Рішення № 73445463, 17.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. Справа№805/1783/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Зінченка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (далі відповідач, Управління) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з 01 серпня 2017 року, зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії з 01 вересня 2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком. З березня 2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком на пільгових умовах. З 15 листопада 2016 року він змінив місце проживання та зареєстрував місце свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2016 року по серпень 2017 року позивач отримував пенсійні виплати з Управління Пенсійного фонду України Великоновосілківському районі Донецької області. У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача з приводу не виплати йому пенсії. 16 лютого 2017 року отримав відповідь з управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області в якому йому повідомлено, що пенсійні виплати призупинені з 01 серпня 2018 року, в зв'язку з відсутністю реєстрації в Управлінні соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації як внутрішньо переміщена особа. Вважає, що відповідач безпідставно припинив виплачувати йому пенсію, чим порушив його права та позбавив єдиного джерела до існування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження та призначено у судове засідання на 27 березня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року відкладено судовий розгляд по справі у зв’язку з витребуванням доказів до 17 квітня 2018 року на 16 год.

За приписами статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі КАС України), розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялись судом належним чином.

30 березня 2018 року через відділ діловодства та архівної роботи суду відповідач надав суду відзив проти адміністративного позову. Виходячи зі змісту відзиву, відповідач вважає, що позивач за приписами Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” є внутрішньо переміщеною особою, якому необхідно отримати відповідну довідку про взяття на облік та особисто звернутися до нього за поновленням пенсійних виплат. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку в м. Лиман Донецької області, як внутрішньо переміщена особа. У зв'язку з тим, що позивач не перебуває на обліку в Великоновосілківському районі, як внутрішньо переміщена особа,довідка відсутня, в зв'язку з чим, виплата пенсії з 01 серпня 2017 року позивачу призупинена. В зв’язку з викладеним, вказуючи на безпідставність позовних вимог позивача, відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (арк. справи 28-45).

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серія АБ № 963072 від 20 березня 2003 року (арк. справи 18).

12 лютого 2018 року адвокат ОСОБА_2 від імені позивача звернулась із запитом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про надання інформації щодо припинення виплати пенсії позивачу з серпня 2017 року (арк. справи 16).

Листом від 16 лютого 2018 року № 2196/02-17, Управлінням Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області представнику позивача, адвокату ОСОБА_2 повідомлено, з 01 серпня 2017 року позивачу призупинена виплата пенсії у зв'язку з відсутністю реєстрації позивача в Управлінні соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації, як внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (незалежно від відмітки у паспорті) є проживання на території, де виникли обставини зазначені в статті 1 Закону України “Про забезпечення внутрішньо переміщених осіб”, на момент їх виникнення. У разі підтвердження позивачем цього статусу відповідною довідкою, виплата пенсії позивачу буде поновлена (арк. справи 17-18).

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області № 584/02-42 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за Списком №2, сплачена пенсія за період з листопада 2016 року по липень 2017 року включно (арк. справи 50).

Спірним питанням у справі є обґрунтованість невиплати пенсії відповідачем позивачеві з серпня 2017 року у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, не зважаючи на те, що позивач зареєстрований на території підконтрольній українській владі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону № 1058.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, частиною 1 статті 49 Закону № 1058, визначено перелік підстав, за наявності яких, виплату пенсії може бути припинено.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття рішення територіальним органом Пенсійного фонду про припинення виплати пенсії позивачу, як то передбачено статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання (абзац 2 пункт 4 Правил).

З наданої позивачем копії паспорта серії ВВ № 674679, виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 15 грудня 1998 року, судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 16 листопада 2016 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. справи 13-14).

Суд не приймає доводи відповідача щодо посилання на приписи постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року, № 637 від 05 листопада 2014 року, а також Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, яким встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, зважаючи на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Позивач дійсно формально підпадає під ознаки, наведенні у статті 1 Закону України “Про забезпечення внутрішньо переміщених осіб”, яка визначає поняття внутрішньо переміщеної особи. Втім, отримання цього статусу не є обов'язком, а є правом особи, яка вважає себе переміщеною особою і бажає скористатися відповідними гарантіями.

Як встановлено судом, позивач змінив місце свого постійного проживання та реєстрації, яке знаходиться на підконтрольній Україні території, з 16 листопада 2017 року проживає на підконтрольній території України і не виявив бажання отримувати статус внутрішньо переміщеної особи, а тому його право на отримання пенсії не може ставитись у залежність від наявності у позивача довідки внутрішньо переміщеної особи.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність, втім, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що відповідачем вчинені дії щодо невиплати пенсії позивачу, а тому вважає, що у даних правовідносинах належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області щодо не виплати пенсії позивачу з 01 серпня 2017 року протиправними.

З огляду на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача стосовно зобов’язання відповідача поновити виплати та виплатити пенсію з 01 серпня 2017 року також підлягають задоволенню.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 234/11095/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією від 06 березня 2018 року № 26232 (арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької областіна користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії, – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 серпня 2017 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (ЄДРПОУ: 22008309, адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 серпня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 22008309) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 18 квітня 2018 року.

Суддя Зінченко О.В.