Постанова № 73449745, 17.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2900/18 Справа № 175/4545/17 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на бездіяльність директора Департаменту ДВС, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 02 жовтня 2014 року постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження №44936519 з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року у справі №2-6510/2011. Вказане рішення суду не виконане боржником ОСОБА_5 У виконавчому провадженні №44936519 начальник Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 та державні виконавці, у провадженні яких перебувало вказане виконавче провадження, не внесли до Автоматизованої системи виконавчого провадження жодного його клопотання, жодної скарги, відповіді на клопотання та скарги, жодного судового рішення щодо бездіяльності державних виконавців та документів, наданих боржником. У зв'язку з цим, 25 вересня 2017 року він звернувся до начальника управління ДВС ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність начальника Дніпровського районного ВДВС ОСОБА_6 Листом від 10 жовтня 2017 року за вих.№Л-503-02/1, який отримано ним 23 жовтня 2017 року, начальник управління ДВС ОСОБА_7 відмовив у задоволенні вказаної його скарги, у зв'язку з тим, що скарга не відповідає вимогам ч.4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та пропущено строк на оскарження бездіяльності начальника районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 26 жовтня 2017 року він звернувся до заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби ОСОБА_8 зі скаргою про ігнорування начальником управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 вимог Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. Директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 за результатами розгляду його скарги від 26.10.2017 року у виконавчому провадженні №44936519 безпідставно відмовився провести перевірку законності виконавчого провадження №44936519, відмовився прийняти відповідну постанову про результати перевірки виконавчого провадження №44936519, не надав жодної відповіді на жодне з питань, зазначених у його скарзі від 26 жовтня 2017 року, а про результати розгляду цієї скарги повідомив його листом від 27 листопада 2017 року за вих. №Л-26359/20.4. Як слідує з тексту листа директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 від 27.11.2017 за вих. №Л-26359/20.4, наведена в цьому листі інформація, це інформація, яку надало до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке очолює ОСОБА_7 Отже, перевірка директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 його скарги від 26 жовтня 2017 року на бездіяльність начальника управління ДВС ОСОБА_7 звелася до простого переписування інформації, яку фактично підготував сам начальник управління ДВС ОСОБА_7, чию бездіяльність він оскаржив у своїй скарзі. В результаті переписування директором Департаменту ДВС ОСОБА_3 наданої начальником управління ДВС ОСОБА_7 інформації по виконавчому провадженні №44936519, у своєму листі від 27 листопада 2017 року за вих. №Л-26359/20.4 директор Департаменту ДВС ОСОБА_3 стверджує, що за результатом розгляду скарги від 25.09.2017 року, державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до автоматизованої системи виконавчого провадження внесені скан-копії по виконавчому провадженні №44936519. У дійсності, ні на дату, коли директор Департаменту ДВС ОСОБА_3 підписав листа від 27 листопада 2017 року за вих. №Л-26359/20.4, ні на дату звернення до суду з даною скаргою, по виконавчому провадженні №44936519 до Автоматизованої системи виконавчого провадження не внесено жодного клопотання та скарги ОСОБА_2, жодної відповіді на ці клопотання та скарги, жодного судового рішення щодо бездіяльності державних виконавців у виконавчому провадженні №44936519, а також, жодного документу, наданого боржником ОСОБА_5 Таким чином, неправомірна бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при розгляді його скарги у виконавчому провадженні №44936519 полягає в безпідставній відмові провести перевірку законності виконавчого провадження №44936519, безпідставній відмові прийняти відповідну постанову про результати перевірки виконавчого провадження №44936519, безпідставному не наданні жодної відповіді на жодне з питань, зазначених у скарзі від 26 жовтня 2017 року, повідомленні ОСОБА_2 завідомо неправдивої інформації. На підставі викладеного заявник просив суд визнати неправомірною бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду його скарги від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519, та зобов'язати директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 або іншу особу, яка буде виконувати обов'язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повторно розглянути його скаргу від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року визнано неправомірною бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519. Зобов'язано директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 або іншу особу, яка буде виконувати обов'язки директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519.

В апеляційній скарзі директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить ухвалу суду від 30 січня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають права оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Статтею 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», передбачено, що відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби; державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями; працівникам органів державної виконавчої служби, зазначеним у частині першій цієї статті, видаються посвідчення, зразок і порядок видачі яких затверджуються Міністерством юстиції України; працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Крім цього, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року у справі №2-6510/2011, яке набрало законної сили, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_5, третя особа ТОВ НВП «Флагман» про захист прав споживача. Зобов'язано ФОП ОСОБА_5 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до договору №ДК 06/12-10 від 02.12.2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

21 січня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі №2-6510/2011(а.с.10).

З інформації про виконавче провадження №44936519 вбачається, що 02 жовтня 2014 року постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року у справі №2-6510/2011, відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 зобов'язано повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до Договору №ДК 06/12-10 від 02 грудня 2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів (а.с.64).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, на даний час вищезазначене рішення суду не виконане.

Відповідно до п. 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження виконавцем до системи обов'язково висяться відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Пунктом 3 розділу ІХ вказаного Положення передбачено, що керівник органу державної виконавчої служби за допомогою Системи здійснює контроль, зокрема за своєчасністю та повнотою внесення до Системи відомостей про вчинені виконавчі дії.

У виконавчому провадженні №44936519 вимоги Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження начальник Дніпровського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 та державні виконавці, у проваджені яких перебувало виконавче провадження №44936519, проігнорували: не внесли до Автоматизованої системи виконавчого провадження жодного клопотання та жодної скарги ОСОБА_2, жодної відповіді на клопотання та скарги, жодного судового рішення щодо бездіяльності державних виконавців у виконавчому провадженні №44936519, а також, жодного документу, наданого боржником ОСОБА_5

У зв'язку з цим та на підставі ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», 25 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до начальника управління ДВС ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність начальника Дніпровського районного ВДВС ОСОБА_6 (а.с.15,16).

Листом від 10 жовтня 2017 року за вих.№Л-503-02/1, який отримано заявником 23 жовтня 2017 року, начальник управління ДВС ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_2 про те, що скарга не відповідає вимогам ч.4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та пропущено строк на оскарження бездіяльності начальника районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 (а.с.17).

Із урахуванням положення ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», на ОСОБА_7, як начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, покладений обов'язок здійснювати контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю підпорядкованих їй державних виконавців, у т.ч., й шляхом розгляду скарг стягувачів у виконавчому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року визнано неправомірною бездіяльність начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 щодо неприйняття постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 25 вересня 2017 року, поданої у виконавчому провадженні №44936519. Визнано неправомірною бездіяльність начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 щодо не направлення ОСОБА_2 постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 25 вересня 2017 року, поданої у виконавчому провадженні №44936519. Визнано неправомірним рішення начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_2 від 25 вересня 2017 року, поданої у виконавчому провадженні №44936519, із підстав передбачених ч. 4, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Зобов'язано начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 або іншу посадову особу яка буде виконувати обов'язки начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 25 вересня 2017 року, подану у виконавчому провадженні №44936519 (а.с.124-131).

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби ОСОБА_8 зі скаргою про ігнорування начальником управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 вимог Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (а.с.11-14).

Департамент ДВС Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідно до вищезазначених положень ст.ст. 6, 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до основних завдань Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, одним із завдань директора Департаменту ОСОБА_3 є здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 №2832/5) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432, державний нагляд та контроль за додержання законодавства про виконавче провадження та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, покладений на керівників відповідних органів державної виконавчої служби, у тому числі й на директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Так, відповідно до розділу XII Інструкції, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України має право перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби.

Підставою для проведення перевірки законності виконавчого провадження є скарга на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби.

Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій має бути зазначено: «У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону».

Таким чином, судом правильно встановлено, що всупереч основним завданням, покладеним на Департамент ДВС Міністерства юстиції України, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519 безпідставно відмовився провести перевірку законності виконавчого провадження №44936519, відмовився прийняти відповідну постанову про результати перевірки виконавчого провадження №44936519, не надав жодної відповіді на жодне з питань, зазначених у скарзі від 26 жовтня 2017 року, а про результати розгляду скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року повідомив ОСОБА_2 листом від 27 листопада 2017 року за вих. №Л-26359/20.4 (а.с.18, 19).

Судом встановлено, що наведена в цьому вказаному інформація, це інформація, яку надало до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Отже, перевірка директором Департаменту ДВС ОСОБА_3 скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року на бездіяльність начальника управління ДВС ОСОБА_7 фактично звелася до простого переписування інформації, яку підготував начальник управління ДВС ОСОБА_7, бездіяльність якого ОСОБА_2 оскаржував у своїй скарзі від 26 жовтня 2017 року.

Як слідує з тексту вказаного листа директора Департаменту ДВС ОСОБА_3, за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року, державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області до автоматизованої системи виконавчого провадження внесені скан-копії по виконавчому провадженні №44936519. За порушення вимог чинного законодавства вирішується питання про притягнення начальника Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області до відповідальності.

Однак, ні на дату, коли директор Департаменту ДВС ОСОБА_3 підписав листа від 27 листопада 2017 року за вих. №Л-26359/20.4, ні на дату звернення до суду з даною скаргою, по виконавчому провадженні №44936519 до Автоматизованої системи виконавчого провадження не внесено жодного клопотання та скарги ОСОБА_2, жодної відповіді на ці клопотання та скарги, жодного судового рішення щодо бездіяльності державних виконавців у виконавчому провадженні №44936519, а також, жодного документу, наданого боржником ОСОБА_5

Таким чином, неправомірна бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при розгляді скарги ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519 полягає в безпідставній відмові провести перевірку законності виконавчого провадження №44936519, безпідставному не наданні відповіді на жодне з питань, зазначених у скарзі заявника від 26 жовтня 2017 року.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_2, посилаючись на те, що , відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», Розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 був зобов'язаний розглянути скаргу ОСОБА_2, подану ним 26 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №44936519, та за результатами розгляду вказаної скарги прийняти відповідну постанову, копію якої направити заявнику ОСОБА_2

Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі є безпідставними, оскільки судом повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, встановлено, що скаргу ОСОБА_2 від 26 жовтня 2017 року не розглянуто, відповідну постанову не прийнято, чим порушено права заявника.

Доводи апеляційної скарги про внесення скан-копій до виконавчого провадження є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони були внесені несвоєчасно.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді