Рішення № 73446248, 20.02.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.02.2018 Єдиний унікальний номер 205/4886/17

Провадження №2/205/892/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Романової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 31 липня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу № 91973547000, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 120 961,76 грн., строком користування до 25.02.2020 року, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 21,00% річних.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, кредит позичальнику надав. Але, позичальник, попри взяті на себе зобов’язання у терміни, визначені умовами договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитом своєчасно не повернула, допустила прострочення позики, тим самим порушила умови укладеного кредитного договору, у зв’язку із чим, станом на 24.07.2017 року її заборгованість перед банком складає 70 102,86 грн., із якої: кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з березня 2017 року – 68 595,91 грн.; заборгованість по процентам – 1 199,22 грн.; заборгованість по комісії – 200,00 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту – 95,57 грн.; пеня за прострочення сплати процентів – 12,16 грн.

Оскільки відповідач добровільно не бажає виконувати взяті на себе зобов’язання, позивач вимушений був звернутись до суду із даним позовом, у якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 91973547000 від 27.02.2013 року в сумі 70 102,86 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання позивач в особі свого представника за довіреністю – ОСОБА_2, не з’явився. До суду представник надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки не надавав. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності та відзиву на позову не надсилав.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у зв’язку із порушенням його виконання.

Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 27 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір №91973547000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 120 961,76 грн., строком користування до 25.02.2020 року, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 21,0% річних.

Позивач умови кредитного договору виконав - кредит надав, але позичальник в порушення умов кредитного договору допустила прострочення повернення кредитних коштів, у зв’язку із чим, станом на 24.07.2017 року її заборгованість перед банком 70 102,86 грн., із якої: кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з березня 2017 року – 68 595,91 грн.; заборгованість по процентам – 1 199,22 грн.; заборгованість по комісії – 200,00 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту – 95,57 грн.; пеня за прострочення сплати процентів – 12,16 грн.

Про наявність заборгованості за кредитним договором відповідач повідомлялась шляхом направлення поштою вимоги про повернення коштів №23-1-1/1489 від 31.05.2017 року.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв’язку із чим, із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» належить стягнути суму заборгованості за договором №91973547000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу № 91973547000 від 27.02.2013 року в сумі 70 102,86 грн.

Вирішуючи щодо судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір, його вимоги задоволено, тому із відповідача належать до стягнення документально підтверджені судові витрати у сумі 1 600,00 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 14-16, 526, 530, 541, 543, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул.. Андріївська, буд. 2/12, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором №91973547000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу № 91973547000 від 27.02.2013 року в сумі 70 102,86 грн. (сімдесят тисяч сто дві грн.. 86 коп.), із якої: кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з березня 2017 року – 68 595,91 грн.; заборгованість по процентам – 1 199,22 грн.; заборгованість по комісії – 200,00 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту – 95,57 грн.; пеня за прострочення сплати процентів – 12,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул.. Андріївська, буд. 2/12, ЄДРПОУ 09807750) судовий збір в сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 01 березня 2018 року.

Суддя В.С. Шавула