Ухвала суду № 73451316, 16.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСуддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

16 квітня 2018 року Справа № 826/13105/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І. у м. Києві перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова компанія України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення пені,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова компанія України» звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення пені у розмірі 14 653 290,58 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було залишено без руху через невідповідність вимогам адміністративного процесуального законодавства, а саме внаслідок того, що апелянтом не сплачено судовий збір, та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Копію вказаної ухвали апелянтом було отримано 21.03.2018 р., тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги слід вважати 02.04.2017 р. (з урахуванням того, що 31.03.2018 р. та 01.04.2018 р. - вихідні дні).

Однак, 29.03.2018 р. апелянтом подано заяву про продовження строку на усунення недоліків, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року було задоволено та продовжено апелянту строк на десять днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року.

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків слід вважати 12.04.2018 р.

10.04.2018 року апелянтом було подано заяву про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів та зупинення операцій по його рахункам, на підтвердження чого ним надано листи УДКСУ в Печерському районі.

Перевіривши зазначену заяву, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, зокрема надані ним ксерокопії листів не завірені жодним чином і взагалі містять відомості щодо виконання судових рішень, ухвалених зовсім в інших справах, а не відомості про відсутність в нього реальної фінансової спроможності сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду саме в цій адміністративній справі.

Таким чином, станом на 16.04.2018 року зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме доказів сплати судового збору та/або доказів, підтверджуючих наявність у позивача права на звільнення від його сплати, розстрочення/відстрочення або зменшення розміру відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства та/або Закону України "Про судовий збір" суду надано не було.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі "МШ "Голуб" проти України", відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова компанія України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення пені - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач

Судді: