Рішення № 73460388, 18.04.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/123/18

Провадження № 2/630/127/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Люботин

Люботинський міський сСуд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря судових засіданнях Нескоромної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу № 630/123/18 за позовною заявою ОСОБА_2, інтереси якої представляє ОСОБА_3, до Люботинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування .

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до Люботинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.

Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином та своєчасно, в судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 направив до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 підтримує, просить позов задовольнити розглядати справу без його участі та участі позивача.

Від відповідача - Люботинської міської ради Харківської області на адресу Люботинського міського суду надійшов лист, в якому зазначено, що проти задоволення позову не заперечують, просили розглядати справу у відсутності їх представника.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами, підтверджуються наданими суду доказами, та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з довідки КП «Люботинське БТІ» № 93 від 30 червня 2017 року на земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_1, розташований житловий, який вцілому належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про приватну власність, виданого 20 березня 1958 року виконкомом Манченківської селищної ради депутатів трудящихся, згідно рішення виконкому від 13 березня 1958 року №12, зареєстрованого в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 березня 1958 року (а.с.4,6).

Відповідно до рішення №20 виконкому Люботинської міської ради депутатів трудящихся від 19 листопада 1964 року, ОСОБА_4 дозволено перебудувати житловий будинок АДРЕСА_1. Після перебудови будинок знести (а.с.5). За життя, згідно вказаного рішення та проектної документації ОСОБА_4 в 1967 році звів новий будинок (а.с.5,9).

Оскільки житловий будинок побудований до 5 серпня 1992 року, документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Люботинським міським бюро ЗАГС на підставі актового запису № 247 від 07 жовтня 1968 року (а.с.13).

Враховуючи, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В зв'язку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01 січня 2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Тобто спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

В ході судового розгляду встановлено, що спадкоємцями на відкриту після смерті ОСОБА_4 спадщину є його донька - позивач ОСОБА_2, дружина ОСОБА_5

Згідно з ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з відповіді Харківського обласного нотаріального архіву № 4268/18 від 06 березня 2018 року з заявами про прийняття/ відмову від прийняття спадщин після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в шестимісячний строк ніхто не звертався (а.с.43-45).

Спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташованими за адресою АДРЕСА_1 прийняли його донька ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_5, як спадкоємці першої черги, оскільки на час смерті спадкодавця мешкали разом з ним та зареєстровані за однією адресою, після смерті спадкодавця вони користувалися зазначеним будинком, доглядали за ним, тобто виконали вимоги 549 ЦК України (в редакції 1963 року)

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим Люботинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану на підставі актового запису № 548 від 28 листопада 2000 року (а.с.12).

Враховуючи, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В зв'язку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01 січня 2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Тобто спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

В ході судового розгляду встановлено, що спадкоємцем на відкриту після смерті ОСОБА_5 спадщину є її донька - позивач ОСОБА_2

Згідно з ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з відповіді Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 375/01-16 від 22 березня 2018 року з заявами про прийняття/ відмову від прийняття спадщин після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в шестимісячний строк ніхто не звертався (а.с.36-40).

Спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5. на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташованими за адресою АДРЕСА_1 прийняла її донька ОСОБА_2., як спадкоємець першої черги, оскільки на час смерті спадкодавиці мешкала разом з нею та зареєстрована за однією адресою, після смерті спадкодавця вона користувався зазначеним будинком, доглядала за ним, тобто виконала вимоги 549 ЦК України (в редакції 1963 року)

Факт родинних відносин між спадкодавцями та спадкоємцями ніким не оспорюється.

Оскільки, зазначені обставини сторонами визнані та не оспорюються, суд відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності за позивачами як за забудовниками, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне: позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір позивачем сплачено в повному обсязі при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Люботинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 18 квітня 2018 року

Суддя (підпис) І. В. Дем'яненко