Рішення № 73450983, 17.04.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/74/18

Номер провадження 2-а/341/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д. ,

секретаря Ворох З.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови митного органу № 6240/20900/17 від 27.12.2017 року, суд –

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 6240/20900/17 від 27.12.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 23.12.2016 р. о 18.27 ним ввезено автомобіль марки “Ford Mondeo”, р.н. 523 BLS, кузов № НОМЕР_1 по смузі руху «червоний коридор»через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС у митному режимі «транзит». Даний автомобіль мав покинути територію України, чи бути переведений в інший митний режим у строк до 02.01.2017 р., згідно із 10- денним терміном митного режиму транзит для даного виду транспортних засобів. 26.12.2017 р. заступником начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 6240/20900/17 від 27.12.2017 року, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500, 00 грн. за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вважає, що дана постанова винесена з порушенням строків накладення адміністративного стягнення, встановленого ст. 467 Митного кодексу України та просить скасувати таку.

Позивач в судове засідання не з’явився, позов заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. 27.03.2018 р. таким скеровано до суду відзив на позов де заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявність факту правопорушення та винесення постанови в справі про порушення митних правил відповідно до вимог чинного законодавства, просив відмовити в задоволені такого.

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.12.2017 р. о 17.06 год в зону митного контролю у напрямку «виїзд з України» по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, також з ним в авто прямував ОСОБА_1

В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які переміщувалися, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (код 401-1, 801-1).

23.12.2016 р. о 18.27 ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки “Ford Mondeo”, р.н. 523 BLS, кузов № НОМЕР_1 по смузі руху «червоний коридор» через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС у митному режимі «транзит».

Станом на 06.12.2017 р. цей транспортний засіб з митної території не вивозився та в інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно ч.1 ст.90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до статті 91 Митного кодексу України переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення в режимі транзиту здійснюється як прохідним або внутрішнім транзитом, або каботажем.

Однією з вимог до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, згідно положень п.3 ч.1ст.93 Митного кодексу України, є те, що вони повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Статтею 95 МК України передбачено, що строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту становлять 10 діб.

Пунктом 1 ст. 102 МК України визначено, що режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.

У відповідності до митного законодавства ОСОБА_5 був зобов’язаний вивезти за межі митної території України транзитом автомобіль марки “Ford Mondeo”, р.н. 523 BLS, кузов № НОМЕР_1 в термін до 02.01.2017 р.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення № 6240/20900/17 від 27.12.2017 року, згідно інформації центральної бази даних Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України, автомобіль марки “Ford Mondeo”, р.н. 523 BLS, кузов № НОМЕР_1 за межі України у встановлений законодавством строк, вказаним громадянином не вивезено.

Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частиною 1 ст. 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів, зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд критично оцінює твердження позивача про пропущення Львівською митницею ДФС строку накладення адміністративного стягнення, встановленого статтею 467 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Оспорювана постанова винесена Львівською митницею ДФС в строк передбачений статтею 467 Митного кодексу України.

При розгляді справ про порушення митних правил та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з’ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.

За змістом ст. 491 МК України вказане правопорушення може бути виявлено посадовими особами митниці безпосередньо (під час переміщення через митний кордон чи митного оформлення тощо).

Враховуючи наведені роз’яснення, порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, вчинене позивачем є триваючим та виявлене 06.12.2017 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 06.12.2017 року № 65240/20900/17 і саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення.

Оскільки постановою від 26.12.2017 р. на позивача накладено стягнення в шестимісячний строк з моменту виявлення, то строк, передбачений ст. 467 МК України не пропущено.

Відповідно до ч.1 ст.460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до визначення п.2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року № 657 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981), аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Як встановлено п.3 розділу VІІІ вищевказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.5 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини таї наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до положень ст. 460 Митного кодексу України твердження позивача щодо технічної поломки даного транспортного засобу не відносяться до обставин, які підтверджують факт аварії, дій обставин непереборної сили.

Отже, позивач в межах строку транзитного перевезення, встановленого для автомобільного транспорту, не здійснив його зворотного вивезення, не задекларував вказаного автомобіля в інший митний режим, до граничного терміну вивезення належним чином не повідомив митний орган, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, про обставини, що унеможливлюють це вивезення, зокрема не подав заяви з відомостями, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб як такий, що перебував під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили, а також про місцезнаходження транспортного засобу.

Оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.90, 92, 93, 95, 102, 467,470, 530 Митного кодексу України, ст.ст. 283, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 181 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6, 8-11, 17, 18, 71, 72, 86, 128, 158-163,171-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову про скасування постанови митного органу № 6240/20900/17 від 27.12.2017 року.

Рішення суду, відповідно до ч.1ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими ст. 293-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя:ОСОБА_6