Постанова № 73440090, 17.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року справа №265/2379/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року у справі № 265/2379/17 (головуючий І інстанції Міхєєва І.М.), складену в повному обсязі 26 червня 2017 року в м. Маріуполь Донецької області за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Донецького обласного військового комісаріату (далі - відповідач 2), в якому просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України та Донецького обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року, але не менш за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 1984 року по 1985 рік він проходив службу у військовій частині, яка приймала участь в бойових діях в Республіці Афганістан. В період проходження служби в Республіці Афганістан та участі в бойових діях 02.09.1985 отримав поранення голови, грудної клітки, правої ноги, правої руки, контузію головного мозку. 22 листопада 2013 року Центральна військова-лікарська комісія по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, згідно протоколу за № 2907, зробила висновок, що наявні у нього поранення голови, грудної клітки, правої ноги, правої руки, контузія головного мозку, виникли внаслідок загоєння ран, які виникли в наслідок розривної дії снаряду та могли бути спричиненні 1985 року, і ці захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії. 16.01.2014 обласна МСЕК № 3 м. Донецьк первинно визнала позивача інвалідом ІІІ групи в зв'язку з отриманням поранення голови, грудної клітки, правої ноги, правої руки, контузії головного мозку, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в період перебування у державах де велись бойові дії. 19.01.2016 обласна МСЕК № 2 м. Маріуполь повторно визнала його інвалідом ІІІ групи. Позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, додавши до заяви відповідні медичні документи. Листом Донецького обласного військового комісаріату від 20.07.2015 № 40448 йому було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Відмова мотивована тим, що інвалідність у нього настала пізніше терміну, визначеному п. 4 постанови КМУ від 28.05.2008 № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб». У відповідності до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач вважає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність йому була встановлена внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року у справі № 265/2379/17 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано неправомірними дії Міністерства оборони України та Донецького обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р., але не менш за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1, виданого Брасовським районним військовим комісаріатом Брянської області від 15.10.1983 року, проходив військову строкову службу у військовій частині № 53701 у період з 1984 року по 1985 року та брав участь у бойових діях на території демократичної республіки Афганістан.

Зазначене також підтверджується довідкою Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 03.12.2015.

З висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 12.11.2013 року № 2024/Ж, складеного за наслідками обстеження ОСОБА_2, випливає, що виявлені при огляді ОСОБА_2: рубці у правій підочній ділянці, у проекції горизонтальної гілки нижньої щелепи справа, у проекції кута нижньої щелепи справа, на спинці носа у верхній третині, у лобно-скроневій ділянці справа, у лобній ділянці справа, на зовнішній поверхні правого стегна у середній третині, на праві переднє-боковій поверхні грудної клітини по переднє-пахвовій лінії у проекції 7 ребра та у проекції 8 ребра, на переднє-внутрішній поверхні правого передпліччя є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1985 році.

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 2907 від 22.11.2013 вбачається, що поранення голови, грудної клітки, правої ноги, правої руки, (контузія у 1985 році) ОСОБА_2 стали наслідком тілесних ушкоджень описаних та підтверджених висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 12.11.2013 року № 2024/Ж, що у подальшому призвело до розвитку «після травматичної (контузії головного мозку 1985р.) та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючого перебігу з церебростенічним синдромом, вегето-судинною дисфункцією, мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з лікворо-динамічними порушеннями та інших захворювань, що підтверджено військово-медичними і військово-обліковими документами, тобто він має поранення (контузія), пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ від 16.01.2014, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 17.12.2013 року з причин поранення (контузії), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, датою чергового догляду визначено 16.01.2016 року.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0599441 від 19.01.2016 року ОСОБА_2 повторно встановлено ІІІ групу інвалідності з тих самих причин, що і при огляді МСЕК 16.01.2014 року. Датою чергового переогляду визначено 19.01.2018.

Відповідно до посвідчення УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 09.02.2016 серії НОМЕР_2, позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війні - інвалідів війни.

Позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності при виконанні обов'язків військової служби в ДРА.

20.07.2015 листом Донецького обласного військового комісаріату за № 40448 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з оформленням інвалідності пізніше терміну, визначеному п. 4 постанови КМУ від 28.05.2008 № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», яка діяла на момент оформлення позивачем інвалідності, яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку.

У зв'язку з отриманням відмови, отриманої з Донецького обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 звернувся із заявою до Міністра оборони України про надання розпорядження здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 12.01.2017 № 3/6/161 Департаменту фінансів Міністерства оборони України позивачу було надано відповідь про відсутність законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з перевищенням терміну три місяці, визначеному постановою КМУ від 28.05.2008 № 499.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 № 499 (надалі - Порядок № 499).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, сфера дії цього закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами ч. 2 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених в пп. 5-9 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності, у розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (надалі - Порядок № 975).

Згідно з п. 2 Постанови № 975, особам, які до набрання чинності Порядком № 975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на момент встановлення позивачу первинно 3 групи інвалідності діяв Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що інвалідність ОСОБА_2 є наслідком захворювань і поранення (контузії), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби під час проходження ним строкової служби у Збройних Силах СРСР.

Так, п. 6 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції від 11 листопада 2011 року) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті, яким визначено, що одноразова грошова допомога на випадок загибелі (смерті) дорівнює десятирічному максимальному посадовому окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, підстави для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, були визначені п. 2 Порядку № 499.

Згідно абз. 1 пп. 4 п. 2 Порядку № 499 було установлено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніш ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках до десятирічного грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України в постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15 дійшов до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Пунктом 2 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та указами Президента України.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи (ч. 2).

Відповідно до п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (п. 19).

З аналізу наведених положень вбачається, що відповідач 2, як уповноважений орган, повинен був зареєструвати усі надані позивачем документи та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Надсилання позивачеві відповіді № 40448 від 20 липня 2015 року не є вирішенням питання у передбачений законодавцем спосіб.

Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення щодо призначення/відмови у виплаті одноразової допомоги є прерогативою розпорядника бюджетних коштів.

Отже, наведене свідчить про те, що відповідач 2 всупереч повноваженням, наданим діючим законодавством не виконав покладених на нього обов'язків відносно складання відповідного висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05.04.2016 року у справі № 758/9241/13-а.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що для ефективного захисту прав, свобод і інтересів позивача необхідно визнати неправомірними дії Донецького обласного військового комісаріату щодо надання позивачу відповіді замість реєстрації документів та складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975 та зобов'язати останнього зареєструвати надані позивачем документи та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.

Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язання останнього призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» задоволенню не підлягають, оскільки відповідач 1 не отримував висновку та документів, зазначених у п. 10, 11 Порядку № 975. Таким чином, позовні вимоги в зазначеній частині є передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року у справі № 265/2379/17 - задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2017 року у справі № 265/2379/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Донецького обласного військового комісаріату про надання ОСОБА_2 відповіді № 40448 від 20 липня 2015 року замість реєстрації наданих ним документів, складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.

Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат зареєструвати надані ОСОБА_2 документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, подати його розпорядникові бюджетних коштів (Міністерству оборони України) разом з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

О.О. Шишов