Рішення № 73445257, 10.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 р. Справа№805/741/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 м. Костянтинівна до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» м. Костянтинівка про зобов’язання вчинити певні дії та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» про зобов’язання вчинити певні дії та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1, зазначив, що у зв’язку з досягненням ним пенсійного віку, 26 жовтня 2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Списком № 2). 28 листопада 2017 року відповідачем винесено рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2, оскільки останній не має достатнього пільгового стажу за Списком № 2. Позивач зазначає, що до пільгового стажу за списком № 2 позивача не зараховані періоди роботи з 26 серпня 1985 року по 22 серпня 1988 року та з 13 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року на посаді «волочильника волочильно – калібрувальної дільниці» в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (після реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод»), оскільки ОСОБА_1 не надано довідки пільгового характеру, яка підписана ліквідатором ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». Позивач вказує на те, що відповідно положень до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 для призначення пенсія за віком на пільгових умовах працівник повинен бути зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Однак позивач, звертає увагу суду на те, що приписами п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що за відсутності страхового стажу, встановленого законом, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільговим умовах призначається за наявності на дату досягнення віку страхового стажу – з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців. Позивач вважає, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 має пільговий стаж за Списком № 2 більше 10 років. Крім того, позивач вказує на те, що приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Отже, посилання відповідача на ненадання довідки, що уточнює пільговий характер роботи є безпідставним, оскільки в трудовій книжці позивача наявний відповідний запис. Також, позивач зазначив, що відповідно до п. 20 Порядку № 637 відповідна довідка надається у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач вважає рішення відповідача від 28 листопада 2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 18 листопада 2017 року незаконним, та таким, що порушує його конституційні права, передбачені статтями 19, 46 Конституції України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року витребував додаткові докази по справі.

У зв’язку з перебуванням головуючого у справі судді Ушенка С.В. у відпустці справу призначено до повторного автоматичного розподілу та передано на розгляд судді Кониченко О.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року прийнято справу до провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 26 березня 2017 року.

16 березня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що 26 жовтня 2017 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та по результатам атестації робочих місць, мають чоловіки при досягненні 55 років при стажі роботи не менше 30 років 2 місяців із них пільгового стажу за списком № 2 – 12 років 06 місяців 00 днів. Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відповідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, встановлені для окремих працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідач звертає увагу суду, що заявником надані для управління довідки архівної установи від 25.10.2016 року № 05-07-07/1030 та № 05-07-07/1031, що підтверджують періоди роботи з 26 серпня 1985 року по 22 серпня 1988 року та з 13 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року на посаді волочильник волочильно – калібрувальної дільниці, на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Однак, довідки, що уточнює пільговий характер роботи, підприємством не надано. Відповідно на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе не є ліквідованим підприємством. Відповідач зазначає, що на момент звернення відсутній пільговий та страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відкладено розгляд справи на 10 квітня 2018 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

26 жовтня 2017 року позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р. До заяви позивачем було додано довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заяви про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудова книжка або документи про стаж, військовий квиток, диплом про навчання, свідоцтво про народження.

28 листопада 2017 року відповідачем – Костянтинівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зі змісту рішення вбачається, що позивачем надані довідки архівної установи від 25.10.2016 року № 05-07-07/1030 та № 05-07-07/1031, що підтверджують періоди роботи з 26 серпня 1985 року по 22 серпня 1988року та з 143 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року на посаді волочильника волочильно – калібрувальної дистанції, у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. Довідку, що уточнює пільговий характер роботи підприємством Костянтинівський металургійним завод ім. Фрунзе не надано. Костянтинівський металургійним завод ім. Фрунзе не є ліквідованим підприємством. Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 28 років 05 місяців 25 днів, в тому числі пільговий стаж по списку № 2 складає 01 рік 02 місяці 09 днів. На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 2.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту – Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту – Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту – Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту – Порядок № 637), Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі по тексту – Порядок № 442).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Так, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положення статті 48 Кодексу законів про працю України кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За нормами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: трудова книжка, журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21 серпня 1992 року.

Так, з копії трудової книжки серії БТ-І № 4106385 ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач 26 серпня 1985 року прийнятий у калібрований цех волочильником волочильно – калібрувальної дільниці по 3 розряду на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. 17 вересня 1987 року присвоєно 4 розряд волочильника волочильно – калібрувальної дільниці автоматичних каліброваних ліній каліброваного цеху на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. 22 серпня 1988 року ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП УРСР. 13 червня 1989 року ОСОБА_1 прийнятий у калібрований цех волочильником волочильно – калібрувальної дільниці по 3 розряду на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе. 20 грудня 1990 року позивачу присвоєно 4 розряд волочильника волочильно – калібрувальної дільниці автоматичних каліброваних ліній каліброваного цеху. З 29 грудня 1994 року Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе перейменований на Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод». 26 лютого 1996 року звільнений з ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Судом встановлено, що відповідно до Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах професія «волочильника» віднесена до Списку № 2 розділ ІІІ «Металургійне виробництво» підрозділ 1а, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, а саме позиція 2070100а-11482 та атестована на підприємстві відповідно до Наказу № 1034 від 09 листопада 1994 року.

Відповідно підтвердженням (доказом) того, що позивач, у спірні періоди працював за професією волочильника волочильно – каліброваного цеху Костянтинівського металургійного заводу ім. Фрунзе – є запис в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Аналізуючи положення законодавства, яке дає право позивачу на пільгових умовах незалежно від віку суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позиву у призначенні пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій міститься записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також, суд враховую правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13.03.2014 року та № К/800/27262/13 від 19.06.2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявність у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, судом встановлено, що позивач звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії надав архівні довідки Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 25 жовтня 2016 року № 05-07-07/1030 та № 05-07-07/1031, відповідно до яких вбачається, що позивач у спірні періоди працював на підприємстві Костянтинівського металургійного комбінату ім. Фрунзе на посаді волочильника волочильно – каліброваної ділянки автоматичних каліброваних ліній.

Отже, наведене свідчить про наявність у позивача право на пенсію згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням спірних періодів роботи та достатності необхідного стажу.

Щодо посилання відповідача на те, що Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе не ліквідовано, тому відповідні довідки про уточнення пільгового характеру робіт, надає підприємство, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29 грудня 1994 року Костянтинівський металургійний завод імені Фрунзе перейменований на Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод», наказом № 1708 від 29 грудня 1994 року.

Згідно відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» з 03 березня 2008 року перебуває в стані припинення, на підставі судового рішення господарського суду Донецької області № 5/74б від 12.10.2007 року про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, яке набрало чинності 22.10.2007 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі по тексту – Закон № 2343) банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Статтею 22 Закону України (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови про банкрутство третьої особи) було встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 1 статтею 37 Закону № 2343 яка діє на час прийняття рішення адміністративним судом, передбачено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 2343 у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 40 Закону № 2343).

Приписами статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», як ст. 34 (в редакції, яка діяла на час початку ліквідаційної процедури) визначено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена ним архівна установа зобов'язані прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов.

На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, ліквідатор зобов'язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, а також здійснення інших заходів щодо охорони державної таємниці.

Так судом встановлено, що рішення Господарського суду Донецької області про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» прийнято 12 жовтня 2007 року. Відповідно до вимог чинного законодавства процедура ліквідації підприємства повинна бути завершена протягом дванадцяти місяців, отже процедура ліквідації підприємства, яка була розпочалася ще 03 серпня 2008 року на час звернення позивача з даним позовом до суду повинна була закінчитися та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис про припинення підприємства.

Однак, ліквідація третьої особи за даними реєстру не закінчена в строки визначені законом.

Однак, передача документів до архіву Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради не суперечить Закону.

Тому позивач не мав можливості надати довідку, що уточнює пільговий характер роботи підписану ліквідатором підприємства, оскільки надані документи із архіву третьої особи знаходяться у архіві Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії надав архівні довідки із архіву Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 25 жовтня 2016 року № 05-07-07/1030 та № 05-07-07/1031, відповідно до яких вбачається, що позивач у спірні періоди працював на підприємстві Костянтинівського металургійного комбінату ім. Фрунзе на посаді волочильника волочильно – каліброваної ділянки автоматичних каліброваних ліній.

Таким чином, висновок відповідача щодо не включення до пільгового стажу роботу на підприємстві Костянтинівський металургійний комбінат ім. Фрунзе (після реорганізації Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний комбінат») у період з 26 серпня 1989 року по 22 серпня 1988 року та з 13 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року є незаконними, а рішення про відмову в призначенні пенсії від 28 листопада 2017 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу відповідача, що він як суб’єкт владних повноважень не є стороною правовідносин,які виникли між банкрутом та архівною установою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 листопада 2017 року щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати - ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 26 серпня 1985 року по 22 серпня 1988 року та з 13 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року на посаді волочильника волочільно – калібрувальної дільниці в Костянтинівському металургійному ім. Фрунзе (після реорганізації Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний комбінат»), зобов’язання Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 жовтня 2017 року.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що сплата судового збору була відстрочена до 28 березня 2018 року, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський металургійний завод” про зобов’язання вчинити певні дії та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 37544278) від 28 листопада 2017 року щодо відмови у призначені – ОСОБА_1 (85113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 37544278) зарахувати - ОСОБА_1 (85113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу періоди роботи з 26 серпня 1985 року по 22 серпня 1988 року та з 13 червня 1989 року по 26 лютого 1996 року на посаді волочильника волочільно – калібрувальної дільниці в Костянтинівському металургійному ім. Фрунзе (після реорганізації Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний комбінат»).

Зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 37544278) повторно розглянути заяву - ОСОБА_1 (85113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 жовтня 2017 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 37544278) судовий збір в розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.