Ухвала суду № 73457182, 13.04.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1902/18

пр.№ 1-кс/464/792/18

У Х В А Л А

13 квітня 2018 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова Рудаков І.П., за участю секретаря судового засідання Кріль Х.О., прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працює головою правління Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м.Львові, засновник та керівник ПрАТ «ІРОКС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140070000344 від 01.02.2018 року), –

в с т а н о в и в :

начальник відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4, будучи головою правління Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями на вулиці ОСОБА_6 – Майданна у м. Львові, замовником якого являється Автогаражний кооператив №15 Галицького району у м. Львові та головним підрядником якого виступає Приватне акціонерне товариства «ІРОКС», здійснюється без належним чином оформлених та погоджених містобудівних документів, під приводом укладення договору про вступ у члени Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові з метою отримання паю у формі квартири №306, яка знаходиться в будинку по вул. Антонича, 5 (8 секція) м. Львова, шляхом обману заволодів коштами потерпілого ОСОБА_6 в сумі 735 000 грн. за наступних обставин.

Так, 04.04.2018 в після обідній період часу ОСОБА_6 перебуваючи в офісному приміщенні фірми «Ірокс», що по вул. Залізнична, 7 в м.Львові зустрівся з директором даної фірми ОСОБА_4 який одночасно являється головою правління Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові з приводу придбання 2-х кімнатної квартири по вул. Антонича, 5 в м. Львові. Вході розмови ОСОБА_4 неодноразово запевнив ОСОБА_6, що в нього є всі дозвільні документи на проведення будівництва за вказаною адресою, та з метою схиляння ОСОБА_6 до придбання квартири у будові за вище вказаною адресою, як директор фірми надав йому знижку у виді 1% від зальної вартості, та з особою на ім’я ОСОБА_1, яку представив як менеджера фірми, скерував ОСОБА_6 на об’єкт будівництва, що за адресою: м. Львів, вул. Антонича – Майданна, для демонстрації квартири.

В подальшому ОСОБА_6, цього ж дня з особою на ім’я ОСОБА_1, яку ОСОБА_4 представив як менеджера фірми, направився на об’єкт будівництва, що за адресою: м. Львів, вул. вул. Антонича – Майданна, де йому було продемонстровано дві квартири.

05.04.2018 в після обідній період часу, ОСОБА_4 перебуваючи в офісі фірми «Ірокс», що по вул. Залізнична, 7 у м.Львові організував укладення та в подальшому підписав як голова Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові договір №25/8 від 05.04.2018 року про вступ у члени Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові з метою отримання паю у формі кварти – квартири №306, яка знаходиться в будинку по вул. Антонича, 5 (8 секція) м. Львова, між ОСОБА_6 та вказаним автогаражним кооперативом, який ОСОБА_6 представив як договір купівлі – продажу квартири, проте який згідно вимог цивільного законодавства не являється договором купівлі – продажу нерухомого майна та не відповідає законодавчо встановленій формі його укладення. Після підписання вказаного договору, ОСОБА_6 було видано платіжне доручення №ІР-00000667 на сплату 80% вартості квартири в сумі 735 000 грн. та повідомлено, що після проведення оплати він повинен буде передати квитанцію про сплату грошових коштів ОСОБА_4

В подальшому, 11.04.2018 близько 16.30 год. ОСОБА_4, будучи головою правління Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові, перебуваючи в приміщенні офісу ПрАТ «Ірокс» за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7, шляхом обману, з корисливих мотивів, під приводом укладення з ОСОБА_6 договору про вступ у члени Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові з метою отримання паю у формі кварти – квартири №306, яка знаходиться в будинку по вул. Антонича, 5 (8 секція) м. Львова, достовірно знаючи, що будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями на вулиці ОСОБА_6 – Майданна у м. Львові, в якому розташована квартира №306, яка знаходиться в будинку по вул. Антонича, 5 (8 секція) здійснюється без одержання належним чином оформлених містобудівних документів, а вище вказаний договорі укладений з порушенням вимог чинного законодавства, що в подальшому позбавить можливості законного оформленню права власності на вище вказану квартиру за ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами останнього в розмірі 735 000 грн., неодноразово запевняючи ОСОБА_6 про наявність у Автогаражного кооперативу №15 Галицького району у м. Львові усіх законно отриманих дозвільних документів щодо здійснення будівництва за адресою: вулиця ОСОБА_6 – Майданна у м. Львові заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 735 000 грн., що відповідно до п.4 примітки до статті 185 КК України є особливо великим розміром, та які ОСОБА_6, згідно квитанції №140 від 11.04.2018 року про оплату, перерахував на кредитний рахунок №26006061000045 який належить Автогаражному кооперативу №15 Галицького району у м. Львові.

12 квітня 2018 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. ст. 190 КК України.

Під час судового засідання ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину з приводу якого йому оголошено підозру не визнав, щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, оскільки інкримінованого йому злочину не вчиняв.

Захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, зазначили, що у органу досудового розслідування відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так і відсутні будь-які ризики, зазначені ст. 177 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, який заперечив проти задоволення даного клопотання, думку захисників, які заперечили проти задоволення даного клопотання, пояснення прокурора, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Клопотанням з доданими документами із достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення.

Вказане підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7; архітектурно-планувальним завданням №768 від 04.12.2007 на будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудованими приміщеннями та підземним гаражем на вул. Антонича-вул.Майданна у м.Львові виданого на підставі Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.02.2006 №226 наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові; належним чином завіреним та наданим Департаментом містобудування архітектурно-планувальним завданням №768 від 04.12.2007 на реконструкцію квартир №3 і №4 на вул. Цегельського, 12 в м. Львові; відповіддю з Департаменту містобудування ЛМР від 02.04.2018; декларацією про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового кварталу по вул. Майданній у м.Львові»; рішенням №226 від 24.02.2006 наданого Департаментом містобудування «Про надання управлінню капітального будівництва функцій замовника на проектування, будівництво, реконструкцію та реставрацію об’єктів плану 2006 року згідно з додатками 1 і 2 де до об’єктів входить будівництво житла на вул.Майданній у житловому масиві «Сихів», що не є вихідними даними для проектування, а лише зобов’язує іншу юридичну особу отримати вихідні дані для проектування».

Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 слідчий суддя керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України), яка відображена в рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28 жовтня 1994 року), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працює, має місце проживання та реєстрації, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий. Отже ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, його вік, стан здоров'я, сімейний (одружений) та майновий стан (працює), підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення (ст.12 КК України) проти власності, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним такого злочину, слідчий суддя приходить до висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме продовжити займатись злочинною діяльністю, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та ухилятися від виконання процесуальних обов’язків під час досудового розслідування, може знищити, спотворити зміст, або сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної небезпеки, більш м’який запобіжний захід, застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Сихівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному враховуються положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного. Так, з урахуванням обставин справи – заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, такі запобіжні заходи як домашній арешт, застава, особиста порука і особисте зобов’язання не забезпечать його належної поведінки.

Разом з тим, при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені вище ризики, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слід визначити розмір застави, яка в повній мірі буде забезпечувати виконання покладених на нього обов'язків у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1497700 грн.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 необхідно покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Крім цього, слід визначити строк дії ухвали - шістдесят днів з моменту затримання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184,193,196 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, 30.01.1963 р.н, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Закінчення дії даної ухвали про обрання запобіжного заходу – 09 червня 2018 року включно.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України, в розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 700 грн.

Підозрюваний або заставодавець /фізична або юридична особа/ мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарання (№19)».

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Слідчий суддя Рудаков І.П.