Постанова № 73451063, 17.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року справа №805/3460/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.,

суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представників відповідача Колеснікової О.М., Груєнко С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 805/3460/17-а (головуючий 1 інстанції - Голошивець І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2017 року №0002711209,-

ВСТАНОВИВ :

04 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» (надалі - позивач, ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711209 від 07.07.2017 року, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період - серпень, листопад 2016 року, визначених п. 201.1, 201.10 ст.201 та п. 120.1 ст. 120 ПКУ із зобов'язанням платника податків сплатити штраф у загальному розмірі 33 871 грн. 48 коп. (а.с.3-10).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено, внаслідок чого, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.07.2017 року № 0002711209, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 124-126).

Вважаючи, що під час розгляду справи, судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини справи, не надано вірної оцінки обставинам справи, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, які відображені у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Апелянт вказує, що під час проведення камеральної перевірки виявлено, що платником податків порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку із чим, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на п.п. 38 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в якому зазначено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених території на іншу територію України зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення, вказуючи, при цьому, що норми вищезазначеного підпункту не застосовуються з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України з посиланням на лист ДФС України від 12.07.2017 №18379/7/99-99-10-02-17 «Про надання інформації», зазначаючи, що оскільки позивач 20.04.2015 року змінив місцезнаходження з м. Моспине Донецької області на м. Добропілля Донецької області, тобто перереєструвався на територію, яка підконтрольна українській владі, він не звільняється від нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. На переконання податкового органу, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що наявний у відповідача Сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 року №2873/05-4, яким засвідчено обставини непереборної сили з 14.04.2014 року видано відповідно до п. 102.6-102.7 ст. 102 ПК України (продовження граничних строків подання податкової декларації), а тому, на думку контролюючого органу, його (вищевказаний Сертифікат ТПП) не слід брати до уваги при ухваленні рішення, оскільки даний спір стосується граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не порушення граничних подання платником податків податкових декларацій (а.с. 129-130).

Під час апеляційного розгляду представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 31616011, місцезнаходження юридичної особи: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11-14,78-82).

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо проведення камеральних перевірок з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних та накладання штрафних санкцій у разі порушення відповідних термінів реєстрації ПН в ЄРПН.

Матеріали справи свідчать, що 21 червня 2017 року, посадовою особою Добропільської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1ст. 20, п. 200.10 ст. 200, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 86.2 статті 86 ПК України вбачається, що, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами проведення зазначеної перевірки податковим органом складено Акт від 21.06.2017 року №839/05-99-12-01/05-07/3161601, яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, а саме, податкова накладна від 30.08.2016 № 14 виписана на адресу ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПУО - 36511938) ПДВ на суму 84 500,00 гривень зареєстрована із затримкою від 61 до 365 календарних днів, а податкова накладна від 15.11.2016 №27 виписана на адресу ПП «ХІММЕДПОСТАВКА» (ЄДРПУО - 36305962) ПДВ на суму 714,80 гривень зареєстрована із затримкою до 15 календарних днів (а.с.15-16).

07 липня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002711209 згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі висновків акту перевірки від 21.06.2017 року №839/05-99-12-01/05-07/3161601 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період: серпень, листопад 2016 року за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 статті 201. та згідно зі ст. 120-1 ПКУ:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 714 гривень 80 копійок., яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 71 гривня 48 копійок.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ - 84 500 гривень, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 33 800 гривень (а.с. 17-18).

До податкового повідомлення-рішення № 0002711209 додано розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18 звр.).

Користуючись своїм правом адміністративного оскарження, позивач, 19.07.2017 року звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0002711209 від 07.07.2017 року, в якій просив переглянути та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем посилаючись на неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку із наявністю обставин непереборної сили (форс-мажору) (проведення антитерористичної операції на території Донецької області), які засвідчено Сертифікатом ТПП України, що, на переконання скаржника, виключає саму можливість притягнення позивача, як платника ПДВ до відповідальності та накладення штрафних (фінансових) санкцій за вказані вище порушення (а.с.20-21).

За результатами скарги позивача, Державною фіскальною службою, 14 вересня 2017 року прийнято рішення за вих. № 20493/6/99-99-11-03-01-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.23-24).

Позивач із вказаним податковим повідомленням рішенням не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність нарахування Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Так, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зміст цієї норми передбачає обов'язок реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений ПК України.

Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не заперечується, що в свою чергу, свідчить про те, що позивачем допущено порушення вимог законодавства щодо строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений ПК України строк.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів (п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України).

Враховуючи, що під час проведення камеральної перевірки ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» встановлено, що податкова накладна від 30.08.2016 № 14 виписана на адресу ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПУО - 36511938) ПДВ на суму 84 500,00 гривень зареєстрована із затримкою від 61 до 365 календарних днів, а податкова накладна від 15.11.2016 №27 виписана на адресу ПП «ХІММЕДПОСТАВКА» (ЄДРПУО - 36305962) ПДВ на суму 714,80 гривень зареєстрована із затримкою до 15 календарних днів, тобто з порушенням вимог п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002711209 від07.07.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 33 871 гривня 48 копійок.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого входить, зокрема, місто Добропілля Донецької області.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча підприємство позивача зареєструвалося на території, підконтрольній Україні (м. Добропілля Донецької області), однак усі виробничі потужності підприємства залишаються на території бойових дій у зоні АТО (м. Моспине Донецької області), оскільки специфіка виробництва (видобування вугілля) не дозволяє платникові податків перевезти його на іншу територію.

Статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

На виконання вимог цієї норми, позивачем до матеріалів справи додано наступні сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 05 вересня 2014 року:

- №2877/05-4, яким, у відповідності п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. У сертифікаті також зазначено, що на момент видачі останнього, обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

- №2873/05-4, яким, відповідно до п. 102.6-102.7 ст. 102 ПК України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків подання податкової декларації.

У відповідних сертифікатах також зазначено, що на момент видачі останніх, обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що наявний у відповідача Сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.09.2014 року №2873/05-4 стосується продовження граничних строків подання податкової декларації, а не продовження граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому, відповідний сертифікат не можна приймати до уваги у якості доказу, на підставі якого позивача слід звільнити від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З приводу зазначеного доводу апелянта суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

По-перше, на момент виникнення спірних правовідносин, сертифікат ТПП від 05.09.2014 року № 2873/05-4 є діючим, не є відкликаним чи таким, що визнаний недійсний у судовому чи іншому порядку.

По-друге, сертифікат Торгово-промислової плати виданий до 05.09.2014 року, а зміни до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 року № 40 (3), відповідно до яких, зокрема, засвідчення форс-мажорних обставин необхідно здійснювати за кожним конкретним видом зобов'язань внесено 18 грудня 2014 року, тобто після видачі ТПП сертифікату № 2873/05-4, що спростовує довід апелянта, що вищезазначений сертифікат не слід брати до уваги у якості доказу, на підставі якого ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН.

Таким чином, враховуючи, що позивач, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано у місті Добропіллі Донецької області, який входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а Сертифікатом (висновком) ТПП засвідчено ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» настання обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач звільняється від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань (в даному випадку, від своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року по адміністративній справі №805/1463/17-а (адміністративне провадження К/9901/1958/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання апелянта на п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в якому зазначено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасом окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених території на іншу територію України зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення, із зазначенням, що норми вищезазначеного підпункту не застосовуються з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України, вказуючи на лист ДФС України від 12.07.2017 №18379/7/99-99-10-02-17 «Про надання інформації» суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у серпні, листопаді 2016 року, а п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з'явився у Податковому кодексі після внесення змін з 01.01.2017 року, тобто, на момент виникнення спірних правовідносин цієї норми у ПК України не існувало, що виключає можливість застосувати її під час прийняття відповідного рішення по даній справі, а лист ДФС України від 12.07.2017 №18379/7/99-99-10-02-17, на який посилається відповідач, носить рекомендований характер, тобто, він не є ані Законом, ані нормою ПК України (чинного на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин), яка б чітко вказувала, що дії позивача щодо несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН у спірний період є неправомірними та такими, за які останні повинні нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апелянтом не доведено правомірність прийняття 07.07.2017 року податкового повідомлення-рішення №0002711209 в розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, у зв'язку з чим, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції - відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2018 року.

Керуючись ст. 283, 311, 315, 316, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 805/3460/17-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць