Постанова № 73454718, 17.04.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року м. Кропивницький

справа № 402/1151/17

провадження № 22-ц/781/295/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Дьомич Л.М. (суддя доповідач),

Дуковського О.Л.; Чельник О.І.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

учасники справи: позивач - ОСОБА_4

відповідач - Сабатинівська сільська рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2017 року у складі судді: Ясінського Л.Ю. у справі за позовом ОСОБА_4 до Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Сабатинівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування вимог зазначила, що вона є онукою ОСОБА_7, якій на праві особистої приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка НОМЕР_1 площею 3,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сабатинівської сільської ради.

27 грудня 2002 року ОСОБА_7 склала заповіт, згідно якого все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, в рівних частках заповіла своїм дочкам ОСОБА_8 та її матері ОСОБА_6.

Спадкоємці померлої не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Її мати ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_7 проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем, тобто прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати померла, заповіту за життя вона не складала.

Після її смерті спадкоємці із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.

Строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин. Оскільки після смерті матері у неї погіршився стан здоров'я, постійно хворіла, внаслідок чого її неодноразово госпіталізовували до лікарні. В останні дні строку для прийняття спадщини, а саме з 18.02.2016 року по 27.02.2016 р. перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом гострий катаральний бронхіт, що підтверджується довідкою № 147 виданою КЗ «Гайворонський ЦПМСД» від 27.02.2012 року.

Таким чином станом на 21.02.2016 року (останій день строку для прийняття спадщини) об'єктивно була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Ульяновського рай онного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позову.

ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, не враховано, що смерть матері, яка несподівано сталася в молодому віці, вплинула на стан її здоров'я. В останні дні, визначеного законом строку для прийняття спадщини, була госпіталізована до лікарні в тяжкому стані з високою температурою. Також не враховано, що її позов відповідачем визнано в повному обсязі.

Апеляційне провадження відкрито 23 січня 2018 року. Розгляд справи призначено на 14 березня 2018 року. У зв'язку з витребуванням за клопотанням позивача Інформаційної довідки із Спадкового реєстру, розгляд відкладено на 17 квітня 2018 року.

Відзив на апеляцій скаргу відповідачем не подано. Сабатинівською сільською радою подано заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі (а.с.83).

Сторони в судове засідання не з'явились, повідомленні про час та місце розгляду справи (а.с.109-110).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Попередньою редакцією ЦПК передбачалось, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (в редакції до 15.12.2017 року). Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (в редакції до 15.12.2017 року).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем, яка ще до своєї хвороби мала більше п'яти місяців для подачі заяви про прийняття спадщини, не вказано поважних причин пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами які унеможливлювали подати заяву про прийняття спадщини. Короткочасна хвороба не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Позивач звернулася до суду в строк, що перевищує рік після перебування на лікуванні, а не одразу після закінчення лікування. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що сторона зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно.

Висновок суду не ґрунтується на нормах як матеріального так і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 є дочкою ОСОБА_6 та онукою ОСОБА_7 (а.с.6;9).

ОСОБА_7 на підставі свідоцтва НОМЕР_4 на право особистої власності належав житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14) та на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 належала земельна ділянка НОМЕР_1, площею 3,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області ( а.с.15)

27 грудня 2002 року ОСОБА_7 складено заповіт на належне їй майно в рівних частках своїм дочкам ОСОБА_8 та ОСОБА_6, який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Сабатинівської сільської ради Лопушанською Л.П. за реєстровим № 114 ( а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла ( а.с.10).

ОСОБА_6 на день смерті матері проживала та була зареєстрована разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 17.07.2017 року за №466 ( а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 померла ОСОБА_6 (а.с.11).

Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Таким чином, закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець у зазначений строк не здійснив відповідні дії, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Таким чином, рішення є законним тоді коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд послався на відсутність поважних правових підстав для визначення ОСОБА_4 додаткового строку для прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_6.

При розгляді справ, пов'язаних із спадкуванням, до участі у справі залучаються всі спадкоємці.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

В порушення вище наведених норм матеріального права, суд не дотримуючись положень ч.4 ст. 11 ЦПК (попередня редакція) не вжив заходів щодо всебічного та повного розгляду справи, а відтак не роз'яснив право сторони на представлення відомостей чи наявності клопотання про витребування інформації, за наслідками якої можливо з'ясувати коло спадкоємців ОСОБА_6, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті якої просить визначити ОСОБА_4, не перевірив наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, не встановив наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, погодившись, що зазначена позивачем Сабатинівська сільська рада є належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 з 01 травня 1982 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8;71).

Відомостей про те, що вказаний шлюб був розірваний матеріали справи не містять. Що зазначена особа не реалізовувала своє право на прийняття спадщини в разі перебування в зареєстрованому шлюбі на час смерті матері позивача, також не встановлено. Всі ці обставини не визначені в позові, а суд не надав можливості підтвердити позивачу.

Суд апеляційної інстанції для встановлення кола спадкоємців ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 витребував за клопотанням позивача у Благовіщенської районної державної нотаріальної контори інформаційну довідку зі спадкового реєстру щодо прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_6.

Згідно наданої на запит суду Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація про звернення до нотаріальної контори спадкоємців ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини у спадковому реєстрі відсутня (а.с.105).

Також згідно наданої позивачем довідки із Сабатинівської сільської ради № 310 від 20 березня 2018 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 будь-які інші особи зареєстровані не були (а.с.101).

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців за заповітом і за законом ОСОБА_6, Сабатинівська сільська рада як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини є належним відповідачем у справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що суди вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Закон не містить чітко визначеного поняття поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Згідно правової позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Враховуючи, що закон не обмежує спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини будь-яким строком для звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для прийняття спадщини повинні існувати саме на протязі встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 в обґрунтування вимог посилалась на те, що вона не змогла своєчасно вчинити дії для прийняття спадщини через тривалу хворобу та значне погіршення стану її здоров'я.

Матеріалами справи підтверджено, спадкодавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тому строк для прийняття спадщини спадкоємцями після її смерті відповідно до статті 1270 ЦК України, почав відраховуватись з ІНФОРМАЦІЯ_3 і закінчився 21 лютого 2016 року.

ОСОБА_4 згідно довідки виданої КЗ Гайоронським Центром Первинної медико-санітарної допомоги Завалівської амбулаторії, знаходилася на лікуванні з 18.02.2016 р. по 27.02.2016 р. (а.с.16). Тобто, вона не мала фізичної можливості самостійно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у період який залишився з 18.02.2016 р. по 21.02.2016 року.

Положеннями цивільного законодавства, якими регламентовано порядок прийняття спадщини (ст.ст. 1268-1272 ) передбачено, що спадкоємець має право вчинити дії для прийняття спадщини до останнього дня строку передбаченого для цього. Отже, в даному випадку перебування позивача на лікуванні в останній місяць та день строку для подання заяви про прийняття нею спадщини після померлої матері, є поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки хвороба, яка мала місце в період закінчення шестимісячного строку, є об'єктивними, істотними труднощами, які унеможливлювали реалізувати позивачем свої спадкові права шляхом подання заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України .

У зв'язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про визначення ОСОБА_4 додаткового строку для прийняття спадщини після матері ОСОБА_6. Оскільки реалізувати своє право на подачу заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк позивач не змогла по об'єктивним причинам.

Крім того, Сабатинівською сільською радою, яка як встановлено є належним відповідачем у справі, позов визнано в повному обсязі (а.с. 26;83).

Враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 5 ЦПК у випадку, якщо не визначено ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Позивачем не заявлено строк який вона просить визначити для прийняття спадщини, тому судом він визначається у два місяці з дня прийняття постанови.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2017 року - скасувати.

Позов ОСОБА_4 до Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом двох місяців з дня прийняття постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 18.04.2018 року.

Суддя доповідач:

Судді: