Рішення № 73457310, 12.04.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3291/17

Номер провадження 2/489/366/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Сироватка Т.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось з позовом до ОСОБА_3, яким просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 15 639 грн. 32 коп. та судові витрати в розмірі 1 600, 00 грн.

Свої вимоги мотивували тим, що позивачем споживаються послуги з теплопостачання, які надає позивач, проте не здійснюється оплата цих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 15 639 грн. 32 коп.

Представник позивача до в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Вказував на те, що на час набуття права власності на підвальне приміщення житлового будинку відповідачем, у ньому були відсутні опалювальні елементи, підключені до мережі теплопостачання будинку, особистий рахунок на попереднього власника не був відкритий. Відтак відповідачем були застосовані альтернативні (електричні) системи опалення та він не повинен сплачувати за послуги, якими не користувався та не користується.

Вислухавши учасників справи, дослідивши надані докази, суд встановив таке.

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 879 від 29.05.2012 р. придбала та зареєструвала права власності на нежитлові приміщення підвалу будинку 26/3 по вул. Лягіна в м. Миколаєві.

Згідно Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 16.06.2012 р., ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення підвалу по вул. Лягіна, 26/3 в м. Миколаєві. Даний будинок підключений до системи централізованого енерго-, водо- і теплопостачання.

ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" протягом опалювальних сезонів 2013 - 2016 років відпускало теплову енергію в гарячій воді споживачам житлового будинку № 26 по вул. Лягіна в місті Миколаєві, що підтверджується нарядами на підключення споживачів, у тому числі за адресою відповідача вул. Лягіна 26/3 в місті Миколаєві, до тепломереж, які наявні в матеріалах справи. Відключення теплопостачання в ці періоди відбувалось на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування, що вбачається, зокрема, із наданих позивачем рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Житловий будинок обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку. Технічної можливості відключення окремих приміщень від централізованого опалення у даному житловому будинку не передбачено.

Споживання теплової енергії приміщення, належного ОСОБА_3, яке знаходиться по вул. ґлягіна, 26/3, у м. Миколаєві, здійснювалось через внутрішньобудинкову систему теплопостачання.

Приписами Закону України "Про теплопостачання" визначено, що підставою використання теплової енергії споживачем є саме договір, однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідний договір між сторонами не укладався.

До 22.10.2015 року житловий будинок за адресою № 26 по вул. Лягіна не було обладнано вузлом обліку теплоспоживання, тому кількість спожитої теплової енергії визначалась розрахунковим способом. З 23.10.2015 року цей будинок було обладнано вузлом обліку теплоспоживання, тому кількість спожитої теплової енергій розраховувалось згідно фактичних показників приладу обліку відповідно питомої ваги теплового навантаження від розрахункового теплового навантаження будинку в цілому.

За період з грудня 2013 року по грудень 2016 року за нежитловими приміщеннями за адресою вул. Лягіна 26/3, які містяться у підвалі житлового будинку за адресою вул. Лягіна 26 в м. Миколаєві була нарахована сума боргу у розмірі 15 639 грн. 32 коп. за послуги з теплопостачання, які не були сплачені.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

Доводи представника відповідача про те, що споживання теплової енергії у приміщенні, належному ОСОБА_3, яке знаходиться по вул. Лягіна, 26/3, у м. Миколаєві, не здійснювалось, оскільки відсутні опалювальні прилади, суд вважає безпідставними виходячи з такого.

Факт споживання теплової енергії відповідачем підтверджується комісійним обстеженням, результат якого зафіксовано у Акті від 24.12.2014 року, оформленого належним чином, де зазначено, що у приміщеннях підвалу ( наявний перелік приміщень) будинку за адресою вул. Лягіна, 26 (які займає ОСОБА_3Г.) наявні опалювальні прилади, приєднані к системі опалення будинку.

Відповідно до змісту вказаного Акту власнику було запропановано укласти договір про надання послуг з теплопостачальною організацією.

01.03.2018 року фахівцями позивача у присутності представника відповідача було проведено обстеження нежитлового підвального приміщення за адресою вул. Лягіна 26/3 в м. Миколаєві. Відповідно до складеного за його результатами акту вбачається, що на цей час опалювальні прилади у приміщенні відсутні, транзитні трубопроводи ізольовані з`ємною ізоляцією.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, споживач може відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за № 1478/11758 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п. 1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169 "Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 № 4" було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку у цілому.

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення приміщення від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з постачання тепла. Крім того, відповідно до статті 1 ЗУ "Про теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплоенергії, центрального теплопункту або магістральної тепломережі до тепловводу споживача.

Згідно з пунктом 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири. Підведення централізованого опалення до стояка у межі приміщення за вказаною адресою свідчить про виконання послуг позивачем.

З огляду на викладене та аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами. Оскільки відповідачем не надано доказів правомірності відключення приміщення від мереж централізованого опалення та доказів оплати послуг централізованого опалення, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу обґрунтовані та підлягють задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити , що відхиляє копію технічного паспорту на приміщення підвалу за адресою вул. Лягіна, 26/3 у м. Миколаєві, фотокартку та копію листа ГО "Миколаївське обласне об`єднання інвалідів "Злагода", на яких грунтуються заперечення відповідача, як неналежні докази, оскільки не засвідчені належним чином та з них неможливо встановити певні обставини, отже вони не мають беззаперечної юридичної сили.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах будинку, у тому числі підвала, свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщень від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає , що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265, 280-284ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (р/р 26038300817528) в МОУ ПАТ «Державний ОСОБА_4 України», МФО 326461, ОКПО 30083966) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2013 р. по 30.11.2016 р. в розмірі 15 639 грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (р/р 260099244119952 в ПАТ «АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ОКПО 23697280) судовий збір в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.04.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова