Постанова № 73456987, 12.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №315/950/17 Головуючий у 1 інстанції Телегуз С.М.

Провадження № 22-ц/778/1643/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суд з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначав, що 07 грудня 2016 року працівниками каси залізничної станції Пологи було відмовлено у наданні йому пільгового квитка, по посвідченню інваліда війни, зі станції Дніпро до станції Трускавець на підставі того, що його посвідчення начебто недійсне. Внаслідок протиправних дій працівників Укрзалізниці, він не зміг поїхати до реабілітаційної установи ТОВ «Хирів-Рент-Інвест» за путівкою, яку йому надало управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області як інваліду ІІ групи.

Вважає, що діями працівників відповідача, йому спричинена моральна шкода, оскільки через відмову в наданні пільгового квитка, він не зміг отримати належне лікування, внаслідок чого не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Оцінюючи моральну шкоду, позивач виходить із тривалості і глибини душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок протиправних дій працівників ПАТ «Укрзалізниця».

В ході судового розгляду, позивачем було збільшено позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 тисяч.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вирішити питання судових витрат.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами спричинення йому моральної шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди у розмірі саме 10 000 грн., у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, позбавлення останнього можливості пройти курс реабілітації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди і виходячи з вимог розумності і справедливості визначив моральну шкоду в розмірі 10000 грн., оскільки позивачем згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження спричинення останньому шкоди у розмірі 100000 грн.

Встановлено, що ОСОБА_3, 1967 року народження, є особою, якій встановлено статус інваліда війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2016 року.

Для отримання послуг з психологічної реабілітації, йому управлінням соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області було надано путівку до реабілітаційної установи ТОВ «Хирів-Рент-Інвест» в м.Трускавець з 12 по 25 грудня 2016 року.

07 грудня 2016 року о 12-30 год. на залізничній станції Пологи, в касі позивач мав намір придбати по посвідченню інваліда війни пільговий квиток зі станції Дніпро до станції Трускавець. Однак, працівниками станції йому було відмовлено у наданні пільгового квитка, на підставі того, що його посвідчення начебто недійсне.

Згідно ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

З аналізу цивільної справи, заявленого позову можна зробити висновок, що судом не зазначено та не надано обґрунтування завдання такої шкоди саме в розмірі 10 000 грн.

Колегія вважає, що позивачу дійсно протиправними діями відповідача заподіяна моральна шкода яка виходячи з характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, позбавлення останнього можливості пройти курс реабілітації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди і виходячи з вимог розумності і справедливості повинна становити 4 000 грн. В іншій частині позивачем не надано доказів і не доведено в суді.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу та змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, які мають бути присуджені скаржнику з боку позивача.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 376 ЦПК України рішення районного суду змінює.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382-384, 390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року у цій справі змінити в частині визначення розміру моральної шкоди, зменшивши її з 10 000 грн. до 4 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» удові витрати в сумі 1 440 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: