Постанова № 73441266, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 Справа № 904/858/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. - доповідач,

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Далія С.О., довіреність № 564-К-Н-Н від 21.02.2018, адвокат;

представник відповідача у судове засідання не з'явився.

розглянувши в приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/858/18 (суддя Васильєв О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-Од», м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2018 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-Од» про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором № К001Г/С від 12.03.2012 в розмірі 17761751,06 грн., що виникли станом на 26.12.2017 (10415528,34 грн. - заборгованість за кредитом; 3166721,08 грн. - заборгованість за процентами; 417901,64 заборгованість за винагородою).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України п. 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003) затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, мотивована наявністю в матеріалах позовної заяви сканкопії довіреності від 21.12.2017 № 10311-К-О, яка належним чином не завірена відбитком печатки ПАТ КБ «ПриватБанк», а завірена лише штампом департаменту претензійно-позовної роботи позивача. Крім того, судом акцентовано увагу на тому, що представник позивача - ОСОБА_3, якому видана довіреність, в порушення ст. 60 ГПК України вищевказану довіреність засвідчив особисто, що є неприпустимим.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду позивач оскаржив її до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, оскільки вважає ухвалу незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом п. 5.27. ДСТУ 4163-2003, в якому відсутні норми, на які посилався господарський суд, а саме: щодо необхідності засвідчення кожної сторінки документу відбитком печатки підприємства.

Апелянт вважає безпідставними висновки місцевого господарського суду щодо відсутності у представника позивача ОСОБА_3 повноважень на засвідчення довіреності виданої саме на нього.

Крім того, апелянт вважає, що судом неправильно застосовано вимоги ст. 174 ГПК України, оскільки встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 (зокрема ч. 5 ст. 164 ГПК) цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Між тим, місцевим господарським судом, в порушення приписів ст. 174 ГПК України, ухвала про залишення позовної заяви без руху не виносилась, а відразу винесено ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 17.04.2018.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив участі в судовому засіданні свого повноважного представника.

17.04.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вже зазначалося вище та вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» без розгляду, місцевий господарський суд, виходив з того, що позовна заява підписана представником - ОСОБА_3, який не мав права її підписувати, оскільки видана йому довіреність завірена ним же самим та з порушенням порядку її завірення (ДСТУ 4163-2003), що суперечить приписам ч. 3 ст. 60 ГПК України.

Однак, з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ГПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Як вбачається з наданого позивачем оригіналу позовної заяви, вона підписана представником ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 на підставі довіреності від 21.12.2017 № 10311-К-О виданої ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі В.о. голови правління Паханчук Галиною Данилівною. Оригінал означеної довіреності оглянуто колегією суддів у судовому засіданні та встановлено її ідентичність наявній в матеріалах сканкопії.

Вказаною довіреністю провідного юрисконсульта претензійно-позовної роботи ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 уповноважено представляти інтереси Банку в усіх органах державної влади, у тому числі в загальних господарських судах, з наданням прав, передбачених законодавством для: позивача, відповідача… Крім того, для виконання наданих повноважень представнику надано право від імені Банку підписувати, подавати, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, як в електронному так і в паперовому вигляді.

Отже, позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» підписана особою, яка має право на її підписання і подання, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо невідповідності поданої позовної заяви вимогам ч. 3 ст. 60 ГПК України є безпідставними.

Щодо невідповідності копії довіреності вимогам п. 5.27. ДСТУ 4163-2003, в частині належного її засвідчення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.27. ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

На думку колегії суддів, долучена представником позивача ОСОБА_3 до позовної заяви довіреність від 21.12.2017 № 10311-К-О, у повній мірі відповідає п. 5.27. вказаного стандарту та містить печатку з усіма необхідними реквізитами для належного засвідчення її копії, а саме, складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Посилання місцевого господарського суду на відсутність печатки на копії довіреності, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки:

по-перше - пунктом 5.27. ДСТУ 4163-2003 не передбачено засвідчення копії довіреності саме печаткою;

по-друге - в силу ч. 1, 3 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Окрім іншого, судова колегія також зазначає, що у разі якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовчого провадження міг витребувати у позивача докази на підтвердження таких повноважень, або повернути позов без руху, як то зазначено в ч. 1 ст. 174 ГПК України та надати відповідний строк для усунення недоліків, яких допустив позивач при зверненні з позовом.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права при поверненні позовної заяви позивачу без розгляду, у зв'язку з тим, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/858/18 - скасувати.

Матеріали справи № 904/858/18 передати на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст. 286, 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.04.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд