядку, встановленому ст.100 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з вироку, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він будучи раніше судимим 24.12.2015 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, маючого відповідно до ст. 89 КК України не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив злочин проти власності.

Так, ОСОБА_7, 04 грудня 2017 року, близько 08.00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території домоволодіння ОСОБА_8, яке розташоване за адресою: м. Канів, вул. Роденська, 38 Черкаської області, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав металеві лещата вартість яких згідно висновку експерта № 4/2447 від 19.12.2017 могла становити 850 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 порушується питання про зміну вироку в частині призначеного покарання, в бік його пом’якшення. При цьому він посилається на те, що визнав себе винуватим у вчиненні злочину, під час слідства всіляко сприяв у розкритті кримінального правопорушення, має на утриманні неповнолітню дитину та матір пенсіонерку. Вважає, вказані обставини є пом’якшуючими, однак судом першої інстанції при призначенні покарання вони не були враховані.

На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 подав заперечення в яких просив апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Вважає, що при призначені покарання ОСОБА_7 покарання судом належним чином враховано тяжкість вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, раніше судимий за злочини проти власності. Зазначає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції призначив виходячи з вимог ст.ст.66,67 КК України, а факт наявності на його утриманні неповнолітньої дитини та матері пенсіонерки документально не підтверджено.

В судовому засіданні, до початку розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 подав заяву про відмову від апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Заслухавши обвинуваченого, який відмовився від апеляційної скарги, думку прокурора, який не заперечував проти закриття апеляційного провадження, та враховуючи, що інші учасники судового провадження апеляційні скарги не подавали, судова колегія вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 403, 405, 419 КПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Закрити апеляційне провадження у зв’язку з відмовою ОСОБА_7 від апеляційної скарги на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :