Постанова № 73451502, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8134/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Адвоката Пеліхоса Євгена Миколайовича на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року за адміністративним позовом Адвоката Пеліхоса Євгена Миколайовича до Державної служби фінансового моніторингу України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Між Позивачем, як Адвокатом, та ОСОБА_3, як Клієнтом, укладено Договір про надання правової допомоги від 20 липня 2015 року, згідно з пп. 1.1. п. 1 якого, Адвокат за дорученням Клієнта зобов'язується надати правову допомогу, визначену у даному Договорі та додатках до нього, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, пов'язані з виконанням доручення Клієнта.

26 лютого 2016 року Позивачем направлено Відповідачу Адвокатський запит №2602/1, в якому він просив надати інформацію про те, чи приймались Відповідачем або його структурними підрозділами рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками, відкритими на ім'я ОСОБА_3, а якщо приймались, надати по кожному факту зупинення видаткових фінансових операцій: найменування банківської установи, номер та інші реквізити кожного рахунку, за яким відбувалося зупинення видаткових фінансових операцій; підстави для зупинення видаткових фінансових операцій; дату та час, коли відбулося зупинення видаткових фінансових операцій; інформацію про залишки коштів на кожному рахунку, за яким відбувалося зупинення видаткових фінансових операцій, станом на момент такого зупинення.

Листом Відповідача від 03 березня 2016 року №923/0421-04 (а.с.16-17), повідомлено Позивача, що інформація щодо зупинення фінансових операцій, є таємницею фінансового моніторингу, тобто таємною інформацією в розумінні статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VІ (надалі - Закон №5076-VІ), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з частиною другою ст. 24 Закону №5076-VІ, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 1. Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VІ (надалі - Закон № 2939-VІ), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з частиною другою ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону № 2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2939-VI, таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року №1702-VІІІ (надалі - Закон №1702-VІІІ), таємниця фінансового моніторингу - інформація, отримана під час здійснення державного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом, а саме інформація про фінансові операції та їх учасників, додаткова інформація, інша інформація, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями;

Відповідно до частини дванадцятої ст. 12 Закону №1702-VІІІ, спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання таємниці фінансового моніторингу. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому інформацію, що є таємницею фінансового моніторингу, крім випадків, передбачених статтями 17, 18, 20 і 23 цього Закону. У разі надходження запиту щодо такої інформації спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду, крім випадку, якщо запит надійшов у рамках перевірки раніше надісланих йому узагальнених та/або додаткових узагальнених матеріалів. За наявності у спеціально уповноваженому органі додаткової інформації, що стосується раніше надісланих правоохоронним органам узагальнених матеріалів, спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали; розголошення у будь-який спосіб працівниками спеціально уповноваженого органу таємниці фінансового моніторингу тягне за собою відповідальність відповідно до закону або за рішенням суду.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 455, Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону №1702-VІІІ, зокрема спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

А згідно з абзацем дев'ятим частини п'ятої ст. 17 Закону №1702-VІІІ, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

Відповідно до частини другої ст. 5 Закону №1702-VІІІ, суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем; товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами; професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів); оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу: суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин); інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Отже, лише суб'єкти первинного фінансового моніторингу, визначені частиною другою ст. 5 Закону №1702-VІІІ, за умови, якщо строк фінансової (фінансових) операції (операцій) зупинення перевищив сім робочих днів, повідомляють клієнту у разі його звернення про її (їх) зупинення, у зв'язку з чим Позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Адвоката Пеліхоса Євгена Миколайовича залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 17.04.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.