Рішення № 73444865, 11.04.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6104/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

предсатвника відповідача ОСОБА_3,

представників третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації до ОСОБА_6, третя особа - Управління соціального захисту населення ОСОБА_7 міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_8, третя особа Управління соціального захисту населення ОСОБА_7 міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, вказуючи в обґрунтування позовних вимог, що згідно із Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року «Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями», Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації інвалід війни ОСОБА_2 була забезпечений автомобілем. Факт забезпечення автомобілем підтверджується витягом із централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), за яким ОСОБА_2 отримала автомобіль ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, колір білий, на пільгових умовах з оплатою 7% вартості автомобіля, з правом передачі керування автомобілем ОСОБА_2, без права продажу, дарування та передачі керування іншій особі. 30 березня 2016 року ОСОБА_2 померла, номер актового запису про смерть 433. Відповідно до п.16 Постанови КМУ № 999 від 19.07.2006 року « Про порядок забезпечення забезпечення автомобілями», автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. В іншому випадку члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль строк експлуатації якого менш 10 років, залишається у разі сплати до спеціального фонду Державного бюджету, вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом протягом шести місяців з дня смерті. У інших випадках автомобіль вилучається та повертається головному управлінню соціального захисту населення у повному комплекті, для реалізації у встановленому порядку. Відповідач не має законних підстав для забезпечення автомобілем (обласну транспортну МСЕК не проходив, відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем не визначалися). Крім того, ОСОБА_2 не звертався до Департаменту та управління за розрахунком залишкової вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зношеності. Залишкова вартість автомобіля відповідачем протягом шести місяців з дня смерті інваліда не сплачена в органи державного казначейства України. Згідно інформації третьої особи у 2017 році відповідач не виявив бажання до врегулювання спору. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд вилучити у відповідача ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, колір білий, у повному комплекті та передати зазначений автомобіль Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі, вказуючи, що даний позов пред*явлено до відповідача як до члена сім*ї померлого інваліда, також, відповідач є особою, якій згідно технічного паспорту було надано право керувати цим транспортним засобом. Пояснив, що у своїй діяльності управління керується нормами діючого законодавства, основним нормативним документом в даному випадку є Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою КМУ № 999 від 19 липня 2006 року. Згідно положень даного Порядку позивач зобов*язаний звернутися до суду із даним позовом, тобто вжити заходів до вилучення автомобіля. Перевіряти наявність автомобіля чи проводити розшукові дії Управління не має повноважень, з цим питанням позивач звертався до органів поліції. Наявність транспортного засобу в особистому користуванні інваліда підтверджується довідками ДАІ. Доводи відповідача про те, що з 2010 року будь-яка особа у зв*язку із скасуванням довіреностей мала змогу керувати цим автомобілем є необґрунтованими, оскільки згідно Порядку право управляти пільговим автомобілем має лише інвалід та особа, яка з ним проживає, ця норма залишилась діючою. Проси позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вважаючи його недоведеним, при цьому відповідач пояснив, що, дійсно мав право управляти спірним автомобілем, зареєстрований та проживав разом із матір*ю, однак даним автомобілем він керував до 2010 року, тобто, до часу коли було скасовано довіреності. У подальшому він проживав у м. Київ, навіщав матір, але про автомобіль не питав, а вона не розповідала, що з ним сталося йому не відомо. Даний транспортний засіб знаходився у гаражі по вул. Бахмутській, 50, м. Костянтинівка, за адресою проживання його матері. Доступу до гаражу у сторонніх осіб не було. У даний час гараж порожній. Додав, що позивачем по справі неналежно виконувались обов*язки щодо перевірки збереженості автомобіля та компенсації витрат на його ремонт, паливо, так, за весь час користування цим автомобілем вони від позивача жодного разу такої компенсації не отримували.

Представник відповідача зазначив у судовому засіданні, що даний позов позивачем пред*явлено до неналежного відповідача та позивачем не підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 утримує спірний автомобіль у себе.

Представники третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовільнити в повному обсязі.

З*ясувавши позицію сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як інваліду Великої Вітчизняної Війни, безкоштовно, на підставі заяви від 02 лютого 1996 р. (а.с. 47-48), було надано Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, автомобіль ЗАЗ-110307-42, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір: білий, об’єм двигуна: 1197; реєстраційний номер: АН 5378СН, з особливою відміткою: «дов. органу соцзабезпечення – 851 17.08.2007 має право керувати ОСОБА_2Я.», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС 079075 від 17 серпня 2007 р. (а.с.50) та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 503827 від 31 жовтня 2013 р. (а.с.44-45).

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до копії паспорту громадянина України ВС 595541, виданого ОСОБА_7 МВУМВС України в Донецькій області 04 грудня 2000 р. (а.с.67) народився 19 лютого 1960 року у м. Костянтинівка Донецької області, згідно сторінки паспорту з відміткою про місце проживання зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, - з 08 травня 1980 р. (а.с.67 зворот), що також вбачається з відповіді Відділу реєстрації ОСОБА_7 міської ради за вих. № 83/09 від 10 січня 2018 р. (а.с.55-57); має посвідчення водія АНВ 043721, видане 07 серпня 2007 р. РЕВ12МРВ м. Костянтинівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.49).

Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру № 1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області (а.с.110, 118) станом на 27 березня 2018 р. транспортний засіб ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в., білого кольору, номерний знак АН 5378СН, VIN: Y6D11030770114659, 17 серпня 2007 р. був зареєстрований на ім*я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію АНС 079075). 31 жовтня 2013 р. на вказаний транспортний засіб видане нове свідоцтво про реєстрацію САТ 503827 на ім*я ОСОБА_2, у зв’язку із втратою попереднього. Повідомити підстави видачі свідоцтва про реєстрацію САТ 503827 від 31 жовтня 2013 р. на має можливості, оскільки документи, на підставі яких проводилася операція знищені у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно акту Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 06 квітня 2015 року №1 була проведена інвентаризація організаційно - розпорядчих документів, в ході якої встановлено, що особливі справи інвалідів, законних представників недієздатних інвалідів, дітей - інвалідів, які були забезпечені автомобілями, мотоколясками та автомобілями отриманими у якості гуманітарної допомоги в період з 1982 року по 2014 рік, залишились на захопленій невідомими озброєними особами території, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надати суду оригінал акту прийому-передачі автомобіля ОСОБА_2 (а.с. 22-24).

Факт отримання автомобіля ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи копією заяви про компенсацію витрат на пальне (а.с.51), довідками Центру ДАІ 1442 (ТСЦ м. Артемівськ) щодо наявності транспортних засобів в особистому користуванні інвалідів, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення, для забезпечення спецавтотранспортом за кошти державного бюджету за вих. № 1730 від 08 червня 2016 р. (а.с.39) та за вих. № 31/5-1442-4273 від 04 жовтня 2017 р. (а.с.26), та не заперечувався стороною відповідача.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-НО № 938970 (а.с.111) 30 березня 2016 року у м. Костянтинівка Донецької області померла ОСОБА_2, про що відділом ДРАЦС по м. Костянтинівці ОСОБА_7 МУЮ у Донецькій області 30 березня 2016 р. складено відповідний актовий запис № 433, що також вбачається з повідомлення Відділу ДРАЦС по м. Костянтинівці ОСОБА_7 МУЮ у Донецькій області про громадян, які померли за березень 2016 р., для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за вих. № 97/03 від 04 квітня 2016 р. (а.с.41-43).

Листами УСЗН ОСОБА_7 міської ради за вих. № 01-20-2619-06 від 11 квітня 2016 р. та за вих. № 01-20-2838-06 від 19 квітня 2016 р. (а.с.38) на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено виклики для з*явлення до Управління, для вирішення питання стосовно пільгового автомобіля.

Згідно повідомлення УСЗН ОСОБА_7 міської ради направленого на адресу відповідача ОСОБА_2 за вих. № 01-20-3179-06 від 04 травня 2016 р. (а.с.46) останнього повідомлено, що згідно п. 16 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 (зі змінами). «Автомобіль, строк експлуатації якого менш ніж 10 років, залишається іншому члену сім*ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84% за кожний повний місяць або 10 % за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті».

Як вбачається з копії акту від 10 травня 2016 р. за підписом начальника відділу соціального обслуговування та захисту населення ОСОБА_10, складеного в присутності спеціалісті відділу: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 (а.с.40) в тому, що 22 квітня 2016 р. ОСОБА_2 з*явився до Управління, де повідомив, що він 8 років фактично мешкає в іншому місті (у м. Київ) та не знає про місце знаходження автомобіля. В Управлінні гр. ОСОБА_2 була надана консультація стосовно подальших дій та порада звернутися до органів поліції з метою находження автомобіля та запобігання його викраденню. 10 травня 2016 р. в присутності начальника відділу соціального обслуговування та захисту населення ОСОБА_10, спеціалістів відділу: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 був здійснений дзвінок гр. ОСОБА_2 за телефоном № 050-668-51-87 під час якого, гр. ОСОБА_2, повідомив, що знаходиться в м. Києві, місцезнаходження автомобіля йому досі не відомо та займатися вирішенням цього питання в нього нема намірів.

Згідно термінового доручення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за вих. № 03318/01-13 від 18 серпня 2016 р. (а.с.36), наданого на лист УСЗН ОСОБА_7 міської ради за вих. № 01-20-5510-06 від 25 липня 2016 р. (а.с.37) стосовно повернення автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в., виданого 17 серпня 2007 р. інваліду війни ОСОБА_2, через органи соціального захисту, після її смерті, Департамент соціального захисту доручає УСЗН ОСОБА_7 міської ради терміново прийняти всі необхідні заходи (шляхом звернення до правоохоронних та місцевих органів влади, тощо) щодо розшуку та повернення вищевказаного автомобіля у повному комплекті для реалізації в установленому порядку. Інформацію щодо проведеної роботи надати Департаменту соціального захисту населення в термін до 19 вересня 2016 р.(а.с.36).

Відповідно до наданої інформації Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за вих. № 03318/01-13 від 20 вересня 2016 р. наданої на запит УСЗН ОСОБА_7 міської ради за вих. № 01-20-6853-06 від 06 вересня 2016 р. (а.с. 35), - Департаментом на виконання положень ст. 13 п. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, ОСОБА_2, як інваліда війни 17 серпня 2007 р. було забезпечено автомобілем ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в., тип кузова – легковий хетчбек, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1197, колір білий. З правом передачі управління її сину ОСОБА_6 без права продажу, передачі та дарування іншій особі. Одночасно просили повідомити Департамент про проведену роботу щодо повернення вищезазначеного пільгового автомобіля (а.с. 34, 34 зворот).

25 листопада 2016 р. УСЗН ОСОБА_7 міської ради звернулось до полковника поліції ОСОБА_7 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 за вих. № 01-20-9526-02 від 25 листопада 2016 р. (а.с.32) в якому просили в межах компетенції поліції посприяти поверненню пільгового автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в. (а.с.32 зворот).

Згідно термінового доручення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за вих. № 03318/01-13 від 30 листопада 2016 р. (а.с.30), наданого на лист УСЗН ОСОБА_7 міської ради за вих. № 01-20-9216-06 від 16 листопада 2016 р. (а.с.31) стосовно вилучення автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в., виданого 17 серпня 2007 р. інваліду війни ОСОБА_2, через органи соціального захисту, після її смерті, Департамент соціального захисту доручає УСЗН ОСОБА_7 міської ради терміново прийняти всі необхідні заходи (шляхом звернення до правоохоронних та місцевих органів влади, тощо) щодо розшуку та повернення вищевказаного автомобіля у повному комплекті для реалізації в установленому порядку. Інформацію щодо проведеної роботи надати Департаменту соціального захисту населення в термін до 10 грудня 2016 р.(а.с.30, 30 зворот).

Як вбачається з повідомлення ОСОБА_7 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області наданого начальнику УСЗН ОСОБА_7 міської ради ОСОБА_16 (а.с.29) повідомлення Управління, щодо повернення пільгового автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в. зареєстровано до журналу Єдиного обліку повідомлень про вчинення правопорушень від 01 лютого 2017 р. за № 1028. За даним фактом проведена перевірка, на момент перевірки підстав для занесення вказаного факту в «Єдиний реєстр досудового розслідування» не має. Одночасно роз’яснено, що у разі необхідності мається можливість ознайомитись з матеріалами перевірки в ОСОБА_7 У разі незгоди з прийнятим рішенням Управління має право оскаржити висновок у ОСОБА_7 міськрайонному суді в приватному порядку.

Згідно висновку старшого дільничного офіцеру Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_17 від 20 лютого 2017 р. (а.с.28 зворот) за результатами перевірки повідомлення зареєстрованого в ЄО за № 1028 від 01 лютого 2017 р., провівши перевірку за письмовим повідомленням УСЗН ОСОБА_7 міської ради, щодо повернення пільгового автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в. – у вищевказаному повідомленні відсутній склад правопорушення кримінального характеру. За даним фактом вбачаються громадсько-правові відносини. Дане повідомлення вважається розглянутим.

Відповідно до повідомлення УСЗН ОСОБА_7 міської ради направленого на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за вих. № 01-20-4292-06 від 31 травня 2017 р. (а.с.27) з травня 2016 р. Управління неодноразово зверталось до правоохоронних органів для вирішення питання щодо вилучення пільгового авто, після смерті інваліда. 25 травня 2017 р. до Управління надійшла відповідь від органів поліції стосовно пільгового автомобіля, копії яких додаються.

Листом УСЗН ОСОБА_7 міської ради адресованого директору Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за вих. № 01-20-9388-06 від 13 жовтня 2017 р. (а.с.25) направлено до Департаменту документи для вирішення питання вилучення пільгового автомобіля ЗАЗ 110307-42, 2007 р.в. в судовому порядку.

Згідно повідомлення ОСОБА_7 ДНК за вих. № 807/01-09 від 05 квітня 2018 р. (а.с.120) в провадженні ОСОБА_7 ДНК спадкової справи до майна померлої 30 березня 2016 р. ОСОБА_2 немає. Спадкова справа № 17/2018 заведена 20 березня 2018 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_18, про що надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 51483220 від 04 квітня 2018 р. (а.с.121).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 20 березня 2018 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_18 (а.с.122) спадкоємцем майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 30 березня 2016 р. є її син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 Спадщина на яке видано це свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями № 50, що розташований по вул. Бахмутська (колишня назва Артемівська) у м. Костянтинівка Донецької області. Зазначений будинок належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_7 ДНК 16 березня 1988 р., зареєстрований ОСОБА_7 БТІ за номером запису: 14799 в книзі: 42. Спадкова справа № 17/2018. Зареєстровано в реєстрі за № 348.

Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (у редакції станом на день смерті інваліда) визначено, що автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання і реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

В силу ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як вбачається з положень ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник, згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами ст. 326 ЦК України передбачається, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Судом встановлено, що відповідач на момент смерті матері був зареєстрований за однією з нею адресою: м. Костянтинівка, вул.. Бахмутська (Артемівська), 50 (а.с. 67 зворот). Також, відповідач є єдиним спадкоємцем матері, що підтвердив в судовому засіданні та надав до суду свідоцтво про право на спадщину від 20 березня 2018 року (а.с. 122). У судовому засіданні відповідач зазначив, що ОСОБА_2 була особою похилого віку та він доглядав за нею. Відповідач повідомив суду, що особисто керував транспортним засобом та припинив з часу, коли було скасовано довіреності. Автомобіль зберігався у гаражі по вул. Бахмутській (Артемівській), 50, м. Костянтинівка, доступу до гаражу у сторонніх осіб не було. Згідно пояснень відповідача, знаючи про відсутність автомобіля, з заявою про його розшук він не звертався.

Суд враховує ту обставину, що відповідачу було надано право на управління (керування) спірним автомобілем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, в тому числі виданим 31 жовтня 2013 року у зв*язку із втратою попереднього (а.с. 44-45, 50), під час видачі якого зміни щодо кола осіб, що мають право управління автомобілем, не вносились. На переконання суду, факт заміни свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 31 жовтня 2013 року на ім*я ОСОБА_2 із зазначенням про право користування ним ОСОБА_2 підтверджує факт використання даного транспортного засобу особами, яким було надане таке право.

Доводи сторони відповідача про те, що будь-яка особа могла заволодіти спірним транспортним засобом, здати його на запчастини чи щось інше, суд до уваги не приймає з огляду на те, що відповідачем повідомлено у судовому засіданні про місце зберігання автомобіля та про відсутність доступу у сторонніх осіб до гаражу по вул.. Бахмутській (Артемівській), 50, м. Костянтинівка. Також, доводи відповідача про необізнаність та відсутність інформації щодо даного транспортного засобу спростовуються його поясненнями у судовому засіданні. Так, відповідач зазначив про неналежне на його думку виконання позивачем по справі своїх обов*язків щодо перевірки збереженості автомобіля та компенсації витрат на його ремонт, паливо, вказуючи, що за весь час користування цим автомобілем вони від позивача жодного разу такої компенсації не отримували, що не могло бути відоме відповідачу у такому випадку.

Таким чином, заперечення відповідача та його представника по суті позову не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Наявність правових підстав до утримання транспортного засобу у комплекті відповідачем в ході судового розгляду не встановлено.

З огляду на вказане, суд вважає, що слід зобов'язати відповідача ОСОБА_2, члена сім'ї померлого інваліда ОСОБА_2, повернути департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації автомобіль, отриманий інвалідом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 24, ЄДРПОУ 25917627) до ОСОБА_6 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Артемівська), 50, РНОКПП НОМЕР_3) третя особа - Управління соціального захисту населення ОСОБА_7 міської ради (розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, ЄДРПОУ 03197428) про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_3, автомобіль ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, колір білий, у повному комплекті на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 24, ЄДРПОУ 25917627).

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_3, в дохід держави судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 квітня 2018 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи, тобто, до 21 квітня 2018 року.

Повне рішення складене 17 квітня 2018 року.

Суддя :