Рішення № 73450107, 16.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/335/17

провадження № 2/243/481/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Слов′янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Мирошниченко А.О.

Позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов’янська, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” Слов’янська теплова електрична станція”

вимоги позивача: про захист прав споживачів, визнання платіжних документів за опалення та гаряче водопостачання не дійсними,

представники учасників справи:

від позивача: адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.10.2016 року (а.с.75-76), довіреність від 13.03.2018 року (а.с.77-78) та доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 13.03.2018 року (а.с.79);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №338-17 від 22.12.2017 року)

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ “Донбасенерго” про захист прав споживачів, визнання платіжних документів за опалення та гаряче водопостачання не дійсними, зобов’язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань, або норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. Надіслані на його адресу рахунки за опалення та гаряче постачання №5422 від 15.02.2017 року за січень 2017 року, №16270 від 11.04.2017 року за квітень 2017 року, №25577 від 13.06.2017 року за травень 2017 року, №32915 від 10.10.2017 року за вересень 2017 року такі графи показань лічильника та їх різниці відсутні. Крім того розрахунковим періодом є календарний місяць, тобто наявність графи сума заборгованості на 01.01.2017 року в надісланих рахунках безпідставна. Також судові накази про стягнення з заявника від 14.02.2014 року та 05.03.2014 року заборгованості скасовані ухвалами суду від 11.03.2014 року та 31.03.2014 року. Зазначає, що він має 100% пільгову знижку, а тому вважає що наявність заборгованості за послуги гарячого водопостачання безпідставні. У зв’язку з чим просить суд:

- рахунки надіслані ОСОБА_1 на оплату послуг опалення і гарячого водопостачання на особовий рахунок 065000017 з січня 2017 року по жовтень 2017 року включно визнати недійсними та такими ми, що не підлягають оплаті;

Визнати, що директор СловТес не забезпечив дотримання вимог нормативно-законодавчих актів України персоналом СловТЕС згідно вимог розділу 5.1.2.2 р) ГКД 24.20.507-2003 “Правил технічної експлуатації електростанцій і мереж”, затвердженого Наказом Мінпаливенерго від 19.12.2005 року за №609.

2. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додав, що вважає, що рахунки не відповідають за своєю формою та змістом пункту 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 1.3. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, тому повинні бути визнані недійсними та такими, що не підлягають оплаті.

3. Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та доводи позивача.

4. Представник відповідача ОСОБА_3 просила у задоволенні позову відмовити, навела доводи, аналогічні доводам, викладеним у відзиві від 04.01.2018 року.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. 05.01.2018 року відповідачем до суду наданий відзив від 04.01.2018 року, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з огляду на наступне: так форма платіжних документів перелічених позивачем така, що містить всю необхідну інформацію і не суперечить нормативно-законодавчим актам України; інформацію про споживання комунальних послуг в 2016 році було надіслано кожному споживачу м. Миколаївки по поштовим скринькам до 01.05.2017 року Також позивач не користується своїм правом проводити з виконавцем послуг звіряння за показниками засобів обліку; стосовно 100% пільги яку позивач вважає йому необхідна надаватися, то зазначена вимога не відповідає дійсності, оскільки дана пільга надається споживачу на норму площі 31,5 кв.м. згідно до постанови КМУ від 06.08.2014р. №409, а саме: 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю; також борг, наявний у позивача перед поставщиком послуг не охоплює період за який було скасовано судом судові накази та виниклий з січня 2014 року. У зв’язку з вищевикладеним вважає, що вимоги ОСОБА_5 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. (а.с.24-26).

6. 19.02.2018 року та 12.04.2018 року позивачем надано відповідь на відзив та доповнення на відповідь на відзив, у яких позивач підтримав надані ним доводи у позовній заяві та додатково послався на норми ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 1.3. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 як на підстави для визнання рахунків недійсними та такими, що не підлягають оплаті.

7. 22.03.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява від ОСОБА_1О.(а.с.86), відповідно до якої останній просив виключити п.3 резолютивної частини позовної заяви, а саме в частині визнання того, що директор СловТес не забезпечив дотримання вимог нормативно-законодавчих актів України персоналом СловТЕС згідно вимог розділу 5.1.2.2 р) ГКД 24.20.507-2003 “Правил технічної експлуатації електростанцій і мереж”, затвердженого Наказом Мінпаливенерго від 19.12.2005 року за №609.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду від 04.04.2018 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.101).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» зареєстровано 19.04.2011 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (ідентифікаційний код 23343582).

10. Структурна одиниця Публічного Акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов»янська теплова електрична станція» зареєстрована у Єдиному Державному реєстрі Підприємств та організацій (ідентифікаційний код 00131104). Вид діяльності (в тому числі) постачання пару, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с.105-106).

11. Позивач ОСОБА_6 є власником будинку за адресою вул. Українська, 17 м. Миколаївка загальною площею 242, 2 кв.м. Має особовий рахунок 065000017.

12. З січня 2017 року по жовтень 2017 року отримав рахунки на опалення та гаряче водопостачання (а.с.27-29).

V. Оцінка Суду.

13. Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

14. Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, централізоване постачання холодної та гарячої води і централізоване опалення - послуги, спрямовані на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді і нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), які надаються виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем холодного та гарячого водопостачання і систем теплопостачання.

15. Пунктом 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

16. Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлені вимоги до рахунків на оплату комунальних послуг та облікову інформацію, згідно якої рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року № 2119-VIII опублікований в газеті «Голос України» 01.08.2017 року № 140, тому не може бути застосований до форми та змісту рахунків на оплату послуг опалення та гарячого водопостачання з січня 2017 року позивача.

17. Згідно з пунктом 20 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

У разі звернення споживача, який не має субсидії на оплату послуги з централізованого опалення, із заявою про надання розстрочки виконавець такої послуги у платіжному документі передбачає графи для зазначення 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення протягом опалювального періоду та графи для зазначення розрахованої і розподіленої рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50 відсотків нарахованої плати за таку послугу.

18. Аналізуючи вищевикладені норми права та дослідивши надані сторонами рахунки, суд приходить до висновку, про наявність у наданих рахунках граф, передбачених вищевикладеними нормативними актами: поточний рахунок «сума на 01.01.2017»; попередній рахунок «начислено за 01.2017»; перерахунок: «пересчет за 12.2016»» ; тариф опалення та гарячої води на одну особу; сума, яка підлягає сплаті; крім того, у рахунку визначена Пільгова площа; наявність 100% пільги на одну особу; наявність субсидії, загальна площа опалювального приміщення (а.с.5, 27).

19. Крім того, як вбачається з ч. 1 п. 20 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначеного зразка платіжного документу законодавцем не передбачено, оскільки з тексту зазначеної постанови вбачається, що плата споживачем вноситься на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

20. Посилання позивача на відсутність норм, що передбачають ведення журналу обліку споживання теплової енергії, судом прийняті бути не можуть, оскільки, відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. На підставі вищевказаних нормативів Слов’янською ТЕС показання лічильника щомісяця вносяться в журнал обліку показань по опаленню житлових будинків Слов’янської ТЕС за участю представника Слов’янської ТЕС та споживача, що підтверджується підписами обох сторін (а.с.30-31).

21. З пункту 1.3. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 вбачається, що усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному Законом України "Про засади державної мовної політики". Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований аутентичний переклад на зазначену мову. Разом з тим, суд приходить до висновку, що відсутність викладеного тексту державною мовою не перешкоджало позивачу розуміти зміст рахунку та цифри викладені в ньому.

22. Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

23. Згідно зі частина 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

24. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

25. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Враховуючи вищевказані положення ст.ст. 15,16 ЦК України та заявлені позивачем вимоги про визнання рахунків ПАТ “Донбасенерго” недійсними та такими,що не підлягають оплаті щодо нарахування абонентської плати за користування послугами, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту його прав.

Отримання позивачем повідомлень про нарахування плати за послуги з теплопостачання не встановлює для позивача будь-яких обмежень та обов'язків, крім рекомендації їх сплатити, тобто зазначені документи є різновидом претензії і не свідчать про порушення відповідачем прав позивача, а позовні вимоги ОСОБА_1 можуть бути запереченням у разі пред'явлення до нього позову про стягнення зазначеної суми. Такі позовні вимоги до нього пред'явлені не були.

26. Таким чином, проаналізувавши викладені вище норми права суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання рахунків недійсними та такими, що не підлягають оплаті, не ґрунтуються на вимогах закону а тому не підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

27. Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується нормами ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, в позові йому відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,15,16 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», “Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, статтями 10-13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” Слов’янська теплова електрична станція” про захист прав споживачів, визнання платіжних документів за опалення та гаряче водопостачання не дійсними – відмовити, у зв’язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7